- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Методичні вказівки
- •Харків хнамг
- •1.3. Завдання
- •1.4. Навчальний матеріал для виконання завдання
- •1.5. Ситуативні завдання
- •2.4. Навчальний матеріал для виконання завдання
- •1.6. Контрольні запитання:
- •Практична робота 2. Знезараження і поліпшення якості питної води
- •2.3. Завдання
- •2.5. Контрольні запитання:
- •3.2. Практічні навички
- •3.3. Завдання
- •3.4. Навчальний матеріал для виконання завдання
- •3.4.1. Теоретичні питання з теми
- •3.4.1.1. Гігієнічне значення води
- •3.4.1.2. Епідеміологічна і токсикологічна роль води
- •3.4.1.3. Бальнеологічна роль води
- •Господарсько-побутова і народно-господарська роль води
- •3.4.1.4. Класифікація джерел водопостачання
- •3.4.2. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання
- •3.4.3. Методика відбору проб води для лабораторних аналізів
- •3.4.4. Витяг з гост 2761-84 “Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору”
- •3.5. Контрольні запитання:
- •Практична робота 4. Основи попереджувального санітарного нагляду. Методика читання будівельних креслень при експертизі проектів
- •4.2. Практічні навички
- •4.3. Завдання
- •4.4. Навчальний матеріал для виконання завдання
- •4.4.1. Види попереджувального санітарного нагляду
- •4.4.2. Основи будівельних і технічних креслень
- •4.4.3. Види будівельних і технічних креслень
- •4.4.4. Основи попереджувального санітарного нагляду
- •4.4.5. Методика читання будівельних креслень
- •4.4.6. Методика читання проектних матеріалів і їх експертна гігієнічна оцінка
- •4.4.7. Методика визначення часу інсоляції приміщень проектованих будівель за допомогою контрольної інсоляційної лінійки
- •4.4.8. Визначення показників природного освітлення на проектах
- •4.5. Контрольні запитання:
- •Список джерел
- •8. Гончарук о.В. Основи екології: Навчальний посібник для підготовки бакалаврів / Гончарук о.В., Маниліч м.І., Волощук к.О. – Чернівці: Видавництво „Книги XXI». – 2008. – 128 c.
- •Методичні вказівки
- •6.060101 «Будівництво» спеціальностей «Раціональне використання і охорона водних ресурсів», «Водопостачання та водовідведення»)
3.4.3. Методика відбору проб води для лабораторних аналізів
При відборі проб води з поверхневого водоймища, або шахтного колодязя вимірюють її температуру за допомогою спеціального термометра (рис. 3.1, а) або звичайного хімічного термометра, резервуар якого обернутий марлевим бинтом в декілька шарів. Температуру визначають безпосередньо в джерелі води. Термометр опускають у воду на 5-8 хв., потім швидко витягують і знімають показники температури води.
Рис. 3.1 – Термометр для вимірювання температури води у водоймищах, колодязях (а), батометри для відбору проб води на аналіз (б)
Відбір проб води з поверхневих водоймищ і колодязів проводиться за допомогою батометрів різних конструкцій, які забезпечуються подвійним шпагатом: для опускання приладу до заданої глибини і для відкриття пробки посудини на цій глибині (рис. 3.1, б).
Для відбору проб води з проточних водоймищ (річка, струмок) сконструйований батометр із стабілізатором, який направляє горловину посудини проти течії.
Пробу води з водопровідного крана або обладнаного каптажа відбирають:
для бактеріологічного аналізу, після попереднього пропалювання вихідного отвору крана або каптажа спиртним факелом, спуску води з крана на протязі не менше 10 хвилин, в стерильну пляшку ємкістю 0,5 л, з ватно-марлевою пробкою, обернуту зверху паперовим ковпаком. Щоб не замочити ватно-марлеву пробку, пляшку заповнюють приблизно на три чверті з тим, щоб під пробкою залишилося 5-6 см повітряного простору. Посуд з ватно-марлевою пробкою заздалегідь стерилізують в сушильній шафі при 1600С протягом години;
для короткого санітарно-хімічного аналізу (органолептичні показники, основні показники хімічного складу і показники забруднення води) відбирають до одного літра в хімічно-чисту посудину, заздалегідь сполоснуту відбираною водою (для повного санітарно-хімічного аналізу відбирають 3-5 л води).
Під час відбору проби складають супровідний лист, в якому відзначають: вигляд, найменування, місце знаходження, адресу джерела води (поверхневого водоймища, артезіанської бурової свердловини, шахтного колодязя, каптажа, водопровідного крана, водорозбірної колонки); його коротку характеристику; стан погоди під час відбору проби і впродовж попередніх 10 днів; причину і мету відбору проб (планове обстеження, несприятлива епідемічна ситуація, скарги населення на погіршення органолептичних властивостей води); лабораторію, куди прямує проба; наголошується необхідний об'єм досліджень (короткий, повний санітарно-хімічний аналіз, бактеріологічний аналіз, визначення патогенних мікроорганізмів); дата і час відбору проби; результати досліджень, виконаних під час відбору проби (температура); ким відібрана проба (прізвище, посада, установа); підпис посадової особи, що відібрала цю пробу.
Проби доставляються в лабораторію щонайшвидше. Бактеріологічні дослідження мають бути початі впродовж 2 годин після відбору проби або за умови зберігання в холодильнику при температурі 1–8°С – не пізніше, ніж через 6 годин. Фізико-хімічний аналіз проводять впродовж 4 годин після взяття проби або за умови зберігання в холодильнику при 1–8°С – не пізніше, ніж через 48 годин. При неможливості проведення досліджень в зазначені терміни проби мають бути законсервовані (окрім проб для фізико-органолептичних і бактеріологічних досліджень, а також визначення БПК, які обов'язково здійснюють в приведені вище терміни). Консервують проби 25% розчином H2SO4 з розрахунку 2 мл на 1 л води або іншим способом залежно від показників, які визначатимуться.
До відібраної проби додають супровідний бланк, в якому вказують адресу, вид джерела води, куди прямує проба, мету аналізу, дату і час відбору проби, підпис посадової особи, що відбирала цю пробу.
