Тема 10

109. Василенко В.А. Международно-правовые санкции. – К., 1982.

110. Левин Д.Б. Санкции в международном праве // Правоведение. – Л.: Изд-во Ленингр.

ун- та, 1981. – № 1. – С. 40-48.

111. Кононова К.О. Санкционные резолюции Совета Безопасности ООН и их имплементация

в национальных правовых системах государств-членов. – М., 2010.

112. Курдюков Г.И., Кешнер М.В. Контрмеры и санкции как инструменты имплементации

международно-правовой ответсвенности государств // Международное право. Общая

часть / Отв. ред. Р.М. Валеев, Г.И. Курдюков. – М.: Статут, 2011. - С. 486-524.

113. Черниченко С.В. Принуждение и ответственность в международном праве //

Международное право: учб. / Под ред. А.А. Ковалева, С.В. Черниченко. – 4 изд.

– М.: Ид-во «Омега-Л», 2011. –С. 229-243.

114. Nigel Whit, Andrea Abass. Countermeasures and Sanctions // International Law / Malcolm

D.Evans (ed.), International Law. - 3rd edn. - Oxford University Press, 2010. – P. 531-558.

115. Klabbers Jan. Sanctions, countermeasures and collective security // Jan Klabbers. International

Law. – New York: Cambridge University Press, 2013. – P. 165-183.

Тема 11

116. Шинкарецкая Г.Г. Компетенция международных судов и арбитражей. – СПб., 1992.

117. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. Международный Суд 00Н. Организация, цели,

практика. – М., 1971.

118. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. – М., 1984.

119. Міжнародний кримінальний суд // Український часопис міжнародного права.

Спеціальний випуск. – К., 2003. – № 4.

120. Лазарев С.Л. Международный арбитраж. – М., 1991.

121. Ківалов С.В. Міжнародне кримінальне правосуддя: від Нюрнберзького військового

криміналу до Міжнародного кримінального суду // Альманах международного права.

– Вип. 1. – Одесса, 2010. – С. 5-18.

Тема 12

116. Евинтов В.И. Международный и внутренний правопорядок в структуре международного

сообщества. /Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве.

– К., 1992. – С. 25 – 40.

117. Ж.Тускоз. Характерні риси сучасного міжнародного правопорядку // Міжнародне право.

– К., 1998. – С. 34 – 41.

118. Международный правопорядок: политико-правовые аспекты (под. общ. ред.

Г.Х.Шахназарова). – М.,1986.

119. Решетов Ю.А. Современный международный правопорядок // СЕМП.1986. – М.,1987.

– С. 97-107.

120. Сандровский К.К. Проблемы законности и правопорядка в международных

отношениях / /Вестник Киев.ун-та. – Сер. МО и МП. – 1986. – Вып. 23. – С. 14-20.

121. Мовчан А. П. Международный правопорядок. – М., 1996.

122. Баймуратов М.А. Международный правопорядок: концептуальные аспекты становления,

понятийная, элементная и функциональная характеристики // Михайло Баймуратов:

право як буття вченого. Збірник наукових праць до 55-річчя проф. Баймуратова.

– К., 2009. – С. 653-675.

Документи

Всі зазначені нижче документи доступні українською або російською мовою

на веб-сторінці Верховної Ради України в розділі “Законодавство України”

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Закон України „Про міжнародні договори України” від 17 грудня 1993 р.

3. Статут Організації Об’єднаних Націй від 26 червня 1945 р.

4. Статут Міжнародного Суду 00Н від 26 червня 1945 р.

5. Паризька хартія для нової Європи від 21 листопада 1990 р.

6. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01 листопада 1996 р., №

8. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням

Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України

Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від

11 липня 2001 р., № З-в/2001.

9. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями

або між міжнародними організаціями від 21 березня 1986 р.

10.Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та

співробітництва між державами відповідно до Статуту

Організації Об’єднаних Націй від 24 жовтня 1970 р.

11. Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р.

12. Положення про Комісію міжнародного права від 21 листопада 1947 р.

13. Декларація про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 9

грудня 1981 р.

14. Декларація про посилення ефективності принципу відмови від погрози силою або її

застосування в міжнародних відносинах від 18 листопада 1987 р.

15. Підсумковий документ Віденської зустрічі 1986 року представників держав-учасниць

Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася на основі положень

Підсумкового акта, які відносяться до подальших кроків після наради від 31 липня 1986 р.

16. Підсумковий документ Віденської зустрічі держав-учасниць Наради з безпеки та

співробітництва в Європі від 15 січня 1989 р.

17. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 р.

18. Віденська Конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності,

державних архівів і державних боргів від 8 квітня 1983 р.

19. Закон України „Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р.,№ 1543-ХІЇ.

20. Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів Союзу

РСР від 4 грудня 1991 р.

21. Угода про доповнення до Договору про правонаступництво щодо зовнішнього

державного боргу та активів Союзу РСР від 13 березня 1992 р.

22. Угода про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР від б

липня 1992 р.

23. Меморандум про взаєморозуміння з питання правонаступництва щодо договорів

колишнього Союзу РСР, які представляють взаємний інтерес від 6 липня 1992 р.

24. Угода Глав держав Співдружності Незалежних Держав про власність колишнього Союзу

РСР за кордоном від ЗО грудня 1991 р.

25. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про реалізацію права на

закордонну власність колишнього СРСР для цілей дипломатичних, консульських і

торгових представництв від 3 серпня 1992 р.

26. Угода між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань

правонаступництва стосовно зовнішнього державного боргу та активів колишнього

Союзу РСР від 9 грудня 1994 р. (чинності не набула).

27. Проект статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні акти, прийнятий

Комісією міжнародного права 00Н в другому читанні 3 серпня 2001 р.

(http:www.un.org/law/ilc/texts/State_responsibility_articles(r).pdf)

28. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами від

29 березня 1972 р.

29. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 гру дня 1948р.

30. Конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього від

30 листопада 1973 р.

31. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти

людства від 26 листопада 1968 р.

32. Резолюція 808 (1993) від 22 лютого 1993 р. про створення Міжнародного трибуналу для

судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного

гуманітарного права, вчинені на території колишньої Югославії.

33. Резолюція 808 (1993) від 22 лютого 1993 р. про створення Міжнародного трибуналу для

судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного

гуманітарного права, вчинені на території Руанди.

34. Резолюція 95 (І) Генеральної Асамблеї 00Н “Ствердження принципів міжнародного

права, що визнані Статутом Нюрнберзького трибуналу” від 11 грудня 1946р.

35. Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових

злочинців європейських країн „осі” від 8 серпня 1945 р.

36. Римський Статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р.//Український

часопис міжнародного права. – 2002. – № 1. – С. 73-121.