- •Розділ і. Теоретичні основи методики навчання диференціальних рівнянь в педагогічних університетах
- •Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних вищих навчальних закладах
- •Психолого-педагогічні основи навчання вивчення диференціальних рівнянь
- •Теоретичні основи вивчення диференціальних рівнянь Навчальна програма вивчення курсу «Диференціальні рівняння» для студентів фізико-математичного факультету вищих навчальних педагогічних закладів
- •I. Загальні відомості
- •II. Перелік дисциплін, знання яких необхідне для вивчення курсу
- •III. Цілі і завдання дисципліни
- •IV. Методи навчання та інформаційно-методичне забезпечення
- •V. Форми оцінювання
- •VII. Література до курсу:
- •Дидактичні і методичні вимоги до академічної лекції
- •Основні вимоги до практичних та семінарських занять
- •Основні вимоги до контролю та корекції
- •Тестові завдання закритої форми
- •Тестові запитання відкритого типу
- •Розділ іі. Методика навчання диференціальних рівнянь в педагогічних університетах
- •2.1. Розробка лекцій, практичних робіт, опорних конспектів
- •Методичні особливості вивчення змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рівняння з відокремлюючими змінними»
- •Теми лекцій, практичних занять та завдання для самостійної роботи для змістовного модуля I
- •Логічна структура вивчення змістовного модуля I
- •Розв’язані відносно похідної (з відокремлюючими змінними)
- •Короткий довідник з теми «Диференціальні рівняння I порядку»
- •Розробка лекцій до змістовного модуля і Лекція 1
- •План лекції
- •Список літератури
- •Текст лекції
- •Лекція 2
- •План лекції
- •Список літератури
- •Текст лекції
- •Лекція 3
- •План лекції
- •Список літератури
- •Текст лекції
- •Лекція 4
- •План лекції
- •Список літератури
- •Текст лекції
- •2. Рівняння Бернуллі
- •Лекція 5
- •План лекції
- •Список літератури
- •Текст лекції
- •Р озробка практичних занять для змістовного модуля і Практичне заняття 1
- •План заняття
- •Список літератури
- •Хід заняття
- •Практичне заняття 2
- •План заняття
- •Список літератури
- •Хід заняття
- •Практичне заняття 3
- •План заняття
- •Список літератури
- •Хід заняття
- •Практичне заняття 4
- •План заняття
- •Список літератури
- •Хід заняття
- •Семантичний конспект до змістовного модуля I
- •2.2. Контроль та корекція
- •Індивідуальні творчі завдання до змістовного модуля I
- •Модульна контрольна робота змістовного модуля I
- •Висновки
- •Використана література
Основні вимоги до практичних та семінарських занять
Практичне заняття використовується при опануванні навиків, включаючи ментальні навички, фізичні або соціальні навички.
Цей метод може використовувати такі самі засоби, як і лекція, та застосовуватися для більшості видів діяльності з чіткими правилами та добре відлагодженими процесами.
1. Відповідність змісту практичних і семінарських занять до типової і робочої навчальних програм, відображення у них розділів дисципліни.
2. Підготовленість викладача до проведення семінарських і практичних занять.
3. Зміст: Мета та спрямованість практичного заняття, його місце в темі курсу; професійна спрямованість семінарських і практичних занять, яка забезпечує відображення особливостей відповідній спеціальності; використання наукових методів пізнання суті явищ, що вивчаються, і положень науки; розкриття на конкретних прикладах органічної єдності теорії і практики; наявність понятійного апарату, висновків з кожного питання та зв’язку з матеріалом, що вивчається.
4. Структура: Раціональне використання дидактичних доцільних форм і методів навчання, спрямованих на найбільш ефективне здійснення навчальної мети семінарських і практичних занять і забезпечуючих логічну послідовність їх побудови, використання проблемного та інших методів навчання, які формують у студентів самостійний творчий підхід.
5. Стиль: Вміння точно і обгрунтовано висловлювати свої думки мовою конкретної науки. Розвиток продуктивного мислення студентів у перебігу обговорення проблем, що розглядаються, залучення їх у колективну пізнавальну діяльність. Створення безпосереднього контакту викладача зі студентами, вміння залучити студентів до дискусії.
6. Забезпеченість семінарських і практичних занять методичними розробками, пакетами візуального супроводження, використання технічних засобів навчання.
Основні вимоги до контролю та корекції
Функції контролю знань студентів. Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль та корекція знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв'язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові.
Посилення уваги до проблеми контролю занять викликано не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, але і потягом до удосконалення всієї системи навчання. Перевірка і оцінка знань виконують, принаймні, шість функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну.
Для визначення рівня сформованості знань та умінь з даної дисципліни, необхідно спроектувати фонд тестових завдань, контрольних.
Тестові завдання слугують базою для формування критеріально орієнтовних тестів досягнень, які належать до психо-діагностичних методик, спрямованих на оцінку досягнутого рівня розвитку здібностей, знань та умінь.
Основними канонічними формами тестових завдань, які рекомендовані розроблювачами, вважаються такі: 1) завдання (задачі) закритої форми із запропонованими відповідями; 2) завдання (задачі) відкритої форми із вільно конструйованими відповідями. Тестові завдання (задачі) закритої форми мають складатися з трьох компонентів: а) інструкція до їх виконання; б) запитальної (змістовної) частини; в) відповіді (ей).