- •1.1.Означення і основні властивості
- •1.2. Основна теорема про симетричні многочлени від двох змінних
- •Вираження степеневих сум через та .
- •Доведення основної теореми.
- •1.3. Теорема про єдиність зображення симетричних многочленів через елементарні симетричні многочлени
- •1.4. Формула Варінга
- •2.1. Розв’язування системи рівнянь
- •2.2. Розв'язування ірраціональних рівнянь
- •2.3. Зворотні рівняння
- •2.4. Розклад симетричних многочленів на множники
- •2.5. Задачі про квадратні рівняння
- •2.6. Нерівності
- •3.1. Розв’язок типового варіанту
- •Висновки
- •Література
2.2. Розв'язування ірраціональних рівнянь
Інколи трапляється, що система двох рівнянь з двома невідомими, яка складається з несиметричних рівнянь, може бути зведена до симетричної системи введенням нових (допоміжних) змінних. Наприклад, це використовується у розв’язуванні ірраціональних рівнянь.
Розглянемо приклад.
Покладемо,
що
й
.
Тоді початкове рівняння набуде вигляду
.
Крім
того, маємо:
Таким чином, ми отримали систему рівнянь:
Введення
нових невідомих
зводить
її до системи:
з якої
отримуємо для
квадратне рівняння
Розв’язуючи це рівняння, знаходимо:
або
Таким чином, задача звелась до розв’язання двох систем рівнянь
Так як
,
то для початкової невідомої
отримуємо два розв’язки:
Друга система дає для
та
,
а значить й для
,
ще два розв’язки (вони комплексні, а
для ірраціональних рівнянь беруться
лише дійсні значення невідомих).
2.3. Зворотні рівняння
Симетричні многочлени можна успішно використовувати й для розв’язування деяких рівнянь вищої степені. В цьому пункті ми розглянемо так звані зворотні рівняння.
Будемо називати многочлен
,
(#)
зворотним,
якщо в ньому рівновіддалені коефіцієнти
співпадають, тобто
Наприклад, зворотними є многочлени:
Рівняння
,
ліва частина якого представляє собою
зворотний многочлен, називається
зворотним.
В основі розв’язування зворотних рівнянь лежить наступна теорема.
Теорема. Будь-який зворотний многочлен
парної
степені
можна
представити у вигляді
де
та
– деякий многочлен степені
від
.
Будь-який
зворотний многочлен
непарної степені ділиться без остачі
на
,
причому
частка є зворотним многочленом парної
степені.
Доведення.
Розглянемо спочатку многочлен
парної степені
.
Виносячи в ньому за дужки
,
отримаємо:
,
або,
приймаючи до уваги рівність
.
Нам
залишилося довести, що двочлени
можна
виразити через
.
Але ця задача зводиться до розглянутої
вище задачі про вираження степеневої
суми
через елементарні симетричні многочлени
та
.
І справді, якщо ми покладемо, що
то степенева сума
перетвориться у вираз
елементарний симетричний многочлен
в
,
а
набуде значення 1. Практично для цього
слід скористатися наступними формулами
- таблицею обернених симетричних
многочленів (
):
Отож, перше твердження теореми доведено.
Розглянемо
тепер випадок зворотного многочлена
непарної степені
:
.
Так як
цей многочлен є зворотним, тобто
виконується рівність
то його можна записати наступним чином:
У кожного двочлена, що стоїть в дужках, можна виділити множник , використовуючи добре відому рівність
,
ми отримаємо:
Складаючи отримані вираження почлено і виносячи в правій частині множник за дужки, ми отримаємо:
,
де
– многочлен, що є сумою наступних
многочленів:
Безпосередньо видно, що у всіх цих многочленах коефіцієнти, рівновіддалені від кінців, співпадають, і тому їх сума є зворотним многочленом (парної степені ). Тим самим доведено й друге твердження теореми, яке стосується зворотних многочленів непарної степені.
Наведемо приклад застосування доведеної теореми для розв’язання зворотних рівнянь.
Розв’язати
рівняння
Дане рівняння є зворотним й має степінь 4. Ліва частина цього рівняння перетворюється наступним чином:
Так як
не є коренем даного рівняння, то ми
прийдемо до квадратного рівняння
відносно σ:
.
Розв’язуючи
його, знаходимо корені:
та
.
Таким чином, для знаходження коренів
шуканого рівняння ми отримали два
рівняння:
Розв’язуючи їх, знаходимо чотири корені:
