Тема 10 Декорування по сирому напівфабрикату

Питання для самостійного вивчення:

1. Штучно забарвлені маси.

2. Методи нанесення ангобу на напівфабрикати.

1. Кольорові маси, ангоби та глазурі використовують для зміни або приховання природного кольору виробу.

Використання кольрових мас менш вигідне, аніж кольорових ангобів та глазурей, через більшу витрату дорогих барвників.

Кам’яний товар виготовляється в основному із мас, в які входять тугоплавкі та вогнестійкі глини, які володіють великим інтервалом між температурою спікання та початком деформації, тобто після початку спікання вони із підвищенням температури (іноді на 300-400ºС) продовжують ущільнюватись, не деформуючись. Це так звані кам’янодільні глини.

Температура випалу кам’яних виробів вище, ніж майолікових. В якості плавня можуть використовуватися не тільки польові шпати та пегматити, але і нефеліновий сієніт, що додає колір та знижує температуру випалу.

1. Світла маса для декоративних виробів. Для приготування цієї маси застосовуються відмучені глини; спіснюючі матеріали – тонко розмелені. Формування здійснюють, як із пластичної маси на формованих верстатах, так і відливкою в гіпсових формах. Поливи зазвичай застосовують Польовошпатові, але доволі часто вироби не глазурують. Тонкостінні глазуровані вироби випалюють спочатку до 900ºС та в завершенні після глазурування при температурі 1160ºС та вищих в залежності від поливи.

2.Маси для виробів типу веджвудских. Вироби із такої маси або зовсім не глазуруються, або тільки - середини. Загальна біла маса частково або повністю покривається пофарбованим шаром, що складається із тієї ж маси, але із добавкою барвників. Для цих виробів характерний білий рельєфний малюнок на блакитному загальному фоні, але бувають й інші тони. Випал проводять при температурі 1280-1300ºС.

3. «Яшмова» кам’яна маса. Вироби цього типу виготовлялись англійський керамістом Веджвудом. Маса вміщує велику кількість вітериту (карбонату барію). Вона дуже тонко подрібнюється, дає близько 8% усадки та приблизно 2% пористості. Температура випалу – близько 1260 ºС.

4.Маса для термостійких білих виробів. Може йти для термостійкого білого посуду. Вона близька до напівфарфору, але вміщує тальк, що підвищує термостійкість. «Дозрівання» черепка проходить приблизно при 1250 ºС. Политий випал здійснюють при меншій температурі. Тальку іноді вводять значно більше.

2. Художнє оформлення виробів кольоровими ангобами виконують ручним розписом, відводкою широкої смужки( пензлем), обливанням, зануренням, пошаровим нанесенням в гіпсових формах.

Ангобування підлягають підв’ялені ливарні вироби без заусинець, нерівностей та шершавості поверхонь, швів від гіпсових форм, а також очищені від пилюки.

Приготовані кольорові ангоби перед вживанням проціджують через сито №056(160отв/см²).

При відводці смуги пензлем, добре просушеній и оправлений виріб встановлюється на турнетку. Далі в наміченому місці наноситься смужка пензлем, змоченим у воді; іншим пензлем наносять смужку кольоровим ангобом. Якщо кольорова смуга широка, на ній можна наносити малюнок в виді квітів та орнаменту за допомогою ручного розпису білим або іншим кольоровим шлікером, відтінивши їх темнішим ангобом.

При нанесенні ангоба зануренням або обливанням, тобто суцільним покриттям, до ангобування допускаються лише підв’ялені вироби з вологістю 14-16%. При нанесенні ангобу на надто вологий виріб він буде деформуватися, а нанесена плівка ангоба буде довго сохнути; у випадку Ангобування пересушеного виробу, плівка на поверхні буде покриватися наколами, пузирями, а під час випалу можливе відшарування ангоба.

При однотонному ангобуванні один і той же кольоровий ангоб накладається на виріб ззовні і зсередини зануренням. При двокольоровому покриванні виробів ангобами, спочатку внутрішня сторона виробу покривається ангобом одного кольору, а потім зовнішня –іншого.

При нанесенні ангобу послідовною пошаровою відливкою виробів із мас різних кольорів, в гіпсові форми заливають першим ангоб, який через деякий час ( не більше 5 хвилин), потрібний для утворення шару товщиною не більше 1 мм, зливають. Потім, заливаючи в ті ж форми основну масу, набирають основну товщину черепка, досягаючи таким чином з’єднання тонкого фактурного слою ангобу з черепком виробу. Після набору черепка необхідної товщини, надлишок шлікера зливається, а відлитий виріб поступово підлягає всім стадіям обробки, який виконують в процесі формування виробів методом лиття. Щільність ангобної суспензії при цьому способі відливки повинна бути такою, як і щільність шлікера.

Кольоровий ангоб у вигляді малюнку на поверхні виробу наноситься наступним чином: на робочу поверхню гіпсової форми наносять малюнок ангобом за допомогою пензля або резинового балону, потім в форму заливають основний шлікер. Злив надлишку шлікера виконується після набору необхідної товщини черепка.

При оформленні виробів «фляндровкою» - своєрідним малюнком, нанесеним на підв’ялений виріб ангобами кількох кольорів, - виріб стає на турнетку і наноситься основний ангоб широкою смугою. У місцях, де необхідно зробити малюнок, піпеткою наносять спіралі контрольними ангобами, на котрі наносять круги або хвилясті лінії ангобами різних кольорів. У заглибленнях цих ліній роблять прочерки або круги ангобами в тій же послідовності, що і хвилясті лінії. При перпендикулярному русі крючка знизу вверх і зверху вниз по відношенню до хвилястих ліній виникає своєрідний малюнок. Малюнок «фляндровка» необхідно робити дуже швидко, щоб ангоб не встиг підсохнути, інакше крючком буде неможливо виконати малюнок.

Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:

1. Які кольорові маси використовуються для різних видів кераміки?

2. Які є методи нанесення ангобів на керамічні вироби?

Рекомендована література

Мороз И.И. Технология фарфоро-фаянсовых изделий.