5.4. Газорозподільний механізм. Призначення, будова, принцип дії. Ттх зіл 131

Газорозподільний механізм необхідний для відкриття впускних і випускних клапанів і таким чином для подачі в циліндри двигуна робочої суміші, а також для очищення циліндрів від відпрацьованих газів відповідно до порядку роботи двигуна.

Принцип роботи газорозподільного механізму

Так от, в передній частині колінчастого валу жорстко закріплена газорозподільна зірочка, яка обертається разом з валом. Потім обертання через ланцюг і зірочку розподільного валу передається на розподільний вал. На нім є виступи особливого профілю, або кулачки. За це його називають ще і «кулачковим валом».

При обертанні валу кулачок, рухаючись по колу, натискає на верхню частину клапана і, долаючи опір пружини, відкриває клапан. Потім, коли кулачок обертається далі, перестає давити на клапан, і пружина, розтискаючиь, закриває клапан.

Такий механізм газорозподілу називається верхньоклапанним, з ланцюговим приводом і верхнім розташуванням розподільного валу. Тобто газорозподільний вал приводиться в обертання ланцюгом і знаходиться у верхній частині двигуна. Звідси випливає наступний термін в назві всього механізму - «з верхнім розташуванням розподільного валу».

Схема газорозподільного механізму

1 - шестерня розподільного валу;

2 - куркульки;

3 - розподільний вал;

4 - підшипник;

5 - клапани;

6 - пружини;

7 - ремінь;

8 - колінчастий вал з маховиком;

9 - газорозподільна шестерня.

ТТХ ЗІЛ 131

Колісна формула 6х6

Кількість коліс 6+1

Вантажність кг 5000

Повна вага кг

Максимальна швидкість км\год 80

Контрольна витрата пального на 100км 40

Експлуатаційна норма витрати пального на 100 км 49,5

Марка двигуна ЗИЛ 131

Потужність двигуна к.с. 150

Робочий об’єм двигуна л. 6,0

Ступінь стиску двигуна 6,5

Номінальна напруга В. 12

Паливний бак\марка пального 2х170 (А-76)

Система охолодження 31

Система змащення 9,5

6.4. Призначення,будова,принцип роботи елементів системи охолодження

Система охолодження – призначена для примусового відводу тепла від нагрітих місць двигуна і підтримання оптимальної робочої температури для нормальної роботи двигуна, а також для підігріву кузова і кабіни.

Теплоту в двигунах відводять двома способами: рідиною або повітрям. Ці системи поглинають 25-35% теплоти, яка виділяється при згоранні пального. Температура охолодної рідини в головці блоку циліндрів повинна бути рівна 80-95С. Такий температурний режим є оптимальним. Температура впродовж робочого циклу в циліндрі двигуна змінюється від 80-120С (мінімальна) в кінці впуску до 2000-2200С (максимальна) в кінці згорання суміші.

Якщо двигуни не охолоджувати то гази, що мають високу температуру сильно нагрівають деталі двигуна і вони розширюються. Олива на циліндрах і поршнях вигорає, їх тертя і швидкість зносу зростають. Щоб уникнути негативних явищ, які викликані перегрівом двигуна, його необхідно охолоджувати.

Проте, якщо двигун занадто охолодити то це також негативно вплине на його роботу. При переохолодженні на стінках циліндра конденсуються пари пального, які змивають змащувальний матеріал, розріджують оливу в картері. В цих випадках проходить зношення поршневих кілець, поршнів, циліндрів і знижується економічність і потужність двигуна.

По способу здійснення циркуляції рідини біля охолоджувальних поверхонь системи охолодження можуть бути

- примусові, в яких циркуляція забезпечується спеціальним насосом, який розміщений на двигуні або в силовій установці з зовнішнього водопроводу;

- термосифонні, в яких циркуляція рідини відбувається за рахунок різниці гравітаційних сил, які виникають в результаті різної щільності рідини, яка нагріта біля поверхонь деталей двигуна і охолоджується в холодильнику;

- комбіновані.

Більшість двигунів мають рідинні системи охолодження. Поширення набули закриті системи охолодження з примусовою циркуляцією рідини. В даних системах внутрішній простір тільки періодично зєднується з навколишнім середовищем за допомогою спеціальних клапанів. В цих системах підвищується температура кипіння охолодної рідини, зменшується википання і утворення накипу. Рідина подається в двигун насосом під тиском. Інтенсивність циркуляції рідини і обдув радіатора повітрям залежить від частоти обертання колінвалу. В якості охолодної рідини на двигунах армійських машинах застосовують воду, Антифриз та Тосол марки “40”і “65”(дані числа показують температуру замерзання рідини).

Система охолодження автомобільного двигуна складається з сорочки охолодження, радіатора, вентилятора, термостату, насосу з крильчаткою, відвідного і підвідного патрубків, пасу приводу вентилятора, датчика вказівника температури рідини, зливних кранів та ін.

Для надійної роботи двигуна необхідно, щоб охолодна рідина постійно циркулювала по замкненому колу -“ двигун-радіатор-двигун”.

Будову та принцип роботи системи охолодження розглянемо на прикладі системи охолодження автомобіля ЗІЛ-130.

Сорочка охолодження двигуна складається з сорочки блоку циліндрів і сорочки головки блоку, які з'єднані між собою отворами в прокладці між головкою і блоком. Водяна сорочка двигуна з'єднана з радіатором гнучкими патрубками. Верхній бачок радіатора зв'язаний з сорочкою впускного трубопроводу, а нижній бачок з підвідним патрубком водяного насосу. Лівий та правий ряди циліндрів двома трубопроводами під`єднуються до насосу. В патрубку, по якому нагріта охолодна рідина підводиться до верхнього бачка радіатора, встановлений термостат. Сорочка охолодження компресора гнучкими патрубками постійно зв'язана з системою охолодження двигуна. Радіатор обігрівача кабіни з'єднаний з системою охолодження двигуна двома трубками, включається обігрівач краном.

При пуску, прогріві і роботі двигуна, поки температура води в системі охолодження менша 73С, рідина циркулює по сорочках охолодження блоку, головок блоку, компресора, але не поступає в радіатор, так як термостат закритий. До водяного насосу охолодна рідина подається по перепускному шлангу з сорочки впускного трубопроводу, компресора і з радіатора обігрівача.

Водяний насос нагнітає рідину в систему, і основний її потік проходить по сорочці охолодження блоку циліндрів від його передньої частини до задньої. Омиваючи гільзи циліндрів зі всіх боків і проходячи через отвори в поверхнях блоку циліндрів і головок блоку а також в прокладці, охолодна рідина потрапляє в сорочку головок блоку. При цьому значна кількість рідини подається до більш нагрітих деталей і ділянок—патрубкам випускних клапанів і гніздам свічок запалювання. В головках блоку рідина рухається в повздовжньому напрямку від заднього торця блоку до переднього завдяки наявності отворів, просвердлених в поверхнях блоку циліндрів і головок та дозуючих вставок, встановлених в задніх каналах впускного трубопроводу. Отвір у вставці обмежує кількість рідини, яка поступає в сорочку впускного трубопроводу. Нагріта рідина, яка проходить по сорочці впускного трубопроводу, нагріває паливну суміш, яка поступає з карбюратора, внаслідок чого покращується сумішоутворення.

Рідину в систему охолодження заливають через горловину радіатора, яка закривається пробкою. Для зливу служать крани, розміщені в самих нижчих точках системи охолодження.

ТТХ ЗИЛ-130

Тип авто Бортовий автомобіль

Колісна формула 4x2

Повна маса авто, кг 10425

Повна маса автопоїзда, кг 18525

Допустиме навантаження на передню вісь, кг 2625

Допустиме навантаження на задню вісь, кг 7900

Вантажопідйомність, кг 6000

Площа платформи, м2 8.7

Об'єм платформи, м3 5

Маса спорядженого авто, кг 4300

Максимальна скорсть (км / ч) 90

Двигун ЗІЛ-130 V-Образний верхнеклапанний

Потужність двигуна (к.с.) 150

Коробка передач 5-ти cтупенчатая механічна

Число передач 5

Передаточне число провідних мостів 6.32

Підвіска ресорна

Розмір шин 260-508 (P)

Паливний бак 170

Кабіна цельнометаліческая. Капотня компонування, тримісна