Журналістський матеріал як фрагмент інформаційної системи і засіб упливу

Другий аспект аналізу й правки журналістського матеріалу — це уявлення про нього як фрагмент загальної інформаційної системи суспільства (інформаційний аспект), в якому матеріал виконує роль засобу впливу на людей (комунікативний аспект). При цьому суспільство необхідно розглядати як кібернетичну систему, в якій відбуваються інформаційні процеси.

У цьому плані класичним можна вважати опис праці редактора, зроблений М.Феллером. Учений зазначає, що робота сучасного редактора складна і багатогранна. Це насамперед — суспільна діяльність (участь у формуванні інформаційної системи суспільства або окремої галузі науки, техніки, економіки, культури, побуту), яка починається з визначення того, які видання, на які теми, з якими особливостями розробки, викладу й оформлення потрібні сьогодні, і продовжується як підбір авторів, формування творчих колективів, своєрідне керування їхньою працею. Далі, працюючи над конкретним рукописом, редактор оцінює і обробляє його як складову певної інформаційної системи, зіставляючи з тим, що вже є на книжковому ринку і в бібліотеках і що потрібно відповідним групам читачів. Редактор розглядає і обробляє книгу також як самостійну закінчену інформаційно-пошукову систему. Він обирає такий поділ її на рубрики, такі виділення в тексті, систему приміток, покажчиків і т.д., щоб читач міг швидко орієнтуватися в матеріалі книги. Накінець, редактор стежить за поширенням книги, вивчає її дієвість і суспільний резонанс.

Екстраполюючи цей опис на журналістику, можемо сказати, що редактор у ЗМК повинен розглядати журналістський матеріал як 1) частину загальної інформаційної системи того соціуму, в якому функціонує ЗМК; 2) відносно завершену інформаційно-пошукову систему; 3) як дієвий засіб упливу на людей.

Для розуміння журналістського твору в інформаційному аспекті, коли формується його інформаційна структура, і для визначення завдань, що стоять перед редактором у цій сфері, необхідно розглянути принаймні такі поняття: соціальна інформаційна система, інформація, інформаційна система й структура твору, інформаційні канали.

Раніше вже згадувалося, що під інформацією необхідно розуміти те нове, що повідомляється адресатові і справді для нього с новим. Це означає, що поняття інформації є соціально-психологічним і відносним поняттям: не все те, що для автора здасться новим, інформацією, таким буде для реципієнта. Звідси випливає кардинальне; найосновніше завдання літредактора — враховуючи психологію, обізнаність, соціальний статус реципієнтів, залишати в творі тільки те, що буде доречною інформацією для них. А також визначити доцільний обсяг уже відомого як основу для нового у творі.

Так, текст "Чекати недовго" малоінформативний, оскільки для сучасного читача наявність машинно-тракторних парків у районах, перебування механізаторів на роботі, любов хлібороба до землі й хліба, піднесений настрій у механізаторів, готовність техніки до роботи тощо не є інформацією.

НОВИНИ РАЙОНУ