Корабель «Сиракосія»

Інша легенда розповідає, що побудований Гієроном в подарунок єгипетському цареві Птолемею III важкий багатопалубний корабель «Сіракосія», який жодним чином не вдавалося спустити на воду. Архімед спорудив систему блоків (фактично поліспаст), за допомогою якого він зміг виконати цю роботу одним рухом руки. За легендою, Архімед заявив при цьому: «Будь в моєму розпорядженні інша Земля, на яку можна було б встати, я зсунув з місця нашу» (дав.-гр. δῶς μοι πᾶ στῶ καὶ τὰν γᾶν κινάσω^[9]). В іншому варіанті, дещо поширенішому, його репліка передається так:

Дайте мені точку опори, і я поверну Землю!

Облога Сиракуз[ред.]

Інженерний геній Архімеда з особливою силою проявився під час облоги Сиракуз римлянами в 212 року до н. е. в ході Другої Пунічної війни, коли йому в цей час виповнилося вже 75 років. Побудовані Архімедом потужні метальні машини закидали римські війська важкими каменями. Думаючи, що вони будуть в безпеці біля самих стін міста, римляни кинулися туди, але в цей час легкі метальні машини близької дії закидали їх градом ядер. Потужні крани захоплювали залізними гаками кораблі, піднімали їх догори, а потім кидали вниз, так що кораблі переверталися й тонули^[10].

Докладніше: Пазур Архімеда

Римляни змушені були відмовитися від задуму взяти місто штурмом і перейшли до облоги. Знаменитий історик давнини Полібій писав:

«Така чудова сила однієї людини, одного дарування, вміло спрямована на будь-яку справу… римляни могли б швидко оволодіти містом, якби хто-небудь вилучив з середовища сіракузян одного старця».

Навіть під час облоги Архімед не давав спокою римлянам: римський флот спалили захисники міста за допомогою дзеркал і відполірованих до блиску щитів, сфокусованих на сонячні промені за наказом Архімеда^[1]. За підрахунками математиків загальна площа дзеркал становила близько 100 метрів квадратних, проте цю легенду двічі "спростовували" у телепередачі «Руйнівники мифів» (у 3 сезоні, епізод 46, та 2 сезоні, епізод 16). Існує думка, що кораблі підпалювалися влучно кинутими запаленими снарядами, а сфокусовані промені служили лише прицільною міткою для баліст^[11]. Однак експеримент грецького вченого Іоанніса Саккаса (1973) показав інше. Він використовував 70 мідних дзеркал і з їх допомогою успішно підпалив фанерну модель римського корабля з відстані 50 м^[12][13].

Тільки внаслідок зради римлянам вдалось взяти Сиракузи восени 212 року до н. е.

Загибель Архімеда[ред.]

Оповідь про загибель Архімеда у давньоримських джерелах існує в декількох версіях^[14]. Найпоширеніші історії:

• Розповідь Іоанна Цеца^[15]: у розпал бою 75-річний Архімед сидів на порозі свого дому, розмірковуючи над кресленнями, зробленими ним просто на дорожньому піску. У цей час римський воїн, який пробігав повз, наступив на креслення, і обурений науковець кинувся на римлянина з криком: «Не чіпай моїх креслень!». Солдат зупинився і холоднокровно зарубав старого мечем.

• Розповідь Плутарха: «До Архімеда підійшов солдат і оголосив, що його кличе [генерал] Марцелл. Але Архімед наполегливо просив його зачекати одну хвилину, щоб завдання, яким він займався, не залишилася невирішеним. Солдат, якому не було діла до його доведення, розсердився й пробив його своїм мечем». Далі Плутарх стверджує, що генерал Марцелл розгнівався через загибель Архімеда, якого він нібито наказав не чіпати.

• Воїн увірвався в будинок Архімеда, бажаючи розграбувати його будинок. Він заніс меч на хазяїном, а той тільки і встиг крикнути: «Зупинись, почекай хоча б трохи. Я хочу закінчити розв'язок задачі, а потім роби що хочеш!»

• Існує також версія про те, що Архімед сам відправився до Марцелла, щоб віднести йому свої прилади для вимірювання величини Сонця. По дорозі його ноша привернула увагу римських солдатів. Вони вирішили, що вчений несе в скриньці золото або коштовності, і, недовго думаючи, перерізали йому горло.

• Ще одна версія трактує загибель Архімеда так: коли римський вояк прийшов, виконуючи наказ Марцелла, щоб привести винахідника до свого командуючого, якого він назвав світлим "наче сонце", той відповів: не затуляй мені Сонце, чим образив солдата, який і вбив його за це.

Цицерон, будучи квестором на Сицилії 75 року до н. е., пише в «Тускуланських бесідах»^[16], що йому в 75 році до н. е., через 137 років після загибелі Архімеда, вдалося виявити напівзруйновану його могилу. На ній, як і заповідав Архімед, розмістили зображення кулі, вписаної в циліндр.