5. Історія розвитку обчислювальної техніки а). Лічильні пристрої до появи еом

- V ст. до н. ери. У Китаї винайшли рахівницю, що дістала назву абак.

- 1623 р. Англійський математик Едмонд Гантер винайшов логарифмічну лінійку.

- 1642 р. Блез Паскаль побудував арифметичну машину, що могла додавати і віднімати десяткові числа.

- 1673 р. Німецький математик Готфрід Лейбніц створив лічильну машину, що могла виконувати всі чотири арифметичні дії. Машини Паскаля і Лейбніца стали прообразом арифмометра, який використовувався до 60-их років ХХ ст.

- 1822 р. Англ. математик Чарльз Беббідж розробив проект програмованої аналітичної машини, що стала прообразом майбутніх комп’ютерів. Першою програмісткою вважають Аду Лавлейс (дочка англ. поета Байрона), що сформулювала принцип програмної роботи машини. Проект випереджав можливості свого часу і не був реалізований.

- 1941 р. Німецький інженер Конрад Цузе сконструював програмовану машину на багатьох тисячах електромагнітних реле.

- 1944 р. Американець Говард Айкен (фірма ІВМ) побудував аналогічну обчислювальну машину Марк-1. Недоліком машин на електромагнітних реле була їх велика повільність у роботі.

Б). Створення еом

Стрімкий розвиток обчислювальної техніки пов’язаний зі створенням ЕОМ.

- 1946 р. (14.02.). США. Створена перша електронна обчислювальна машина “ENIAC”. На її побудову витрачено 500 млн. доларів. Машина містила 18 тис. електронних ламп. Маса 30 тонн. Площа 300 м ².

- 1951 р. Київ. Під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва побудована перша в Європі ЕОМ “МЭСМ” (малая элекронно-счетная машина).

В). Покоління еом

Жодний технічний пристрій не вдосконалювався так швидко як ЕОМ. Кожні 2-4 роки появлялись нові моделі машин.

Виділяють п’ять етапів у розвитку ЕОМ, які прийнято називати поколіннями. Поділ на покоління проводився за їх елементною базою (сукупністю елементів, з яких будується комп’ютер) та розвитком програмного забезпечення.

І-ий етап. 50-ті роки. Елементною базою служать електронно-вакуумні лампи. Велика маса машин, великі розміри, вартість. Мала надійність у роботі, швидкодія. Машина споживає багато енергії, потребує охолодження. Важка у програмуванні.

ІІ-й етап. 60-ті роки. Елементною базою служать транзистори (відкриті у 1947 р.; у 1956 р. — Нобелівська премія). Зменшилися розміри і енергозатратність. У 500 разів зросла швидкодія. Програмування стало доступним для непрофесіоналів.

ІІІ-ій етап. 70-ті роки. Елементною базою стали інтегральні схеми (мікросхеми). Почали застосовуватися мови програмування високого рівня. Швидкодія зросла до 10 млн. операцій за секунду.

IV-ий етап. 80-ті роки. Елементною базою стали великі і надвеликі інтегральні схеми (ВІС і НВІС). Появились мікропроцесори – однокристалічні процесори з мільйонами елементів (транзисторів). Швидкодія зросла до мільярдів операцій за секунду. ЕОМ стали комп’ютерами.

- 1975 р. Випущено перший персональний комп’ютер Альтаїр-8800 фірмою МІТS. Обсяг пам’яті 256 байт.

- Серпень 1981 р. Представлений перший ПК ІВМ РС (персональний комп’ютер фірми Ай-Бі-Ем).

V-ий етап. 90-ті роки. Пішла мова про комп’ютери п’ятого покоління, для яких властивим має бути використання природних мов спілкування та наявність штучного інтелекту.