- •Національний транспортний університет кафедра економіки
- •Навчальний посібник
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Затверджено
- •Розділ 1. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини……………………...6
- •Передмова
- •Розділ 1. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини
- •Тема 1. Світова економічна система на сучасному етапі
- •Глобалізація економічного розвитку та його рівновага
- •Технологічний розвиток міжнародних виробничих систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Світовий економічний розвиток та його динаміка
- •Концепції економічної динаміки
- •Чинники економічного зростання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Міжнародна економіка як об’єкт вивчення
- •Міжнародний поділ праці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Міжнародна торгівля на початку третього тисячоліття
- •Тема 4. Загальна характеристика міжнародної торгівлі та базові поняття
- •Види міжнародної торгівлі
- •Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •Ціни в міжнародній торгівлі систематизуються за наступними ознаками:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Регулювання міжнародної торгівлі
- •Регулювання міжнародних торговельних відносин
- •Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •Тарифне регулювання міжнародної торгівлі
- •Митні збори, їх система та види
- •Страхування в системі мев
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Міжнародний рух чинників виробництва
- •Тема 6. М1жнародний рух капіталу
- •Міжнародне кредитування
- •Форми міжнародного кредиту
- •2. За загальними джерелами:
- •3. За формою кредитування:
- •4. За формою забезпечення:
- •Іноземні інвестиції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Міжнародна міграція робочої сили
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Світовий ринок технологій
- •Рух технологій на світовому ринку
- •Трансфер технологій
- •Роль і місце України на світовому ринку технологій
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Світова валютно-фінансова система
- •Тема 9. Валюта та валютні курси. Валютний ринок.
- •Валюта, її класифікація та конвертованість
- •1) В залежності від емітента валютних коштів:
- •2) По ступеню конвертування валют
- •4) По відношенню до курсів інших валют:
- •7) За видами валютних операцій:
- •Валютний курс і паритет
- •Стан мвл виражається такими показниками:
- •Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
- •Тема 10. Міжнародні розрахунки та платіжний баланс
- •Форми міжнародних розрахунків
- •Ризики, що виникають при міжнародних платежах
- •Платіжний баланс
- •Структура платіжного балансу:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Світовий фінансовий ринок
- •Міжнародні валютно-фінансові організації
- •Проблема заборгованості та можливі шляхи її розвязання
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Національна економіка в системі світового господарства
- •Тема 12. Міжнародна економічна інтеграція
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Інтеграційні угрупування
- •Європейський Союз та принципи його функціонування
- •Європейська асоціація вільної торгівлі
- •Чорноморське економічне співтовариство
- •Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •Проблеми створення вільних економічних зон
- •Тема 14. Регулювання міжнародної торгівлі
- •Організаційна структура
- •Принципи та основні угоди сот
- •Правила торгівлі товарами
- •Санітарні та фітосанітарні заходи
- •Правила визначення походження товарів
- •Субсидії та компенсаційні заходи
- •Технічні бар'єри в торгівлі
- •Захисні заходи
- •Правила торгівлі послугами
- •Вступ України до сот – вимога часу
- •Наслiдки приєднання для економiки регiонiв України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Входження освіти і науки України в європейський інформаційний та освітній простір
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Глобалізація та економічний розвиток
- •Тема 16. Сутність процесу глобалізації
- •Фінансова глобалізація
- •Глобальні проблеми та причини їх виникнення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Міжнародне регулювання глобальних проблем
- •Міжнародні організації системи оон
- •Організації системи оеср
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Полонський в.Г.Світова організація торгівлі та перспективи розвитку підприємництва в Україні //Актуальні проблеми економіки.-2007.-№3. -с.37-42.
- •Полонський в.Г. Українській освіті – європейський стандарт: входження України в світовий освітній простір// Актуальні проблеми економіки.-2007.-№5 . - с. 76 – 81.
Питання для самоконтролю
Сутність міжнародної економічної інтеграції
Горизонтальна та вертикальна інтеграція
Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
Ознаки економічного союз
Шляхи економічної інтеграції угруповань кран
Проблеми міжнародної економічної інтеграції
Внутрішні економічні фактори інтеграції
Зовнішні фактори економічної інтеграції
Тема 13. Інтеграційні угрупування
План:
Європейський Союз та принципи його функціонування.
Європейська асоціація вільної торгівлі.
Чорноморське економічне співтовариство.
Співдружність Незалежних Держав (СНД).
Необхідність створення вільних економічних зон.
Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції.
Внутрішні економічні та зовнішні фактори інтеграції.
Розвиток регіональної економічної інтеграції.
Проблеми створення вільних економічних зон.
Європа має великий досвід та потенціал регіональної міжнародної економічної інтеграції. Це пояснюється як політичними і соціально-економічними особливостями розвитку європейських країн у період після Другої світової війни, так і сучасними тенденціями розвитку світової економіки, коли остаточно формуються три світових економічних центри (Європа, Північна Америка з домінуючою роллю США, Азія з пріоритетом Японії). Найбільші масштаби, глибина та динаміка притаманні інтеграції європейських країн у рамках Європейського Союзу (ЄС). Нині ЄС являє собою інтеграційне угруповання двадцяти п’яти західно-, центрально- та східноєвропейських країн (Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Данії, Ірландії, Португалії, Греції, Австрії, Фінляндії, Швеції, Чехії, Польщі, Угорщини, Мальти, Кіпру, Словаччини, Словенії, Естонії, Латвії, Литви), які прагнуть до економічної та політичної єдності, частково відмовляючись від своїх національних суверенітетів.
Європейський Союз та принципи його функціонування
Початком західноєвропейської економічної інтеграції можна вважати 1950 pік, коли Голова Ради Міністрів Франції Робер Шуман та його співвітчизник Жак Моне запропонували створити Європейську федерацію, що ґрунтується на економічному об'єднанні. Як початковий крок передбачалась інтеграція в гірничо-металургійних галузях, де традиційно велась жорстка конкурентна боротьба, насамперед між ФРН та Францією. Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) було створено ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом 1951 p. (Паризька угода) і почало функціонувати з 1952 p. [8]
1954 p. Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити Спільний ринок, а 1956 p. міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом). Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний 1957p. і набув чинності з 1958p.
Римським договором передбачалося ліквідувати всі національні бар'єри на шляху вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили між країнами-учасницями і перейти до вироблення спільної зовнішньоекономічної, сільськогосподарської і транспортної політики.
Злиття трьох співтовариств (ЄОВС, ЄЕС, Євроатому) в Єдине Європейське Співтовариство сталося 1967 р., у 1968 р. було утворено Митний союз країн ЄС з відповідними угодами про таке:
відміну митних податків і зняття кількісних обмежень;
введення єдиного митного тарифу для інших країн;
проведення єдиної зовнішньоторговельної та аграрної політики.
1972 p. підписується Паризька угода у верхах про поетапне створення валютно-економічного та політичного союзу. З 1973 p. діє угода про вільну торгівлю між ЄЕС і ЄОВС, з одного боку, і країнами Європейської асоціації вільної торгівлі - з іншого. Цього ж року до Співтовариства вступають Великобританія, Данія, Ірландія.
1979 p. завершується процес створення Європейської валютної системи (ЄВС), вводиться в дію ЕКЮ (замість європейської розрахункової одиниці, що використовувалась для спільних і зведених розрахунків країн Співтовариства з 1958 p.). Емісія ЕКЮ на 50 % забезпечувалась відрахуванням від золотих і доларових запасів і на 50% - національними валютами країн. Валютний курс ЕКЮ розраховувався на базі валютного кошика національних валют країн-учасниць ЄВС з урахуванням їх питомої ваги в сукупному ВНП. Створенням Європейської валютної системи передбачалося зменшити коливання валютних курсів, витіснити з міжнародних розрахунків долар США, стимулювати подальший розвиток інтеграційних процесів через забезпечення передумов формування єдиного валютного ринку Співтовариства.
У 1981 р. до Європейського Співтовариства приєднується Греція, а в 1986р. – Португалія та Іспанія. Приймається єдиний Європейський акт, яким вносяться зміни до Римського договору і визначається створення єдиного внутрішнього ринку (ЄВР). Згідно з цим починаючи з 1987p.:
усуваються митні формальності, які ще залишилися (огляд товарів, перевірка документів);
усуваються відмінності в технічних стандартах;
відміняються обмеження конкуренції в наданні держзамовлень;
нівелюється різниця в рівнях і структурі оподаткування;
усуваються ліміти на послуги (транспорт, зв'язок, фінанси);
усуваються валютні обмеження, що залишилися;
усуваються обмеження щодо прийняття громадян на роботу.
Ефективність інтеграції в рамках єдиного внутрішнього ринку оцінювалась експертами ЄС в 170 - 250 млрд. євро.
З розвитком ЄС сформувалась відповідна інституційна структура наднаціонального регулювання, органами якої є Європейська рада, Європейське політичне співробітництво, Комісія ЄС, Рада ЄС, Європарламент. Економічна і соціальна рада, Суд і Контрольна палата ЄС До того ж розгалужена інституційна структура ЄС включає ряд консультативних і допоміжних організацій та установ, систему фінансових фондів.
1991 p. підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського економічного простору (ЄЕП). Цього ж року прийнято Маастрихтську угоду, суть якої характеризує новий якісний етап в еволюції ЄС. Передбачалося створення Економічного і валютного союзу (ЄВС).
Рада Європейського Союзу - найважливіший орган для ухвалення рішень Співтовариства. Не має аналогів у світі. До неї входить по одному представнику від кожної країни-члена в ранзі міністра. Склад учасників кожного засідання залежить від предмета обговорення (“Загальні питання”, “Економічні і фінансові питання”, “Сільське господарство).
Європейська Комісія. Складається з 20 членів (комісарів), які обираються за принципом їх «загальної компетенції» і «щодо яких існує гарантія їх незалежності». Головування здійснює Президент Комісії. Кожна країна-член делегує щонайменше одного, щонайбільше - двох членів Президент ЄК призначається Європейською Радою після затвердження у Європейському парламенті. Решта членів Комісії - кандидати на посаду члена ЄК - “висуваються” урядами 15 держав-членів за погодженням з новообраним Президентом і проходять процедуру заслуховування в комітетах Європейського Парламенту. Повний склад Комісії має бути затверджений ЄП.
Термін службових повноважень Комісії - 5 років. Комісія діє як колегіальний орган (тобто, не існує рішень окремих комісарів, а лише рішення Комісії як єдиного цілого).
Європейський Суд. 15 суддів та вісім Генеральних адвокатів. Призначаються урядами країн-членів ЄС терміном на шість років. Судді обирають зі свого складу Голову Європейського Суду строком на три роки. Кожні три роки відбувається часткова заміна суддів та Генеральних адвокатів.
Завдання: Забезпечення дотримання права в процесі тлумачення та застосування Договору про заснування Європейського Співтовариства та деяких частин Договору про Європейський Союз.
Здійснює функції:
1) Конституційного суду - бо здійснює перевірку дотримання договірних положень країнами-членами Співтовариства;
2) Адміністративного суду - бо розглядає позови фізичних і юридичних осіб проти правових актів чи бездіяльності службовців Співтовариства;
3) Цивільного Суду - бо розглядає справи, пов’язані з відшкодуванням збитків, заподіяних службовцями Співтовариства при виконанні ними своїх посадових обов’язків і здійснює перевірку вимог про відшкодування збитків, висунутих проти Співтовариства;
4) Арбітражного Суду - бо розглядає правові спори між країнами-членами;
5) Експертної інстанції - бо надає експортні висновки щодо договірних угод з третіми країнами та міжнародними організаціями.
Ухвалення рішень:
При розгляді скарг країн-членів або інститутів Співтовариства і на їх вимогу Європейський Суд виносить рішення в повному складі; в інших випадках формуються палати, кожна з яких складається з трьох, п'яти чи семи суддів.
Засідання суду є відкритими.
Рішення суду ухвалюються більшістю голосів суддів.
Мовами судового провадження є мови ділового спілкування в ЄС.
Робочою мовою Суду є французька мова.
На відміну від інших органів ЄС скарги можуть подаватись усіма мовами, якими розмовляють в ЄС.
Рахункова Палата:
Створена 22 липня 1975 року. Діяльність розпочала в жовтні 1977 року. Кількість членів відповідно до кількості країн, що входять до складу ЄС. Після консультацій з Парламентом вони призначаються Радою шляхом одностайного голосування терміном на шість років. Голова обирається строком на три роки.
Повноваження: перевірка звітності, правомірності і дотримання передбаченого порядку здійснення всіх платіжних операцій ЄС та його органів і інститутів; перевірка раціональності та економності витрачання бюджетних коштів ЄС.
Європейський Парламент. Повноваження: Здійснює в цілому дорадчі та контрольні повноваження; порушує питання про вотум недовіри у зв'язку з діяльністю Комісії; бюджетні повноваження; повноваження на надання згоди в разі укладання угод про вступ до ЄС чи асоційоване членство.
З 1994 року Європейський Парламент бере участь у процедурі призначення євро комісії. Положеннями Амстердамського договору передбачено отримання згоди Парламенту на призначення Президента Комісії. Отже, відтепер вимагається згода Парламенту на увесь склад Комісії ще до її призначення. Відбувається попереднє заслуховування кандидатів до складу Комісії в парламентських комітетах. Консультації з Парламентом передбачені також перед призначенням членів Правління ЄЦБ та Рахункової палати. ЄП також обирає Омбудсмена Європейських Співтовариств.
