- •Тренер-професіонал
- •“Теорія і методика спорту вищих досягнень”
- •1.Структура підготовленості тренера
- •1.1. Загально-теоретична базова підготовленість.
- •1.2. Спеціально-теоретична базова підготовленість.
- •1.3. Професійно-педагогічна підготовленість.
- •1.4. Професійно-практична підготовленість.
- •2.Функції тренера
- •3. Модельні характеристики професійної кваліфікації тренера
- •4.Професійні здібності тренера
- •5. Особистість тренера та стилі керівництва.
- •Питання для самопідготовки
- •Функції тренера
- •Література
1.3. Професійно-педагогічна підготовленість.
Викладач-тренер з олімпійського та професіонального спорту повинен знати, вміти пояснювати і застосовувати в практичній роботі:
- знання з історії олімпійського та професіонального спорту;
- історію розвитку методичної думки в олімпійському та професіональному спорті;
- сучасний стан та актуальні проблеми розвитку олімпійського та професіонального спорту в Україні і за кордоном;
- особливості організаційних структур і рівень результатів в базовому олімпійському та професіональному спорті в регіоні де він працює та в світі;
- теоретико-методичні основи спорту інвалідів;
- термінологію і понятійний апарат олімпійського та професіонального спорту;
- правила змагань та міжнародну термінологію суддівства з обраного виду спорту; - структуру і зміст положення про змагання;
- особливості організації і підготовки масових спортивних виступів;
- специфічність методів вправи в обраному виді спорту;
- системи контрольних вправ початкового і поточного відбору для занять з обраного виду спорту;
- біодинамічні особливості результативної техніки змагальних дій спортсмена в обраному виді спорту;
- специфічні засоби і методи тренування в обраній спортивній спеціалізації;
- методику розвитку рухових якостей (враховуючи ефект переносу) спортсмена в обраній спортивній спеціалізації;
особливості стратегії змагань, тактики змагальної діяльності і методику її вдосконалення в обраному виді спорту;
критерії компонентів навантаження та відпочинку при використанні в тренувальному процесі спортсменів методів строгорегламентованої вправи;
- вікову динаміку зростання спортивної майстерності в обраному виді спорту;
- особливості побудови і методику підготовки спортсменів в дитячому, підлітковому і юнацькому віці;
- особливості побудови і методики підготовки жінок;
- особливості підготовки спортивної форми (одягу) та гігієну місць занять і проведення змагань, інвентаря, правила їх експлуатації та техніку безпеки в обраному виді спорту; - способи прогнозування розвитку спортивних результатів в обраному виді спорту в регіоні де працію викладач-тренер;
способи моделювання факторів забезпечення і реалізації спортивного результату в обраному виді спорту;
форми і зміст планування макро-, мезо- і мікроструктур системи підготовки спортсменів в залежності від етапу багаторічної підготовки.
1.4. Професійно-практична підготовленість.
Викладач-тренер з олімпійського та професіонального спорту повинен:
- мати достатній рівень фізичної підготовленості для проведення практичних знань, суддівства змагань та продуктивного виконання інших функціональних обов'язків;
- вміти показово демонструвати тренувальні вправи, елементи техніки спортивних вправ, техніко-тактичні дії з обраної спортивної спеціалізації;
- володіти прийомами страхування спортсменів під час виконання вправ; - володіти навичками першої допомоги при травматичних пошкодженнях та інших випадках погіршення стану здоров'я спортсмена під час тренувальних занять;
- керувати стартовим станом спортсмена як до, так і в процесі змагань;
- володіти методами збору, метрологічної обробки і аналізу спеціальної інформації з використанням комп'ютерної техніки про стан підготовленості, арсенал змагальних дій, тактику змагальної діяльності спортсмена, його партнерів та можливих майбутніх суперників;
- ефективно використовувати у своїй діяльності організаційні, економічні, соціально-психологічні та нормативно-правові методи управління системою підготовки спортсменів в олімпійському та професіональному спорті.
