- •Тема 1. Лекція №1. Основи теорії та практики вибуху
- •1. Коротка історія розвитку вибухових робіт
- •2. Поняття про вибух і вибухову речовину
- •3. Кисневий баланс. Отруйні гази вибуху
- •4. Елементи теорії процесу детонації
- •5. Теплота вибуху, температура, об’єм і тиск газів вибуху
- •Тема 2. Лекція №2. Оцінка ефективності та якості вибухових речовин
- •1. Загальні положення про роботу і баланс енергії вибуху
- •3. Оцінка властивостей вибухових речовин
- •2. Класифікація методів випробування промислових вибухо-вих речовин
- •4. Методи перевірки якості вибухових речовин
- •5. Оцінка технологічної стійкості вибухових речовин
- •6. Оцінка чутливості вибухових речовин
- •7. Кумулятивна дія вибуху
- •Тема 3. Лекція №3. Промислові вибухові речовини
- •1. Промислові вибухові хімічні речовини
- •2. Промислові вибухові механічні суміші та їх основні компо-ненти
- •3. Класифікація промислових вибухових речовин (за умова-ми застосування)
- •4. Запобіжні вибухові речовини та методи їх випробувань
- •5. Інші вибухові речовини
- •Тема 4. Лекція №4. Способи та засоби висадження зарядів промислових вибухових речовин
- •1. Класифікація способів і засобів висадження промислових вибухових речовин
- •2. Засоби та технологія вогневого висадження зарядів вибухових речовин
- •3. Засоби та технологія електровогневого висадження зарядів вибухових речовин
- •4. Засоби та технологія електричного висадження зарядів вибухових речовин
- •5. Основні схеми електропідривних мереж та елементи їх розрахунку
- •6. Засоби та технологія висадження зарядів за допомогою детонуючого шнура
- •7. Безполум’яне висаджування
- •Тема 5. Лекція №5. Дія вибуху заряду вибухової речовини у гірській породі
- •1. Класифікація зарядів вибухових речовин
- •2. Елементи вирви вибуху
- •3. Механізм руйнування порід вибухом окремого заряду та одночасним вибухом двох зарядів
- •4. Руйнування порід при короткоуповільненому підриванні зарядів
- •5. Загальні принципи розрахунку зарядів вибухових речовин
- •6. Сейсмічна дія вибуху. Дія ударних повітряних хвиль на оточуючі об’єкти
- •Тема 6. Лекція №6. Вибухові технології при підземних гірничих роботах
- •1. Заряди вибухових речовин і їхнє розташування при спорудженні підземних гірничих виробок
- •2. Паспорт буропідривних робіт
- •3. Розрахунок параметрів буропідривних робіт для однорідного вибою
- •4. Розрахунок параметрів буропідривних робіт для неоднорід-ного вибою з декількома оголеними поверхнями
- •5. Розрахунок параметрів буропідривних робіт при контур-ному висаджуванні
- •6. Розрахунок параметрів буропідривних робіт в очисному вугільному вибої
- •7. Підривні роботи при підземному видобутку руди та розрахунок їх параметрів
- •Тема 7. Лекція №7. Вибухові технології при відкритих гірничих роботах
- •1. Розрахунок зарядів і проведення підривних робіт методом камерних зарядів
- •2. Розрахунок зарядів і ведення підривних робіт методом свердловинних зарядів
- •3. Проведення підривних робіт шпуровим методом і накладними зарядами
- •4. Ступінь подрібнення гірських порід вибухом, способи визначення та регулювання
- •Тема 8. Лекція №8. Організація проведення підривних робіт
- •1. Зберігання вибухових матеріалів
- •2. Облік, видача і підготовка вибухових матеріалів до проведення підривних робіт
- •3. Транспортування вибухових матеріалів
- •4. Знищення вибухових матеріалів
- •5. Загальний порядок підривних робіт
- •6. Техніко-економічні показники вибухових робіт
- •7. Відповідальність за порушення правил безпеки при підривних роботах
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Словник термінів
5. Загальні принципи розрахунку зарядів вибухових речовин
Зараз існує три основних принципи розрахунку зарядів ВР.
Перший принцип розрахунку заснований на пропорційності енергії вибуху, що витрачається, об'єму породи, що руйнується. Відповідно до цього принципу маса заряду ВР Q, необхідної для руйнування потрібного об'єму породи, визначається добутком питомої витрати ВР q на об'єм V породи, що підривається
(5.6)
Другий принцип розрахунку заснований на пропорційності радіуса зони руйнування кореню кубічному з маси заряду
(5.7)
де Кр – коефіцієнт пропорційності, що визначається експери-ментальним шляхом і враховує міцність породи, її структуру й інші особливості гірського масиву. Задавши необхідний радіус зони руйнування, можна визначити потрібну масу заряду ВР.
Третій
принцип розрахунку заснований на
визначенні макси-мальних нормальних
напружень, що розтягують
(5.8)
де
ρ
– густина породи; g
– прискорення вільного падіння; Ср
– швидкість подовжньої хвилі в породі;
А1,
А2,
А3
– коефіцієнти, що враховують тип ВР із
його характеристиками, масу заряду і
його форму;
– приведений радіус зони руйнування
(r
– абсолютний радіус зони руйнування,
r3
– радіус заряду ВР). За умовою
(Rp
– міцність
породи на розтяг) визначають приведений
і абсолютний r
радіуси
зони руйнування.
6. Сейсмічна дія вибуху. Дія ударних повітряних хвиль на оточуючі об’єкти
Сейсмічна дія вибуху – це коливання твердого середовища за межами зони руйнування, де вибухова хвиля переходить у пружні сейсмічні хвилі. Сейсмічні явища спостерігаються як при внутрішній, так і зовнішній дії вибуху, їх можна розглядати як малу модель природного землетрусу. Джерелом сейсмічної енергії під час вибуху є заряд ВР, при землетрусах – пружна енергія тектонічних деформацій земної кори.
Сейсмічні коливання поширюються на значні відстані від місць проведення підривних робіт і можуть бути небезпечними для будинків (споруд). Тому для практики велике значення мають відстані, за межами яких коливання ґрунту стають безпечними для будинків (споруд). Вони залежать від безлічі різнопланових факторів. Сейсмічна безпека будинків (споруд) при вибухах зумовлює відсутність пошкоджень, що порушують їх нормальне функціонування (імовірність появи в окремих будинках і спорудах легких пошкоджень складає приблизно 0,1).
Методи розрахунку сейсмічно безпечних відстаней залежно від умов підривання наведені в "Єдиних правилах безпеки при підривних роботах", а саме:
а) під час вибуху одиночного зосередженого заряду відстані, на яких коливання ґрунту стають безпечними для будинків (споруд)
(5.9)
де kr – коефіцієнт, що залежить від властивостей ґрунту в підвалинах будинку (споруди), що охороняється, беруть з табл. 5.1, значення його збільшується при підвищенні коефіцієнта міцності порід; kc – коефіцієнт, що залежить від типу будинку (споруди) і характеру забудови, беруть з табл. 5.2; α – коефіцієнт, що залежить від умов підривання (беруть з табл. 5.3) і пов’язаний з ЛНО; Q – маса заряду ВР, кг.
Таблиця 5.1
Значення коефіцієнта kr
Ґрунти у підвалині споруди, що охороняється |
kr |
Скельні породи, щільні, непорушені |
3 |
Скельні породи порушені |
5 |
Ґрунти: |
|
галькові і щебенисті |
7 |
піщані |
8 |
глинисті |
9 |
насипні і ґрунтові |
15 |
водонасичені (пливуни і торфовища) |
20 |
Таблиця 5.2
Значення коефіцієнта kc
Будинки (споруди), характер забудови |
kc |
Одиночні будинки (споруди) з залізобетонним чи металевим каркасом |
1,0 |
Одиночні будинки з цегельними чи подібними стінами |
1,5 |
Невеликі житлові селища |
2,0 |
Таблиця 5.3
Значення коефіцієнта α
Вибух |
α |
Камуфлетний і на розпушування |
1,2 |
На викид: залежно від показника дії вибуху: n =1 n=2 n>3 |
1,0 0,8 0,7 |
Напівзаглибленого заряду |
0,5 |
б) при одночасному (без уповільнення) підриванні групи з N зарядів ВР загальною масою Q у тих випадках, коли відстань від об'єкта, який охороняється, до найближчого заряду і до найвід-даленішого заряду різняться не більш ніж на 20%
(5.10)
(5.11)
де N – число зарядів ВР; qi – маса окремого заряду ВР, кг; ri – відстань від окремого заряду ВР до об'єкта, що охороняється, м.
в) при неодночасному вибуху N зарядів ВР загальною масою Q з часом уповільнення підривання кожного заряду не менш 20 мс
(5.12)
Слід зазначити, що при підриванні групи зарядів з уповільненням між вибухами менше 20 мс кожну таку групу треба розглядати як окремий заряд. Для унікальних будівель виконують спеціальні розрахунки.
