2.5. Природний рух населення: сутність і показники оцінки
Кількісні характеристики населення формуються під впливом його природного та механічного руху. Природний рух населення у широкому розумінні – це відтворення населення шляхом зміни поколінь. Природний рух характеризується показниками народжуваності, смертності, а також природного приросту. Ці показники визначають у відносному та абсолютному вираженні. Абсолютні показники – це загальна кількість народжених або померлих; відносні показники поділяються на темпи (відношення абсолютної величини приросту до чисельності населення на початок досліджуваного періоду, %) і коефіцієнти народжуваності, смертності та природного руху, які розраховуються на 1000 жителів у проміле, ‰. Вони використовуються для порівняльного аналізу природного руху населення на територіях, населених пунктах у часі та для характеристики інтенсивності.
Загальний коефіцієнт народжуваності (Кн.з.) являє собою відношення кількості народжених за рік на 1000 жителів до середньорічної чисельності населення:
(2.1)
де Чн – кількість народжених за рік, осіб;
Чср – середньорічна чисельність населення, осіб.
Слід зауважити, що загальний коефіцієнт народжуваності, незважаючи на його широке застосування, не можна розглядати як показник, що дає вичерпну характеристику рівня народжуваності. На величину цього коефіцієнта суттєво впливає статево-віковий склад населення, тож на практиці застосовують і так званий спеціальний коефіцієнт народжуваності (Кн.с.):
(2.2)
де Чж – середньорічна чисельність жінок репродуктивного віку (15–49 років).
Залежність рівня народжуваності від віку жінок обумовлює необхідність розрахунку спеціальних вікових коефіцієнтів народжуваності (Кн.в.):
(2.3)
де Чн.в. – кількість народжених від матерів даного віку, осіб;
Чжв – середньорічна чисельність жінок даного віку, осіб.
Фактором природного руху населення є також смертність. Для її характеристики використовують цілу низку показників, і передусім коефіцієнт смертності (Кс.з.):
(2.4)
де Чп – кількість померлих за рік, осіб.
Величина цього коефіцієнта значною мірою залежить від вікового складу населення.
Для поглибленого аналізу демографічного стану використовують спеціальні коефіцієнти смертності, що розраховуються окремо за статтю, віком, причинами смертності тощо. Аналіз інтенсивності і динаміки смертності потребує розгляду коефіцієнта дитячої смертності, який визначається за формулою:
(2.5)
де Чп.д. – кількість померлих за рік у віці до одного року, осіб;
Чн – загальна кількість народжених за цей самий рік, осіб.
Природний приріст населення є похідним від масштабів народжуваності і смертності та визначається як різниця між числом народжених і померлих за формулами:
(2.6)
(2.7)