12.4. Форми та джерела фінансової санації

Санація – це комплекс заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспроможності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нормального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для стабільного функціонування підприємства. Здійснення санації передбачає доволі широкий діапазон заходів по оздоровленню фінансового стану підприємства, представлених на рис.12.7.

Поглиблений комплексний аналіз операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства дозволяє оцінити перспективи розвитку, внутрішні резерви мобілізації фінансових ресурсів, можливості залучення інвесторів та досягнення прибутковості у майбутньому. Це є передумовою вибору найбільш дієвих заходів по відновленню платоспроможності боржника та розробки програми санації.

Програма санації охоплює такі розділи:

1. цілі санації;

2. стратегія санації;

3. проект санації;

4. план санації;

5. управління впровадженням програми санації.

Цілі санації можна розділити на стратегічні і тактичні. До тактичних відносяться: відновлення платоспроможності, ліквідація заборгованості по претензіях. Стратегічні цілі – стабілізація і зміцнення фінансового стану підприємства, відновлення його конкурентної позиції.

Стратегія санації визначає її ідеологію та механізми здійснення. Вона носить варіативний характер і визначається цілями санації. Орієнтація на короткострокові заходи, такі як розпродаж активів, скорочення виробництва і витрат дає швидкий ефект, скорочує заборгованість підприємства, але залишає відкритими питання перспектив його розвитку.

Інший варіант стратегії, заснований на технічному переобладнанні і модернізації виробництва, освоєнні нових видів продукції, нових ринків збуту, вимагає значних обсягів інвестицій, які важко залучити в умовах фінансової кризи.

Як правило, найбільший ефект дає комплексний підхід до оздоровлення фінансового стану підприємства, тобто стратегія санації, яка передбачає максимальне поєднання заходів, направлених на мобілізацію внутрішніх джерел економії коштів з заходами по залученню зовнішніх джерел фінансування для здійснення інвестиційних проектів по зміцненню конкурентних позицій підприємства.

Стратегія санації визначається зацікавленістю кредиторів в співробітництві з даним суб’єктом підприємницької діяльності, привабливістю підприємства для потенційних інвесторів санації, техніко-технологічними характеристиками виробництва. Вона може бути орієнтованою за такими напрямками:

• мобілізація внутрішніх джерел нарощування фінансових ресурсів для погашення боргів;

• реструктуризація підприємства-боржника;

• залучення зовнішніх джерел фінансування;

• поєднання декількох напрямків.

Проект санації включає обґрунтування вибраної стратегії, а також етапи і форми здійснення. Складовими проекту санації є:

1. техніко-економічне обґрунтування санації;

2. розрахунок обсягів фінансових ресурсів для досягнення цілей;

3. графіки і методи мобілізації капіталу;

4. строки освоєння інвестицій, їх окупності;

5. оцінка ефективності санаційних заходів;

6. прогнозовані результати виконання проекту.

Реструктуризація підприємства

Перепрофілювання виробництва

Закриття нерентабельних виробництв

Відстрочка, розстрочка або прощення частини

боргів згідно мирової угоди

Ліквідація дебіторської заборгованості

Продаж частини майна боржника

Зобов’язання інвестора про погашення боргу

шляхом переводу його на нього і відповідальність

інвестора за виконання цих зобов’язань

Виконання зобов’язань боржника власником

майна боржника

Продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу

Звільнення працівників, які не можуть бути

задіяні в процесі реалізації плану санації

та виплата їм вихідної допомоги

Інші заходи відновлення платоспроможності

Рис. 12.7. Зміст заходів по санації підприємства

Конкретизує програму санації план її здіснення. В плані санації передбачаються заходи по відновленню платоспроможності, строки відновлення платоспроможності, умови залучення інвесторів, умови відповідальності інвестора за невиконання своїх зобов’язань, задоволення вимог кредиторів. План санації розробляється у формі бізнес-плану як санаторами, так і підприємством-боржником.

Санація підприємства може передбачати його реструктуризацію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури, управління, форм власності, організаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства.

В результаті здійснення цих перетворень створюються життєздатні суб’єкти підприємницької діяльності, які можуть ефективно функціонувати в конкурентному середовищі.

В проекті санації обґрунтовується вибір однієї з форм санації, наведених на рис. 12.8.

Кожна з наведених форм реструктуризації має свої переваги, недоліки та умови впровадження. Критеріями вибору тієї чи іншої форми можуть бути:

• строки окупності інвестицій;

• темпи нарощування дохідності;

• достатність отриманих коштів для погашення боргів;

• ефект синергизму;

• строки освоєння нових видів продукції або нових сфер діяльності.

Реструктуризація державних підприємств здійснюється, як правило, через їх приватизацію. В цьому випадку змінюється організаційно-правова форма підприємства, склад засновників. В результаті удосконалюється структура капіталу, з’являються нові можливості для залучення інвестицій і впровадження якісно іншого менеджменту. Державні підприємства в ході санації можуть бути передані в оренду трудовому колективу.

Рис. 12.8. Форми реструктуризації

Планом санації може передбачатись продаж частини майна боржника, або цілісного майнового комплексу на відкритих торгах або іншим способом. Отримані від продажу кошти направляються на погашення боргів. Така форма реструктуризації застосовується, як правило, до підприємств недержавної форми власності. Право власності на майно боржника можуть отримати інвестори, які залучені до санаційної процедури.

Об’єднання або злиття підприємств не повинно суперечити антимонопольному законодавству і вимагає згоди засновників. Така форма реструктуризації притаманна підприємствам, які технологічно пов’язані між собою або мають однакову спеціалізацію, можуть спільно використовувати інфраструктуру тощо.

Здійснення санаційних заходів пов’язано з обґрунтуванням джерел фінансування. Інвесторами цього процесу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Джерелами погашення непокритих збитків підприємства-боржника є резервні, страхові фонди, фонди цільового призначення, нерозподілений прибуток, санаційний прибуток.

Внутрішні джерела санації пов’язані зі зниженням витрат і збільшенням грошових надходжень підприємства. Склад цих джерел наведений на рис. 12.9.

Практична реалізація внутрішніх резервів надходження грошових коштів пов’язана, насамперед, з запровадженням комплексу заходів організаційно-технічного, економічного і управлінського характеру, які передбачаються в бізнес-плані. Особливістю впровадження цих заходів є те, що вони не вимагають значних обсягів інвестицій.

Склад зовнішніх джерел фінансування санації наведений на рис. 12.10.

Ефективним санаційним інструментом, способом кредитування санації можуть виступати облігації конверсійної позики. Вони обмінюються на акції підприємства і мають ряд переваг в порівнянні з емісією акцій або кредитами, а саме – проценти за конверсійними облігаціями нижчі за процентну ставку на кредитному ринку.

Дотації, субвенції, державне пільгове кредитування надаються, як правило, державним підприємствам, які переживають фінансову кризу.

Рис. 12.3. Резерви збільшення грошових надходжень за рахунок внутрішніх джерел

Рис. 12.10. Склад зовнішніх джерел фінансування