- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2 Тематичний план самостійної роботи
- •3 Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •Тема 1 Класифікація керамічних виробів та їх властивості
- •Тема 2 Класифікація сировинних матеріалів для виробництва кераміки.
- •Тема 3 Спіснюючі матеріали, їх вплив на керамічну масу, класифікація.
- •Тема 4 Плавні, їх призначення у керамічних масах.
- •Тема 5 Попередній обробіток керамічних сировинних матеріалів
- •Тема 6 Приготування керамічних мас
- •Тема 7 Гіпс виготовлення моделей і форм.
- •Тема 8 Формування керамічних виробів.
- •Тема 9 Сушіння керамічного напівфабрикату.
- •Тема 10 Декорування по сирому напівфабрикату
- •Тема 10 Призначення глазурування.
- •Тема 11 Випалювання керамічних виробів.
- •Тема 12 Призначення і види вогнетривкого припасу.
- •Тема 13 Сортування, шліфування, полірування.
- •Тема 14 Керамічні фарби. Декорування керамічних виробів.
- •Тема 14 Технологія гончарних виробів.
- •Тема 15 Технологія майолікових виробів.
- •Тема 16 Технологія ужиткового фаянсу.
- •Тема 17 Технологія фарфорових виробів.
- •Тема 18 Технологія тонкокам’яних виробів архітектурно-художньої кераміки.
- •4 Перелік навчально – методичної літератури
Тема 14 Технологія гончарних виробів.
Питання для самостійного вивчення:
1. Глазурування та випал гончарних виробів.
1. Через свій привабливий блиск і невисоку температуру розливу (9000С) до теперішнього часу застосовують свинцеві поливи. Свинцеві поливи можуть частково розчинятися в їжі, яка містить кислоти. Для послаблення такої дії з’єднання свинцю фритують з іншими вихідними матеріалами поливи. Рідше в гончарному виробництві використовують нефритова ні свинцеві поливи. Для збільшення хімічної стійкості таких полив використовують підвищений вміст в них пегматиту, вапна та глинозему. Замість свинцевих полив застосовують також нешкідливі безвинцеві поливи, які містять силікатні зєднання Са, Sr.
В гончарному виробництві знайшла також застосування соляна полива- мурава, яка характеризується порівняльно високою тугоплавкістю (Т розливу 12000С) і не дає сильного блиску. Після нанесення поливи гончарні вироби направляють на политий випал.
Випал гончарних виробів може бути одноразовим і дворазовим. Кращі результати по відношенню до якості виробів дає дворазовий випал. Гончарні вироби випалюють в горнах. Температура випалу 300-9500С.
Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:
1. Як глазурують гончарні вироби?
2. Назвіть особливості випалу гончарних виробів.
Рекомендована література
Мороз И.И. Технология фарфоро-фаянсовых изделий.
Тема 15 Технологія майолікових виробів.
Питання для самостійного вивчення:
1. Ангоби.
2. Випал майолікових виробів.
1. Обточені і загладжені вироби з вологістю 19-20% поступають на розпис ангобами. Всі складові компоненти ангобів за вагою завантажують у кульовий млин і подрібнюють у мокрому стані протягом 40-50год. Ангоб повинен пройти крізь сито з 10000отв/см2. готовий ангоб зливають у бочки. І він може зберігатись довгий час. Чим довше стоїть ангоб у вологому і темному місці, тим краща його якість. Кожного разу перед застосуванням ангоб необхідно проціджувати.
Якщо бажають приховати колір черепка або надати йому іншого кольору, весь виріб покривають ангобом, спочатку зовні, а потім коли виріб підсохне зовні. Після того як виріб підсохне до 19% вологості, на нього наносять малюнок.
2. Перший період випалювання, коли видаляється механічно зв’язана вода, повинен відбуватися повільно. На кінець випалювання необхідно стежити за тим, щоб характер вогню був окисний, бо в цей період розплавляється полива і ангоби набувають свого остаточного кольору; в окисному середовищі колір ангобів яскравіший і соковитіший.
Однократний безкапсельний випал майолікових виробів в тунельній печі (протяжність робочого каналу – 38,5м) може бути виконаний по температурній кривій, приведеній на малюнку.
Вироби, які були по глазуровані після сушки, встановлюють на поверхи вагонеток в 4-5 ярусів для звичайного асортименту і в 3 яруси –для крупних виробів. Паливо – природний газ, атмосфера в печі – окислююча.
Підняття
температури до
виконується зі швидкістю
і
знижуючись до
в інтервалі
.
Витримка
при максимальній температурі – 1-1,5 год.
Охолодження відбувається зі швидкістю
упродовж
5-8 годин. Впровадження однократного
обпалу, наприклад, на тунельній печі
Васильківського майолікового заводу,
дозволяє різко скоротити потребу у
вогнестійких припасах та скоротити
чисельність працівників капсульного
цеху на 75%, покращити умови та підвищити
продуктивність печі на 25-28%, довести
випуск продукції І сорту до 78-80% і отримати
річну економію при випалі.
Підняття
температури, наприклад, в електропечі
при другому обпалі, ведуть зі швидкістю
до
упродовж 1,5 години і зі швидкість
-
упродовж
1-1,5 години. Охолоджують вироби за 2,5
години зі швидкістю
.
Атмосфера в печі за весь час обпалу
–окислююча. Затрати умовного палива
при обпалі в тунельних печах – 0,45-0,7
кг/кг виробів.
При двократному випалі майоліки в тунельних печах характерні параметри режимів:
-
Характеристика
Випалювання
І
ІІ
Максимальна температура,
Тривалість циклу підігріву та охолодження:
В тунельних електропечах, годин
В тунельних газових печах, годин
Відносна довжина зон підігріву, обпалу та охолодження, %
Тривалість витримки при максимальній температурі, годин
1080
14-20
22-24
22;23;55
1,0-1,5
1060
5-8
11-12
22;23;55
0,3-0,4
Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:
1. Як ангобують майолікові вироби?
2. Які особливості випалу майолікових виробів?
Рекомендована література
Мороз И.И. Технология фарфоро-фаянсовых изделий
