2.5. Контрольні запитання:

1. Розкажіть про методи контролю ефективності знезараження води на водопровідних станціях.

2. Які існують методи поліпшення якості води?

3. Розкажіть про хімічні методи знезараження води.

4. Розкажіть про фізичні методи знезараження води.

5. Якими методами проводиться очищення води на водопровідних станціях?

6. Які показники вказують на забруднення води органічними речовинами?

7. Які санітарні вимоги пред'являються до благоустрою децентралізованих джерел водопостачання?

8. Розкажіть про санітарно-бактеріологічні показники оцінки якості питної води централізованого водопостачання.

9. Який механізм знезараження води розчинами хлорного вапна?

10. Розкажіть про коагуляцію, фільтрацію, відстоювання води і їх призначення.

11. Які існують способи хлорування води джерел децентралізованого водопостачання?

12. Якими методами визначається активний хлор в хлорному вапні?

13. Як визначити дозу 1% розчину хлорного вапна для хлорування води?

ЗМ 1.2. САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ КАНАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ВОДОПРОВІДНИХ СПОРУД. ОРГАНІЗАЦІЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА СИСТЕМАМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Практична робота 3.

Методика санітарного обстеження джерел водопостачання і відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження

3.1. Мета заняття. Опанувати методику санітарного обстеження джерел водопостачання і відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного аналізу.

3.2. Практічні навички

Знати:

1. Гігієнічне значення води (фізіологічне, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, бальнеологічне, клімато-погодоутворююче, господарсько-побутове, народно-господарське значення).

2. Класифікацію джерел водопостачання та їх гігієнічну характеристику.

3. Програму санітарного обстеження джерел водопостачання: санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміологічного.

Вміти:

1. Проводити санітарне обстеження джерел водопостачання.

2. Визначати місця відбору і здійснювати відбір проб води для дослідження, уміти заповнити супровідний бланк.

3. Визначати дебіт (продуктивність) джерел водопостачання.

3.3. Завдання

Після перевірки початкового рівня знань студентів і обговорення теоретичних питань теми (п. 3.4.1) кожному студентові (або парі студентів) пропонується вирішити підготовлене викладачем ситуативне завдання. До завдання додається топографічна карта або ситуативний план й імітована проба води. Студенти виконують санітарне обстеження джерела водопостачання (п. 3.4.2) і відбирають проби води з крана водопроводу (п. 3.4.3). При цьому визначають і оцінюють (п. 3.4.4) низку показників якості води, які можна виконати безпосередньо біля джерела води, заповнюють супровідний бланк. Роботу оформляють протоколом.

3.4. Навчальний матеріал для виконання завдання

3.4.1. Теоретичні питання з теми

3.4.1.1. Гігієнічне значення води

До фізіологічних функцій води відносяться:

• пластична - вода складає в середньому 65% маси тіла дорослої людини. 70% вод зосереджено внутрішньоклітинно, 30% позаклітинно у складі крові, лімфи (7%) і міжтканинної рідини (23%). Вміст води в кістковій тканині складає 20% від її маси, в мишечній – 75%, в сполучній – 80%, плазмі крові – 92%, склоподібному тілі ока – 99% води. Велика частка води є компонентом макромолекулярних комплексів білків, вуглеводів і жирів і утворює з ними желеподібні колоїдні клітинні і позаклітинні структури. Менша знаходиться у вільному стані;

• участь в обміні речовин і енергії – всі процеси асиміляції і дисиміляції в організмі протікають у водних розчинах;

• роль в підтримці осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги;

• участь в теплообміні і терморегуляції – при випаровуванні 1 г вологи з поверхні легенів, слизистих оболонок і шкіри (прихована теплота пароутворення) організм втрачає 2,43 кДж (близько 0,6 ккал) тепла;

• транспортна функція – доставка клітинам живильних речовин – кров'ю, лімфою, видалення з організму шлаків, продуктів обміну сечею, та ін.;

• як складова частина харчового раціону і джерело надходження в організм макро- і мікроелементів;

• існують нервово-психічні розлади, обумовлені неможливістю задовольнити спрагу за відсутності води або її поганих органолептичних властивостях. Згідно вченню І.П. Павлова про вищу нервову діяльність запах, смак, присмак, зовнішній вигляд, прозорість, забарвлення води є подразниками, що діють через центральну нервову систему на весь організм. Погіршення органолептичних властивостей надає рефлекторна дія на водно-питний режим і деякі фізіологічні функції, зокрема посилює секреторну діяльність шлунку. До води з поганими органолептичними властивостями у людини формується захисна реакція – відчуття відрази, яка змушує відмовлятися від вживання такої води, навіть не дивлячись на спрагу.