Нервова регуляція

Нирки як вісцеральний орган отриму­ють подвійну — симпатичну і парасимпа­тичну — іннервацію.

Симпатична іннервація. Симпатичні нервові волокна відходять від 6-го груд­ного — 2-го поперекового сегментів спин­ного мозку і йдуть до нирок у складі че­ревних нервів.

Подразнення цих нервів спричинює різке зменшення ниркового кровотоку і клубочкової фільтрації аж до повної зупинки обох процесів.

Ці факти свідчать про те, що нир­кові гілки симпатичних нервів при збудженні відповідних центрів можуть звужувати судини нирок, головним чином приносні клубочкові ар­теріоли кіркової речовини, зменшуючи й навіть припиняючи кровотік у нирках і зупиняючи таким чином утворення сечі. Подібне явище може відбуватися внаслі­док стресу, больового подразнення, над­мірного емоційного напруження тощо.

Пізнішими дослідженнями було встанов­лено, що симпатичні адренергічні нервові волокна посилюють реабсорбцію Na⁺ і котранспорт інших йонів. Вони також впливають на функцію юкстагломерулярного комплексу, збільшуючи вироблення реніну.

Парасимпатична іннервація нирок здійснюється блукаючими нервами, гілки яких входять до нирок у складі нирко­вих нервів.

Подразнення блукаючого нер­ва спричиняло як збільшення, так і змен­шення діурезу і зміни швидкості екскреції Na⁺.

Ці ефекти пов'язували головним чи­ном зі змінами артеріального тиску, зумов­леними подразненням блукаючих нервів. Ці нерви не чинять прямого впливу на функцію нирок.

Саморегуляція нирок

Провідну роль у процесах саморегуляції в нирках відводять юкстагломерулярному комплексу, зокрема щільній плямі.

Щільна пляма — це видозмінені епітеліальні клітини дистального звивистого канальця нефрона.

Вони ре­агують на зміни сольового складу вторин­ної сечі виробленням реніну та інших ре­човин, що впливають на судини клубочка.

Розрізняють два механізми саморегуляції.

Механізм, що спричинює розши­рення приносної клубочкової артеріоли. Якщо з якихось при­чин, найчастіше внаслідок зниження артері­ального тиску, клубочкова фільтрація змен­шується, а реабсорбція солей не залежить від фільтрації, то це автоматично спричи­нює зменшення концентрації Na⁺ і Сl- в сечі дистального звивистого канальця і вироблення клітинами щільної плями ре­човин, що розширюють приносну клубоч­кову артеріолу. Швидкість кровотоку і фільтрація у клубочку зростають, повертаю­чись до початкового рівня.

Механізм, що спричинює звужен­ня виносної клубочкової артеріоли. Така сама причина — зни­ження концентрації Na⁺ і Сl- в дисталь­ному звивистому канальці, що сталося внаслідок зменшення кровотоку і фільт­рації в клубочку, — через клітини щільної плями стимулює юкстагломерулоцити клубочкових арте­ріол до секреції реніну. Під виливом рені­ну в крові утворюється судиноактивний гормон ангіотензин-ІІ, який спричинює зву­ження виносної клубочкової артеріоли, вна­слідок чого підвищується тиск крові в капі­лярах клубочка і відновлюється нормаль­на клубочкова фільтрація.

Обидва саморегуляторні механізми пра­цюють за принципом негативного зворот­ного зв'язку і в разі збільшення клубочко­вої фільтрації гальмують свою активність.