- •Клінічна фармація Підручник для студентів фармацевтичних факультетів
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики………………..………………..………………..…………
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології………………..…………………..
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях………………………..………………………………………………….
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології………………..………………..…
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології………………..……………….
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології………………..………………..……
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології……………………………………
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології………………..………………..…………
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології………………..………………..………..
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології………………..………………..……
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології………………………………………
- •10.7. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології…………………………………………………………
- •10.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих з алергозами………………
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки………………………………
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення……
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи…………………………………………..
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри……………………………………………………………………
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу………………………………………………………………
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди………………………………………………………………….
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю……………………………………………………………………..
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови……………………………
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску без рецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності………………………………………...............................
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів їжею та алкоголем…………………
- •Від авторів Шановний колего!
- •Розділ і
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики
- •1.1. Клінічна фармація як предмет. Етика й деонтологія в фармації
- •1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
- •1.3. Основні види медичної документації
- •Дія лікарських препаратів здійснюється різними механізмами
- •1.5. Взаємодія лікарських речовин. Комбіновані ліки
- •1.6. Побічна дія лікарських засобів
- •1.7. Вплив лікарських препаратів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб
- •1.8. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лп. Роль провізора у зменшенні небажаної дії лп
- •1.9. Лікарський анамнез
- •1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
- •1.11. Належна клінічна практика (gcp) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань лп
- •Тести для самоконтролю
- •15. Побічна дія лікарських засобів
- •Розділ іі
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології
- •1.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях серцево-судинної системи
- •1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Стабільна стенокардія напруги (ссн)
- •Нестабільна стенокардія
- •Інфаркт міокарда (ім)
- •Класифікація аг за рівнем ат (вооз, 2007)
- •Стратифікація серцево-судинного ризику
- •Клініка симптоматичних аг, які зустічаються найчастіше
- •1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
- •Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп
- •Особливості фармакокінетики основних груп нітратів
- •Основні показники фармакокінетики венозних вазодилятаторів
- •Клінічна фармакологія бета-адреноблокаторів
- •Класифікація β-адреноблокаторів
- •Добові дози і фармакокінетичні параметри β-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія антагоністів кальцію
- •Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
- •Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів
- •Дозування α1-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
- •Агоністи α1-імідазолових рецепторів
- •Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАпф)
- •Препарати іАпф, їх дози
- •Клінічна фармакологія блокаторів рецепторів ангіотензину іі
- •Фармакологічні особливості діуретиків
- •1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
- •1.5. Клінічна фармакологія фібринолітиків, антикоагулянтів, антиагрегантів
- •1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
- •Клінічна фармакологія ангіопротекторів і антиоксидантів
- •Дозування ангіопротекторів
- •Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
- •Механізм дії метаболічних препаратів
- •1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії
- •1.8. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів і антиаритмічних засобів
- •Фармакокінетичні властивості серцевих глікозидів
- •Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
- •1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
- •1.10. Побічна дія лп, які застосовуються в кардіології
- •1.11. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування
- •Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології
- •Принципи фармацевтичної опіки хворих кардіологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях
- •2.1. Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії
- •Механізм дії антибактеріальних препаратів
- •Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів
- •Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів
- •2.2. Клінічна фармакологія антибактеріальних засобів
- •2.2.1. Пеніциліни поділяють на природні і напівсинтетичні.
- •2.2.9. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, оксихіноліну, фторхінолонів
- •2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів
- •2.3. Побічна дія антибактеріальних лікарських препаратів. Специфічні побічні ефекти, їх прояви і профілактика, шляхи усунення
- •2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології
- •3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
- •Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
- •3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Ревматизм
- •Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
- •Діагностичні критерії счв
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту Американської ревматологічної асоціації
- •Клінічна картина ссд
- •3.3. Підходи до медикаментозного лікування захворювань опорно-рухової системи лікування
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг ра
- •3.4. Біцилінопрофілактика та біцилінотерапія в лікуванні гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів пролонгованої дії
- •3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних лз, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
- •Мал.2 Вплив глюкокортикоїдів на „каскад арахідонової кислоти за с. М. Дроговоз, 2004)
- •Принципи лікування гкс
- •Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів
- •Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп
- •Препарати, які пригнічують проліферацію сполучної тканини
- •3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Побічні дії. Препарат витримується добре. Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію
- •Препарати інших груп
- •3.7. Підходи до раціонального вибору лп для лікування захворювань суглобів
- •Взаємодія лп для лікування суглобової патології з іншими фармакологічними засобами
- •Фармакобезпека при лікуванні нпзс
- •3.8. Побічна дія лп, що застосовуються у ревматології. Поняття про нпзп – гастропатії. Синдром Рея
- •3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань
- •Опорно-рухової системи
- •3.10. Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи
- •3.11. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією опорно-рухової системи, котрі одержують лп за призначенням лікаря
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс
- •Безрецептурні лп, які вживаються в ревматології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в Пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
- •5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
- •5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
- •Хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит
- •Інфекції сечовивідних шляхів: гострий цистит, хронічний цистит, сечокам’яна хвороба
- •Ускладнення захворювань нирок
- •Класифікація ступенів хнн (моз та амн України № 65/462
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Лікування пн
- •0,6 Х ве х маса тіла (кг),
- •5.3. Клінічна фармакологія основних лп, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
- •Чутливість флори, що найчастіше виявляється у сечі (згідно Наказу моз та амн України № 65/462 від 30. 09. 2003р.)
- •Нестероїдні протизапальні лп (нпзп)
- •Фармакокінетика антикоагулянтів
- •Особливості дії діуретиків, що найчастіше застосовуються в нефрології
- •Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
- •Осмотичні діуретики (манітол)
- •Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
- •Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лп при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів
- •5.4. Сумісне застосування лп, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •5.5. Принципи лікування ускладнень захворювань нирок
- •5.6. Побічна дія лп, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •Спазмолітики
- •5.7. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології
- •5.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю
- •Фармакобезпека
- •Безрецептурні препарати в нефрології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залози
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залоз
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології
- •7.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Мал.14 Збільшення об’єму живота через асцит. Видно розширені вени живота, вип’ячений пупок.
- •7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
- •Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу
- •Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань печінки і жовчного міхура
- •7.3. Клінічна фармакологія гепатопротекторів, жовчогінних засобів, холелітолітиків, вітамінів
- •Клінічна фармакологія жовчогінних засобів (холеретиків та холекінетиків)
- •Клінічна фармакологія холелітолітиків
- •Клінічна фармкакологія вітамінів
- •7.4. Клінічна фармакологія імунодепресивних (глюкокортикостероїдів) і гіпоамоніємічних лп
- •7.5. Клінічна фармакологія лп для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
- •Лп для лікування бактеріальних інфекцій
- •2. Препарати, які проникають у жовч в досить високих концентраціях
- •7.6. Клінічна фармакологія засобів дезинтоксикаційної терапії
- •7.7. Клінічна фармакологія лп для усунення больового синдрому
- •7.8. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію гепатобіліарної системи
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лп при наявності супутньої патології
- •Лп, які можуть негативно впливати на стан печінки
- •Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
- •7.9. Побічна дія лп, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну
- •7.11. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології
- •7.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією гепатобіліарної системи
- •Фармацевтична опіка при вживанні жовчогінних засобів
- •Фармацевтична опіка при вживанні гепатопротекторів
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Гепатопротектори
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології
- •8.1. Синдроми при основних захворюваннях кровотворної системи
- •8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії
- •Робоча гематологічна класифікація анемій
- •Характеристика окремих видів анемій
- •Мегалобластні анемії
- •Гемолітичні анемії
- •Гемобластози
- •Гострий лейкоз
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Хронічний лімфолейкоз
- •Еритремія
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань кровотворної системи
- •8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних лп
- •8.4. Клінічна фармакологія лп, які стимулюють або пригнічують лейкопоез Класифікація і препарати
- •Стимулятори лейкопоезу
- •1. Алкілувальні засоби:
- •3. Алкалоїди:
- •Клінічна фармакологія протипухлинних засобів
- •Ферментні препарати з протипухлинною активністю
- •Порівняльна характеристика протипухлинних препаратів
- •8.5. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях кровотворної системи Клініко-фармакологічні підходи до лікування анемій
- •Вибір препаратів при гострому лейкозі.
- •Спільне застосування лп, які впливають на кровотворення. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
- •8.6. Побічна дія лікарських препаратів, що використовуються в гематології
- •8.7. Сучасні спеціальні лікарські форми препаратів заліза
- •8.8. Критерії ефективності та безпечності фармакотерапії гематологічних захворювань
- •8.9. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології
- •9.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології
- •9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування
- •9.2.1.Цукровий діабет
- •9.2.2.Дифузний токсичний зоб
- •9.2.3. Гіпотиреоз
- •9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •9.2.5. Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи
- •9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •9.4. Клінічна фармакологія пероральних гіпоглікемізуючих лп
- •Пероральні цукрознижувальні препарати групи сульфонілсечовини
- •Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини
- •Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини
- •Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів
- •Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих лп з лп інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. Лп, які негативно впливають на рівень глікемії
- •9.5. Принципи лікування ускладнень цукрового діабету
- •9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних лп, препаратів йоду
- •9.7.Побічна дія лп, які використовуються в ендокринології
- •Побічні реакції препаратів сульфонілсечовини
- •9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
- •9.9. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в ендокринології
- •9.10. Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології
- •10.1. Симтоми і синдроми при алергозах
- •10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Мал 16 Різні за величиною і формою шкірні прояви кропивниці
- •Мал.17. Набряк Квінке
- •Мал.18 Гіперемія кон’юнктиви
- •Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •10.4. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
- •Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
- •10.5. Побічна дія лп, які застосовуються в алергології
- •10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях алергічної природи
- •10.9. Лікарська хвороба
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
- •Тести для самоконтролю
- •Розділ іі
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •1.3. Заміна ліків: генерична й терапевтична заміна
- •Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
- •Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі лп. Роль провізора і лікаря при цьому
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
- •2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Найчастіші причини закрепів
- •Основні фактори розвитку дисбактеріозу
- •2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Диференційована терапія в залежності від порушень моторної функції кишечника
- •Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Медикаментозне лікування метеоризму
- •Порівняльна характеристика силіконів
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
- •Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп
- •2.5. Немедикаментозні методи усунення симптомів розладів травлення
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи
- •3.1. Основні симптоми порушень діяльності нервової системи, які можна лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
- •Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням
- •Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну
- •3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
- •3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичномулікуванні уражень шкіри
- •4.1. Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними лп у межах відповідального самолікування
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Інфекційні ушкодження шкіри
- •4.2. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри. Напрямки симптоматичного лікування ураження шкірних покривів
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Антисептики і дезинфікуючі засоби
- •Використання антисептиків
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Засоби для нейтралізації
- •Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
- •Протиепідемічні заходи
- •4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний лп під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу
- •5.1. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •5.2. Геморой
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
- •Консервативне лікування варикозної хвороби
- •5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
- •Показання до використання, рекомендовані добові дози, кратність і тривалість застосування основних флп, зареєстрованих в Україні
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой
- •Безрецептурні лп, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
- •5.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів місцевих розладів кровообігу
- •Особливості харчування
- •Загальні рекомендації для пацієнтів з гемороєм
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
- •6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •6.2. Напрямки та засоби симптоматичної терапії простудних захворювань
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •6.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів застуди
- •6.5. Підходи до профілактики простудних захворювань
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
- •7.1. Основні симптоми порушень функції кістково-м’язової системи, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і
- •7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково-м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
- •Особливості використання безрецептурних лп у різні вікові періоди
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
- •7.4. Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови
- •8.1. Поняття про первинний і вторинний (симптоматичний) біль голови
- •Патогенетичні типи болю голови
- •8.2. Типи болю голови, які можна лікувати у рамках відповідального самолікування. Загрозливі” симптоми при головних болях
- •8.3. Напрямки та засоби симптоматичної медикаментозної терапії болю голови
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
- •8.5. Немедикаментозні методи усунення болю голови
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності
- •9.1. Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності
- •Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик а.Н., 2005)
- •9.2. Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
- •Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
- •Захворювання серцево-судинної системи
- •Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів з їжею та алкоголем
- •10.1. Взаємодія лікарських препаратів та їжі, клініко-фармакологічні аспекти
- •При взаємодії лп та їжі мають значення наступні фактори: фізико-хімічні властивості лп; особливості фармакокінетики лп; лікарська форма; кількість та склад їжі; фізіологічний стан органів шкт.
- •Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)
- •10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія лп з алкоголем
- •10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
- •Тести для самоконтролю
- •Література
Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
Захворювання нирок може починатися гостро із загальних симптомів: підвищення температури тіла зі значним коливанням її протягом доби, лихоманки, надмірного потовиділення, нудоти, блювання, болю голови, м’язів та суглобів. Гострий початок захворювання характерний для гострого пієлонефриту чи загострення хронічного.a
Патологія сечовидільної системи найчастіше проявляється змінами в сечі, набряками, підвищенням АТ. Про них іноді можна довідатись навіть з опитування хворого. Під час опитування уточняють, коли вперше було виявлено зміни в сечі, підвищення АТ і що передувало їм. У випадку загострення хронічного перебігу, необхідно з’ясувати перебіг кожного рецидиву, які медикаменти чи інші лікувальні засоби використовувались для його лікування, оцінити їхню нефротоксичність та адекватність доз, наслідки терапії. Часто хвороби нирок перебігають безсимптомно, тому опитування пацієнта повинно бути детальним і цілеспрямованим. Уточнення скарг хворого дає можливість мати первинне уявлення про перебіг захворювання. Пацієнти звертають увагу на порушення процесів сечовиділення, характер сечі, біль, набряки тощо.
Важливе діагностичне значення мають зміни добової кількості сечі. Діурез (добова кількість сечі) залежить від характеру їжі, кількості спожитої рідини, температури навколишнього середовища, характеру праці. Добова кількість сечі у чоловіків становить, в середньому, 1500-2000 мл, а у жінок 1200-1600 мл Величини, нижчі за 0,5л за добу і вищі за 2л за добу, вважають патологічними.
Діурез менше ніж 500 мл за добу, або 20мл за 1год, називається олігурією, менше ніж 100 мл за добу – оліганурією. Відсутність виділення сечі – анурією. Фізіологічна олігурія виникає внаслідок обмеженого вживання рідини з їжею, втратою її внаслідок інтенсивного фізичного навантаження, в спеку, тощо. Патологічна оліганурія та олігурія виникає в період збільшення набряків під час гострого гломерулонефриту, термінального ступеня ХНН, у разі шоку, недостатності кровообігу, цирозу печінки, проносу, блювання, масивної крововтрати, високої температури тіла.
Анурія – частий симптом ГНН, виникає за наявності механічних перешкод у сечових шляхах (камінь, пухлина).
Поліурія − виділення понад 2000 мл сечі за добу або понад 85мл/год. У здорових людей поліурія буває як наслідок надмірного вживання рідини, за певних особливостей харчування (кавуни, виноград тощо), при виражених емоціях, внаслідок зниження температури навколишнього середовища. Патологічна поліурія може бути ниркового та позаниркового походження. Збільшення добової кількості сечі ренального походження зустрічається у поліуричній стадії ГНН, за наявності гострого та хронічного інтерстиціального нефриту, ниркового діабету, діабетичного гломерулосклерозу, старечого нефросклерозу, при спадкових та набутих ураженнях ниркових канальців та у реципієнтів після пересадки нирки. Поліурія екстраренального походження спостерігається у випадку цукрового та нецукрового діабету, первинного альдостеронізму, після застосування медикаментів сечогінної дії при серцевій недостатності, під час зменшення набряків.
Ніктурією – називають переважання нічного виділення сечі над денним у 1,5-2 рази. Найчастіше зустрічається при ХНН. Більша частина сечі (70-80%) виділяється вдень, найбільша її кількість виводиться між 15 та 18 год., найменша – між 3 та 6 годинами.
Окрім змін добової кількості сечі хворий звертає увагу на зміну її забарвлення: від молочно-білої при фосфатурії до кольору м’ясних помиїв − червоного і бурого у випадку гематурії (гломерулонефрит, СКХ, пухлини нирки чи сечового міхура, травма нирок, геморагічний діатез, інфаркт нирки), а також гемоглобінурії (масивний гемоліз). Забарвлення сечі у червоний колір можливе після споживання буряків, вишень, ожини; зеленувато-бурого – після ревеню, сени; білого – після риб’ячого жиру. Оранжевий колір надають сечі фурагін, фурадонін, рифампіцин; рожевий, червоний, червоно-коричневий – метилдофа, дилантин, фенотіазін; буро-зеленого – фенацетин; зелений і синьо-зелений – амітриптилін і метиленовий синій; жовтогарячий – хлорохін, рибофлавін; рожевий – аспірин, фенілін.
Важливе значення належить болям у попереку. Для оцінки інтенсивності больового відчуття у поперековій ділянці, що до певної міри відповідає гостроті патологічного процесу в нирках, проводять симптом Пастернацького, який розцінюють як слабко, помірно чи різко позитивний. Техніка проведення: спочатку наносять несильний удар ребром долоні або кулаком правої руки по дорзальній поверхні лівої кисті, яка щільно прилягає до нижнього відділу грудної клітки вище від поперекової ділянки. Цей ”контрольний” удар потрібний, щоб хворий призвичаївся до відчуття, яке отримає від удару в ділянці попереку поруч з хребтом і латеральніше, в місці проекції нирок.
Позитивний “латеральний” симптом Пастернацького спостерігається при гострому пієлонефриті, загостренні хронічного та гострому гломерулонефриті, СКХ, туберкульозі нирок і т.д. Позитивний “медіальний” симптом частіше буває при таких захворюваннях, як радикуліт та міозит.
Больовий синдром обумовлений ураженням нирок та сечових шляхів і може бути одно- та двобічним. У цьому випадку слід з’ясувати час виникнення, чи пов'язаний з іншими скаргами (якщо так, то якими саме), тривалість нападу болю, чи був він напередодні, чи були травми нирки і попереку, чи відходили камені і чи є вогнища запалення в організмі. Однобічний приступоподібний, інтенсивний біль з іррадіацією вниз – у пахвинну ділянку, статеві органи, внутрішню поверхню стегна називається нирковою колікою. Ниркова коліка , як правило, виникає раптово, під час або після фізичного навантаження, швидкої ходи, тряскої їзди, вживання великої кількості рідини. На інтенсивність болю не впливає зміна положення тіла, він поширюється на всю поверхню живота і може тривати від декількох хвилин до декількох годин або навіть діб, періодично затихаючи. Часто ниркова коліка супроводжується дизуричними проявами: частим сечовипусканням, рідше анурією (рефлекторного генезу), різями в сечоводі. Нерідко сеча при цьому забарвлена кров’ю. Перебіг ниркової коліки може супроводжуватися нудотою, блюванням, парезом кишківника, рефлекторним напруженням м’язів передньої черевної стінки. Вона виникає при появі перешкоди на шляху відходження сечі з ниркової миски, гострої непрохідності сечоводу, закупореного конкрементом, кусочком пухлини, яка розпадається, згустком крові, казеозних мас, шматочками слизу або гною у пацієнтів з туберкульозом нирок чи пієлонефритом. Різко виражений біль виникає внаслідок перегину сечоводу, що призводить до спастичного скорочення його м’язів, затримки сечі в нирковій мисці і підвищення тиску в нирковій капсулі.
Тривалий ниючий біль у попереку, зумовлений розтягненням капсули, може бути ознакою пухлини нирки, хронічного пієлонефриту, гострого чи швидкопрогресуючого гломерулонефриту.
Сечовий синдром характеризується змінами в аналізах сечі у вигляді протеїнурії, рівень якої не перевищує 3г/добу, що може поєднуватися з еритроцитурією (мікро- чи макрогематурія), циліндрурією (гіалінові, зернисті, еритроцитарні); наявністю у сечі епітеліальних клітин; зменшенням клубочкової фільтрації; дизуричними проявами.
Нефротичний синдром − це клініко-лабораторний симптомокомплекс, що характеризується протеїнурією більше 1г/м2 на добу (3,5-4г/добу), гіпопротеїнемією (до 60г/л) з гіпоальбумінемією менше 25г/л, гіпер-альфа2 глобулінемією, гіперліпопротеїнемією, ліпідурією, набряками.
Нефротичний синдром супроводжує гостру та хронічну форму гломерулонефриту, діабетичну нефропатію, системні захворювання сполучної тканини та амілоїдоз. Першою ознакою нефротичного синдрому найчастіше є пінистість сечі. Маніфестація нефротичного синдрому супроводжується анорексією, болем у животі, набряками та загальною слабкістю. Системний артеріальний тиск може бути зниженим, підвищеним або нормальним. Розвивається оліго- або анурія.
Для набрякового синдрому характерні “бліді“ набряки, які з’являються переважно вранці, передусім у місцях, де є гідрофільна, пухка підшкірна основа, тобто на обличчі, повіках, гомілках, стегнах, поперековій ділянці. Поширюючись, вони захоплюють підшкірну основу сідниць, крижів, верхніх кінцівок. Набряклість може розвиватися на фоні зменшення діурезу або ж при збереженій кількості добової сечі. Можливий раптовий початок набряків або поступовий на тлі розвитку клінічної картини. Швидко виникає атрофія м’язів, яка маскується набряком. При тяжкому перебігу можливі асцит, гідроторакс, опухання колін, мошонки, збільшення живота, розтягування шкіри, утворюються striae distensae.
Гостра гіперволемія призводить до розширення порожнин і меж серця (гідроперикард), що супроводжується скаргами на утруднене дихання, біль за грудиною. Спостерігаються зміни аускультативних даних, а саме: послаблення першого та акцент другого тонів серця, у важких випадках вислуховується систолічний шум над верхівкою серця за рахунок виникнення відносної недостатності мітрального клапана, ритм галопу.
Набряклість обумовлена зниженням клубочкової фільтрації, посиленням канальцевої реабсорбції натрію та води, розвитком гіпоальбумінемії і зниженням онкотичного тиску крові, посиленням секреції альдостерону й антидіуретичного гормону, збільшенням капілярної та тканинної проникності внаслідок збільшення активності гіалуронідази, яка призводить до деполімеризації гіалуронової кислоти − основної речовини сполучної тканини.
Синдром артеріальної ренальної гіпертензії виникає внаслідок органічного ураження нирок або ниркових судин. Ренальну гіпертензію ділять на три групи: ренопаренхімну, яка розвивається за умови двобічного (при гострому та хронічному гломерулонефриті, хронічному пієлонефриті, діабетичній нефропатії, полікистозі нирок, вузликовому периартеріїті, СЧВ, склеродермії, радіаційному нефриті, пізньому гестозі тощо) та однобічного (при гіпоплазії, інфаркті, туберкульозі, пухлині, травмі нирки, нефролітіазі, гідронефрозі, хронічному пієлонефриті) ураження; реноваскулярну (вазоренальна),− причиною розвитку якої є: атеросклероз ниркової артерії, фіброзно-м’язова дисплазія, аортоартеріїт, стиснення артерії ззовні, тромбоз-емболія, аномалії (атрезія, гіпоплазія, додаткова подвійна A.renalis), аневризми або стеноз, тромбоз, аномалії (а. renalis); гіпертензії змішаної (судинно – паренхіматозної) природи, які можуть формуватися при педункуліті, полікістозі нирок, пухлинах і кистах, нефроптозі та порушеннях уродинаміки.
Патогенез ренальної гіпертензії обумовлений затримкою натрію й води внаслідок зниження кровопостачання нирок, ШКФ та підвищення реабсорбції натрію при дифузних захворюваннях нирок. Це призводить до гіперволемії, підвищення вмісту натрію в стінці судин, що спричинює її набухання і підвищення чутливості до пресорних впливів ангіотензину та катехоламінів. Крім того, важливе значення має підвищення активності реніну й активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) та симпатико-адреналової системи (САС).
Механізм активізації РААС: ренін взаємодіє з ангіотензиногеном (синтезується печінкою), внаслідок чого утворюється ангіотензин I, а потім, під дією АПФ – ангіотензин II, який є гормоном із сильною пресорною прямою дією на гладкі м’язи артеріол. Ангіотензин II має здатність впливати на збільшення активності стимуляції секреції альдостерону кірковою речовиною надниркових залоз.
Під впливом альдостерону в стінках периферичних судин нагромаджується натрій, що призводить до їхнього набряку, підвищення тонусу та реактивності на дію пресорних чинників. Дані зміни особливо помітні в умовах високої активності САС.
З розвитком ішемізації нирок відбувається пригнічення продукції ними депресорних речовин (простагландинів, брадикініну). Слід врахувати те, що простагландини А та Е нейтралізують дію ангіотензину II, розширюють ниркові артерії, посилюють нирковий кровообіг, екскрецію натрію та води. Тому ренальну гіпертензію можна розглядати як алгебраїчну суму рівнів секреції реніну з наступною активізацією РААС та зменшенням простагландинової активності нирок.
Синдром ренальної гіпертензії зустрічається у віці до 20 та після 60 років, характерний стрімким підвищенням АТ, що стабілізується на високих цифрах; злоякісним перебігом гіпертензії; хворобою нирок в анамнезі; і виникненням гіпертензії під час вагітності.
Ренально-анемічний синдром. Нирки виконують важливу роль у регуляції гемопоезу. Класичним симптомом порушення функції нирок є нормохромна (може бути гіпохромна) нормоцитарна, гіпопроліферативна мультифакторного походження анемія, розвиток якої пов'язаний із посиленням гемолізу, станом гіперкатаболізму, мікрокровотечами, недостатністю заліза та вітамінів (В12, фолієвої кислоти), інтоксикацією алюмінієм та солями важких металів, скороченням тривалості життєвого циклу еритроцитів внаслідок низької активності Na±, K±АТФ-ази, підвищенням рівня інгібіторів еритропоезу та, звичайно, порушенням продукції еритропоетину, необхідного для потреб гемопоезу. Нирки – головне джерело еритропоетину.
Еритропоетин – це гліколізований поліпептид із молекулярною масою 34000, до складу якого входять 165 амінокислот. Він який бере участь у стимуляції процесів проліферації й дозрівання ранніх проміжних форм еритропоетинчутливих клітин, прискорення дозрівання нормобластів і кістковомозкових ретикулоцитів.
Іншою важливою причиною анемії при патології нирок є гемоліз внаслідок підвищеного руйнування еритроцитів у морфологічно змінених (відкладання фібрину, дистрофічні зміни ендотелію) артеріолах і капілярах. Проходячи через такі змінені мікросудини, еритроцити травмуються, втрачають свою форму і швидко гемолізуються. При нирковій недостатності змінюється метаболізм заліза – його зменшене вживання при перебуванні на малобілковій дієті, токсичний вплив на синтез гему. Розвиток анемії ренального походження найчастіше зустрічається при хронічній нирковій недостатності.
Дизуричний синдром характеризується порушенням сечовипускання при збереженій добовій кількості сечі. Його ознаками є болі, різі при сечопуску, утруднення, несправжні позиви на сечовипускання. Він супроводжує уретрит, цистит, СКХ, сечові діатези. Дуже часто дизуричний синдром супроводжується полакіурією – збільшенням кількості сечовипускань за добу (понад 7). Зустрічається при таких захворюваннях як цистит, при проходженні каменів і солей чи згустків крові, гною, порушенні іннервації сечового міхура. До розладів сечовипускання можна віднести енурез і полакіурію.
Енурез − (нетримання сечі) найчастіше має функціональний характер – у дітей внаслідок недосконалості функціонування системи нервової регуляції тонусу сечовидільних шляхів, у людей похилого віку внаслідок втрати цього тонусу.
Полакіурія – збільшення кількості сечовипускань за добу (понад 7). Зустрічається при циститі, проходженні каменів і солей чи згустків крові, гною та порушенні іннервації сечового міхура.
Синдром хронічної ниркової недостатності. Хронічна ниркова недостатність (ХНН) – це патологічний симптомокомплекс, обумовлений різким зменшенням кількості функціонуючих нефронів, що призводить до порушення інкреторної та екскреторної функції нирок, гомеостазу, розладу всіх видів обміну речовин, кислотно-лужної рівноваги, діяльності всіх органів і систем.
ХНН супроводжується дуже часто головними болями, обумовленими супутнім розвитком ренальної артеріальної гіпертензії. Зазвичай гіпертензію, навіть значну і тривалу, пацієнти не відчувають, проте можуть спостерігатися і гіпертензивні кризи. Крім того, біль голови при ХНН може виникати внаслідок набряку мозкових оболонок, підвищення температури тіла, інтоксикації, васкуліту тощо.
У ІІ-ІІІ стадії ХНН виникаюто сухість і свербіж шкірних покривів, різноманітні симптоми зі сторони шлунково-кишкового тракту. Найтиповішими є скарги на втрату апетиту, сухість у ротовій порожнині, нудоту, блювання, пронос, біль у животі різного характеру, інтенсивності та локалізації. Найчастіше порушення діяльності органів травлення є у хворих з тяжким ступенем ХНН і наявністю нефротичного синдрому.
Можливий розвиток ангіопатії сітківки, ретинопатії зі зниженням гостроти зору, відчуттям “миготіння мушок“ та “сітки” перед очима. Зниження слуху і глухота можуть виникати у хворих із хронічною нирковою недостатністю у разі призначення ототоксичних антибіотиків.
Хронічна ниркова недостатність є причиною дратівливості, порушення сну, зниження пам’яті, працездатності, дисменореї та імпотенції.
