Ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів

Потенційна небезпека – прихована виробнича небезпека, пов'язана з наявністю небезпечних речовин; перевищення часу експлуатації обладнання; аварійним станом будинків і споруд; небезпечними технологічними процесами; порушенням правил техніки безпеки і т.д., а також з небезпечними природними подіями, пов'язаними з опадами, повенями, просіданням земної поверхні, ураганами, бурями і т.д., які за певних умов можуть заподіяти виникнення аварій , що переростають в НС.

Порядок проведення ідентифікації визначається «Методикою идентифи-кваліфікації ПОО», затвердженої наказом МНС від 23.02.2006 р. № 98.

Ідентифікація – процедура виявлення на суб'єкта джерел і факторів небезпеки, на основі яких визначається об'єкт як потенційно небезпечний.

Це виявлення небезпек, які здатні в умовах негативних обставин (аварія, стихійне лихо і т.д.) ініціювати виникнення НС, а також в оцінці максимального рівня НС.

Ідентифікації підлягають всі об ’ єкти господарської діяльності, які розташовуються на території України і перебувають у державної, колективної або в приватному хозяйствовании юридично або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Ідентифікація ПНО здійснюється за територіальним або галузевим принципам, Порядок проведення ідентифікації ПНО встановлює МНС.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ГЗ сприяють відповідальним особам ПНО в повному обсязі і контролюють виконання встановлених вимог.

За результатами ідентифікації ПНО складається «Повідомлення про результати ідентифікації ПНО» (див. додаток), де узгоджується з відповідними нижчими органами державного нагляду у сфері ГЗ. Один примірник Повідомлення про результати ідентифікації ПНО залишається на підприємстві, другий примірник передається в місцеві органи державного нагляду у сфері ГЗ для організації обліку та планових перевірок ПНО.

Місцеві органи державного контролю у сфері ГЗ на підставі отриманих Повідомлень про результати ідентифікації ПНО, складають і щорічно уточнюють перелік ПНО (див. додаток) і до 1 жовтня подають їх у відповідний територіальний орган державного нагляду у сфері ГЗ. Перелік ПНО складається і подається в електронному та паперовому варіантах.

Територіальний орган державного нагляду у сфері ГЗ формує перелік ПНО окремої області (регіону) і щороку до 1 листопада подає його на затвердження відповідних комісій з питань ТЕБ та НС.

Затверджений перелік ПНО направляється в державний Департамент страхового фонду документації (СФД) і державної інспекції ГЗ та техногенної безпеки.

Галузеві переліки ПНО складають відповідні центральні органи виконавчої влади і щороку до 1 грудня передають у державний департамент СФД і державні інстанції ГЗ і техногенних небезпек.

Встановлення тотожності ПНО для кожного окремого об'єкта полягає у визначенні всієї сукупності якісних і кількісних параметрів об'єкта, які впливають або можуть вплинути на його потенційну небезпеку.

Суб'єкти державній діяльності ідентифікують ПНО за наявності в його діяльності хоча б одного чинника небезпеку, яка може заподіяти НС об'єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів. Оцінка потенційної небезпеки об'єкта проводиться з розрахунком як внутрішніх, так і зовнішніх факторів небезпеки, які впливають або можуть вплинути на його виробничу діяльність. Оцінка потенційної небезпеки підприємства проводиться на основі:

- визначення кількісних факторів небезпеки, які регулюються нормативно-правовими і нормативно-технічними фактами;

- інформаційних даних, які визначаються в паспорті ПОО спеціалі-листами окремих підприємств.

Ідентифікація ПНО розраховує:

- вид, природу небезпеки (радіаційна, хімічна, біологічна, взрывопожароопасная і т.д.);

- інтенсивність джерел небезпеки і час їх негативного впливу (за-постійне випромінювання, залпові викиди, систематичне накопичення небезпечного ефекту на поверхню ґрунту і т.д.);

- характер і ступінь негативного впливу на населення, природне середовище;

- сферу забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера);

- технічний стан будівель, споруд, технічного обладнання та інженерних комунікацій, ступінь їх зношеність;

- загальний стан техніки безпеки.

Оцінка потенційної небезпеки об'єктів, виробнича діяльність яких характеризується постійними викидами шкідливих речовин, проводиться з урахуванням можливого забруднення природного середовища шкідливими викидами, які перевищують установлені нормативи і визначаються згідно з вимогами діючих нормативно-технічних норм.

При визначенні небезпеки від кожного окремого джерела небезпеки необхідно розрахувати їх можливий негативний характер, при з'єднанні сумішей і т.д.

Визначення виду небезпеки (радіаційна, хімічна, взрывопожароопасная, біологічна і т.д.) проводиться незалежно від інформаційних даних паспорта ПНО з урахуванням вимог діючих нормативно-технічних норм і інших показників, які визначаються у паспортах ПНО (див. додаток 1,2).

Аварійна безпека будівель (споруд) об'єкта визначається згідно структури реєстру аварійно небезпечних виробничих будівель і споруд.