- •1 Мета і завдання курсової роботи
- •2 Організація виконання курсової роботи
- •3 Структура і зміст курсової роботи
- •4 Методичні рекомендації з написання окремих розділів курсової роботи
- •4.1 Вступ
- •4.2 Фізико-географічна та економічна характеристика району робіт
- •1:10 000 Та складання заявки на топографічні карти
- •4.3 Топографо-геодезична вивченість району робіт
- •4.4 Геодезична підготовка проекту геологічних (геофізичних) робіт
- •4.4.1 Розрахунок номенклатури листів карт масштабу
- •4.4.2 Геодезична підготовка рекогностування району робіт
- •Підготовка геодезичних даних для виносу в натуру проекту свердловин
- •Визначення площі району робіт
- •Визначення площі ділянки робіт з допомогою палетки
- •Визначення площі ділянки робіт аналітичним способом
- •Побудова поздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу вздовж профільної лінії свердловин
- •Методика окомірної зйомки в околицях свердловин
- •Сучасні геодезичні технології при геодезичному забезпеченні геологічних та геофізичних робіт
- •Висновки
- •Перелік посилань на джерела
- •5. Вимоги до викладу тексту та оформлення пз
- •6. Захист курсової роботи
Визначення площі ділянки робіт аналітичним способом
Для обчислення площі аналітичним способом необхідно визначити по карті прямокутні координати вершин границі ділянки робіт. Обчислюють площу ділянки робіт двічі з контролем за формулами [2]:
;
(4.13)
,
(4.14)
де n – кількість вершин ділянки робіт; і- номер вершини, який зростає проти ходу годинникової стрілки; Х; У – абсциса і ордината вершини відповідно; Р – площа ділянки.
Як приклад наведемо обчислення площі ділянки робіт аналітичним способом. Для цього в таблицю 4.7 вписують скорочені значення прямокутних координат вершин границі ділянки робіт. За наведеними вище формулами (4.13),(4.14) проводять обчислення. Результати обчислення площі приведені в таблиці 4.7.
Таблиця 4.7 – Обчислення площі Нововолинського родовища аналітичним способом.
№ |
Скорочені координати, м |
Різниці, м |
Добутки, м2 |
|||
Х |
У |
Уі-1-Уі+1 |
Хі+1-Хі-1 |
Хі(Уі-1-Уі+1) |
Уі(Хі+1-Хі-1) |
|
1 |
750 |
850 |
-850 |
-8775 |
-637500 |
-7458750 |
2 |
1225 |
2050 |
-2050 |
+325 |
-2511250 |
+666250 |
3 |
1075 |
2900 |
-1700 |
+125 |
-1827500 |
+362500 |
4 |
1350 |
3750 |
-1850 |
+1925 |
-2497500 |
+7218750 |
5 |
3000 |
4750 |
-3925 |
+2375 |
-11775000 |
+11281250 |
6 |
3725 |
7675 |
+1025 |
+2325 |
+3818125 |
+17844375 |
7 |
5325 |
3725 |
+4500 |
+6275 |
+23962500 |
+23374375 |
8 |
10000 |
3175 |
+2525 |
+4675 |
+25250000 |
+14843125 |
9 |
10000 |
1200 |
+2325 |
-9250 |
+23250000 |
-11100000 |
|
|
|
|
|
2Р=57031875 |
2Р=57031875 |
Рзаг.= 28515937,5 м2 = 2851,6 га = 28,5 км2 |
||||||
Побудова поздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу вздовж профільної лінії свердловин
Профіль місцевості і геологічний розріз будуємо, як одне креслення на міліметровому папері. Горизонтальний масштаб приймаємо рівним масштабу топографічної карти (1:50 000), а вертикальний – 1:1000. Спочатку будуємо сітку профілю з графами: номер свердловини, абсолютні висоти, відстані. Далі вибираємо умовний горизонт з врахуванням глибин свердловин, будуємо і підписуємо вертикальну шкалу висот у заданому вертикальному масштабі (1:1000). За даними планового і висотного положення запроектованих свердловин і характерних точок рельєфу вздовж профільної лінії будуємо поздовжній профіль (див. додаток Г). При зображенні пластів гірських порід використовують умовні позначення (див. додаток Д).
Для зображення стратиграфічного розрізу застосовуємо наведені в таблиці 4.8 глибини залягання порід по кожній свердловині.
Таблиця 4.8 – Глибини залягання порід
Назва породи |
св.1 |
св.2 |
св. 3 |
св. 4 |
Глина |
0-16 |
0-21 |
0-24 |
0-30 |
Крейда |
16-38 |
21-35 |
24-39 |
30-69 |
Пісок |
38-53 |
35-49 |
39-57 |
69-75 |
Вапняк |
53-82 |
49-69 |
57-85 |
75-90 |
