- •Тема 1. Доказове право і теорія доказів у системі кримінального процесуального права та науки про нього. Мета доказування в кримінальному провадженні. План заняття
- •Тема 2. Предмет доказування та його межі План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Спеціальна література Основна
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Спеціальна література Основна
- •Тема 3. Поняття, властивості та класифікація доказів План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема 4. Процес доказування План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Спеціальна література Основна
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема 4. Суб’єкти доказування та оцінка доказів у кримінальному провадженні План заняття
- •Поняття і класифікація суб’єктів доказування у кримінальному провадженні.
- •Спеціальна література Основна
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема 6. Показання осіб як доказ у кримінальному провадженні План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Cпеціальна література Основна
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема 7. Висновок експерта як процесуальне джерело доказу План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Спеціальна література Основна
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема 8. Речові докази у кримінальному провадженні
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Спеціальна література
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •Тема 9. Документи як джерело доказів у кримінальному провадженні План заняття
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Спеціальна література Основна
- •Додаткова
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання і задачі
- •790000, М. Львів, вул. Січових Стрільців, 14.
Завдання і задачі
1. В ході допиту підозрюваний С., котрий скоїв вбивство громадянина Б., заявив, що він не пам'ятає обставин вбивства, оскільки на момент вчинення злочину знаходився в стані сильного алкогольного сп’яніння. На підставі цієї заяви слідчий призначив у провадженні судову психіатричну експертизу для встановлення психічного стану С. у момент скоєння злочину.
1. Які підстави для призначення експертизи?
2. У яких випадках проведення експертиз обов'язкове?
3. Чи обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи за наведених вище обставин?
2. С. був визнаний винним і засуджений за зґвалтування потерпілої Г., що не досягла чотирнадцятирічного віку, вчинене за наступних обставин. Познайомившись з Г., С. почастував її горілкою і в бесіді дізнався, що їй 13 років. Потім обоє пішли на дискотеку, а звідти – по будинках. По дорозі С. завів Г. на територію дитячого садку і вчинив з нею статевий акт. Суд визнав дії С. зґвалтуванням, оскільки потерпіла знаходилася в безпорадному стані, який винний і використовував. Як докази, покладені в основу висновку про безпорадний стан потерпілої, суд прийняв показання свідків про те, що Г. повернулася додому п'яною, а також висновок експерта-психолога, згідно з яким Г. є особою з підвищеною навіюваністю і без вольового начала. В стані реального або уявного насильства учинити опір вона не могла, а "відсутність звички до алкоголю могла посилити її нерішучість і пасивність в ситуації насильства".
1. Які Ви знаєте види висновків експерта?
2. Оцініть наведений висновок експерта?
3. Чи має він доказове значення у кримінальному провадженні?
3. Під час розслідування кримінального провадження, пов’язаного з розголошуванням банківської таємниці, слідчий, зустрівшись з труднощами кваліфікації вчиненого діяння, обумовленими невизначеністю понять "Банківська таємниця" і "розголошування", звернувся з цього питання з офіційним листом на кафедру юридичного факультету до ведучого ученого в галузі кримінального права, що спеціалізується на питаннях кваліфікації економічних злочинів і, описавши фактичні обставини провадження, поставив питання: чи знаходиться в діях службовця Ж. склад злочину. Письмову відповідь ученого слідчий залучив до матеріалів кримінального провадження і послався на неї в обвинувальному акті.
1. Чи правомірні дії слідчого?
2. Чи має доказове значення лист-відповідь ученого-правознавця?
4. К. було повідомлено про підозру в тому, що знаходячись в нетверезому стані, небезпечним для життя багатьох людей способом - пострілами з мисливської рушниці, він вбив двох пастухів – С. і М.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого, - адвокат Л., заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану обвинуваченого. Своє клопотання захисник мотивував тим, що К. був учасником війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілий мотив вбивства. Адже обвинувачений знаходився в дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався обвинувачений, про стан його здоров'я.
Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки обвинувачений визнав вину і заявив про свою готовність нести відповідальність за свій вчинок.
Вироком суду К. був визнаний винним у пред'явленому обвинуваченні і засуджений на 15 років позбавлення волі.
Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив скасувати його і скерувати провадження на новий розгляд.
Яке рішення слід прийняти апеляційному суду?
В яких випадках проведення експертизи обов'язкове?
Чи діяв слідчий і суд у відповідності з кримінальним процесуальним законом?
Якщо є підстави для призначення в провадженні експертизи то: 1) яку експертизу слід призначати: 2) які питання необхідно поставити на вирішення експерта?
5. Під час перевезення робітників-будівельників на обладнаній для цього вантажній автомашині її водій Ш. порушив правила дорожнього руху, результатом чого стала автопригода без тяжких наслідків. Встановивши цю обставину, а також те, що Ш. вживав на роботі в той день спиртне, начальник автоцеху Т. усунув його від роботи і подав рапорт про переведення на місяць в автослюсарі. Незадоволений Ш. кишеньковим ножем наніс начальнику цеху поранення в груди, від якого він незабаром помер. Під час допиту Ш. винним визнав себе повністю, але заявив, що дій своїх не пам'ятає і не може їх пояснити.
Під час досудового слідства була призначена слідчим і проведена судово-психіатрична експертиза лікарями-психіатрами обласної психіатричної лікарні Б. і Г., які дали спільний висновок. З нього вбачалось, що підозрюваний є психічно здоровим. Проте захисник підозрюваного заявив клопотання про призначення повторної стаціонарної експертизи, на вирішення якої він просив поставити питання: чи не знаходився Ш. в момент нападу на Т. в стані патологічного сп'яніння? Слідчий відмовив у задоволенні клопотання.
Під час розгляду провадження в судовому засіданні захисник знову повторив своє клопотання. Суд задовольнив його, призначивши стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено лікарям обласної психіатричної лікарні Б. і С.. На вирішення експертів були поставлені питання: чи хворіє Ш. будь-яким психічним захворюванням?; Чи він є осудним стосовно інкримінованого йому злочину? Чи не є Ш. холериком за типом темпераменту? Експерти прийшли до висновку, що обвинувачений психічним захворюванням не хворіє і є повністю осудним. За типом темпераменту холерик.
Захисник знову заявив в судовому засіданні клопотання про проведення додаткової експертизи, оскільки у проведенні експертизи приймав участь експерт, який проводив попередню експертизу. Суд відхилив клопотання захисника. В своїй ухвалі він відзначив, що в суді проводилась, власне, додаткова, а не повторна експертиза. Що ж до участі в проведенні експертизи лікаря Б., то, як відомо, закон не забороняє приймати участь тому самому експерту при проведенні додаткової експертизи.
В яких випадках призначається додаткова і повторна експертизи?
Чи може бути відведений експерт і якщо так, то які для цього є підстави?
Дайте оцінку діям суду і захисника?
6. Л. був притягнутий до відповідальності за ст. 115 КК України за вбивство своєї дружини Л. Марії. Як речовий доказ у Л. була вилучена мисливська рушниця і направлена «в інститут експертизи для проведення балістичної експертизи”. В результаті дослідження було встановлено, що Л. Марію було вбито з цієї рушниці і відповідний висновок був направлений слідчому прокуратури. В зв'язку з переїздом інституту в інше приміщення мисливська рушниця Л. була загублена. У судовому засіданні Л. відмовився від даних ним показань і свою вину заперечував, а його захисник поставив під сумнів висновок експертизи і заявив клопотання про проведення повторної експертизи.
Як повинен діяти суд у даному випадку?
Яке значення має висновок проведеної балістичної експертизи?
