1) Теорія трудової вартості

Підхід, згідно яким за основу цінності товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного,а теорія, на якій він заснований – вартісної. Основи вчення цієї теорії заклали англійські економісти І.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, найбільш розробив К.Маркс

Товар набуває форми власності лише при зіставленні з іншими товарами. Першою формою вартості є проста, одиночна ,або випадкова. Її особливість те, що роль еквівалента виконували різні товари .Розвиток суспільного поділу праці сприяє зростанню її продуктивності, збільшенню виробництва різних благ для обміну, що призводить до розширення самого обміну, робить його регулярним ,а не випадковим, одиночним.

2) Теорія граничної корисності

Основною цінністю товару вважають ступінь корисного ефекту, який він приносить споживачу. Відомі представники цієї теорії У.Джеванс, К.Менгер, А.Маршаля ,Ф.Візер,Е.Бем-Баверк, Д.Кларк.

Вартість, на їхню думку, визначається суб’єктивною граничною корисністю останньої реальної одиниці певного блага.

Цінність речі, виробленої з тими самими витратами, що й інші блага, підвищуватиметься залежно від суспільної потреби в ній.

3) Теорія попиту і пропозиції

Реальна цінність товару дорівнює фактичній ціні, яка встановлюється на ринку відповідно до попиту і пропозиції товарів(послуг).

Попит-це платоспроможна потреба у певному товарі .Це сума грошей, яку покупці можуть і намагаються заплатити за необхідне їм благо.

Попит залежить від доходів покупців, потреби у товарах (послугах) і цін на останні. Попит підвищується при зростанні доходів, зниженні цін або одночасності дії цих чинників. Ця залежність називається закон попиту.

Еластичність попиту –кількість залежність попиту від зміни цін на товари.

Пропозиція-це кількість товарів, які виробники можуть і хочуть виробити. Пропозиція залежить від ціни і чим вона вища ,тим вища пропозиція з боку продавців, оскільки вони зацікавлені у виручці від продажу товарів (послуг),що становить його економічний інтерес. Цю залежність називають законом пропозиції. Кількісна залежність пропозиції від зміни цін на товари дістала назву еластичність пропозиції. Її вимірюють як відношення (у відсотках) обсягу пропозиції до зростання цін.

Практика довела, що цінність товару інтегрує в собі різноманітні чинники, в тому числі витрати живої праці, сутність корисного ефекту, попит і пропозицію тощо.

5. Закон ,що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них суспільно необхідного робочого часу, називають законом вартості.

Час, витрачений працівником на виготовлення певного товару, називають індивідуальним робочим часом.

Суспільно необхідний робочий час є мірилом вартості товару, тому, що являє собою час, який потрібний для виготовлення будь якої споживчої вартості за існуючих суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в цьому суспільстві рівні вміння та інтенсивності праці. Суспільно нормальними умовами є ті, за яких створюється переважна більшість товарів.

Закон вартості в умовах розвиненого товарного виробництва діє як закон цін .Функція закону вартості як стихійного регулятора виробництва полягає в тому, що через механізм цін він сприяє поділу праці за різними галузями відповідно до суспільних потреб. Функція закону вартості як рушійної сили, полягає в тому, що обмін товарів за суспільною вартістю стимулює товаровиробників постійно зменшувати індивідуальні витрати виробництва. Щоб не програти у конкурентній боротьбі товаровиробник має постійно знижувати витрати виробництва, впроваджуючи нові технології та організацію виробництва.

Отже, закон вартості сприяє розвитку виробництва, стимулює прогрес виробництва, оскільки економічними методами позбавляє товарне господарство неефективних підприємств.