Міжнародний поділ праці

Основою інтернаціоналізації господарського життя є міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Міжнародний поділ праці - це спеціалізація кожної краї­ни на випуску певних виробів із метою задоволення потреб як своїх, так і країн-партнерів. Існує три види міжнародного поділу праці: загальний МПП — поділ праці між країнами за значними сферами суспільного виробництва; частковий МПП — поділ праці між країнами в одній із сфер суспільного виробництва; одиничний МПП — поділ праці між країнами в межах од­ного підприємства.

Виділяють також декілька форм міжнародної спеціалізації виробництва:

1. Міжгалузева спеціалізація — це спеціалізація країн з вироб­ництва товарів різних галузей.

2. Внутрішньогалузева спеціалізація — спеціалізація країн з виробництва товарів однієї галузі.

3. За об'єктом спеціалізації розрізняють:

- залежно від виду товарів предметну спеціалізацію — спеці­алізація кожної країни з випуску певних товарів;

- залежно від участі країни в певному етапі виробництва то­вару по детальну спеціалізацію, тобто спеціалізацію з випуску пев­них деталей;

- агрегатну (вузлову) спеціалізацію — спеціалізацію країни з виробництва окремих вузлів для машин і устаткування;

- технологічну спеціалізацію — спеціалізацію країни на пев­них етапах технологічного циклу.

4. Економічна інтеграція — це процес зближення та перепле­тення національних господарств, перенесення центру ваги госпо­дарських зв'язків у сферу матеріального виробництва.

5. Світовий ринок — відносини між суб'єктами світового гос­подарства з приводу купівлі продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг, сировини, цінних паперів, золота, валюти, інтелек­туальної власності (патентів, ліцензій, договорів про ноу-хау і т. д.), зброї.

6. Зовнішньоекономічна діяльність є сукупністю форм прояву МЕВ.[9]

МПП за родом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним та горизонтальним. Вертикальне — спостерігається, коли різні виробники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничих операцій. Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі. Горизонтальний та вертикальний міжнародний поділ праці на міжнародному рівні реалізується як загальний (між крупними групами галузей), частковий (відокремлення крупних груп галузей на менш агреговані галузі та підгалузі) і одиничний (внутрішньогалузевий поділ та всередині підприємства).

Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції. [17]

Історично МПП виникає як система, основним структурним елементом якої були національні господарські комплекси. На початкових стадіях розвитку світогосподарські зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного, пізніше — міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, міжнаціональні економічні відносини з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку суспільного поділу праці всередині країн.

Виникнення та подальший розвиток МПП здійснюється під впливом цілої низки різноманітних факторів, які можливо систематизувати за такими ознаками:

• Природно-географічні — відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наявність природних ресурсів;

• Соціально-економічні — характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат. Масштаби і серійність виробництва, темпи створення об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, особливості історичного розвитку, виробничих і зовнішньоекономічних традицій, соціально-економічний тип національного виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків, політичні фактори країн;

• Науково-технологічний прогрес — розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.

Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світових господарських зв’язках. Значення та роль окремих факторів на тому чи іншому етапі глобального розвитку може мати різноспрямований вплив або неоднакову силу цього впливу.