3. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин

Окомірна зйомка дозволяє швидко одержати наглядне і достовірне зображення місцевості, що особливо важливо при рекогностувальних геологорозвідувальних і геофізичних роботах в районах, де густота населення невелика і недостатня забезпеченість картами крупного масштабу.

Вказують перелік необхідних приладів для виконання окомірної зйомки, її види, способи визначення відстаней та зйомки контурів місцевості і рельєфу.

Розкривають зміст польових і камеральних робіт. Вказують на доцільність та необхідність виконання окомірної зйомки на об’єкті.

4. Сучасні геодезичні технології при геодезичному забезпеченні геологічних та геофізичних робіт

При написанні цього розділу студентам пропонується виконати огляд літератури [2,3] по суті питання, вияснити і вказати види та суть, призначення супутникових навігаційних систем, обгрунтувати доцільність їх застосування на об’єкті.

Привести типи електронних тахеометрів, використовуючи конспект лекцій, вказати їх призначення, принцип роботи, точність вимірювань, переваги та недоліки в порівнянні з традиційними оптичними геодезичними приладами. Обгрунтувати доцільність використання електронних тахеометрів при геодезичному забезпеченні геологічних (геофізичних) робіт.

4. Висновки

Основою для написання висновків по роботі служать підсумкові узагальнення після окремих розділів роботи. Загальні висновки по роботі складаються на основі систематизації, аналізу економічної ефективності, результатів розрахунків та прийнятих рішень при розв’язку конкретної задачі.

Глибина висновків є свідченням компетентності автора роботи у суті розв’язаних задач. Як правило, висновки включають короткі підсумки результатів виконаної студентом роботи, пропозиції щодо їх використання та впровадження, оцінку техніко-економічної ефективності від впровадження.

4. Перелік посилань на джерела

Перелік джерел, на які є посилання в ПЗ приводять в кінці тексту на окремому аркуші. Порядкові номери джерел у переліку повинні відповідати номерам посилань у тексті ПЗ.

Відомості про джерело подають у відповідності до вимог стандарту ГОСТ 7.1.

5. Вимоги до викладу тексту та оформлення пз

Текст пояснювальної записки (надалі ПЗ) курсової роботи повинен бути стислим, точним (не можна допускати різних тлумачень), логічно послідовним, необхідним і достатнім для повного викладу змісту.

При викладі обов'язкових вимог у тексті повинні використовуватись слова "слід", "потрібно", "необхідно" i похідні від них. Коли наводять найбільше або найменше значення величин, слід застосовувати словосполучення "повинно бути не більше (не менше)".

Позначення одиниць фізичних величин у таблицях, формулах i в тексті застосовують тільки при числових значеннях та пишуть без крапки.

Приклад: 15 м , 10 кг

1нтервали чисел пишуть зі словами "від" i "до"(маючи на увазі "від... i до... включно"), якщо після чисел зазначена одиниця фізичної величини або числа є безрозмірними коефіцієнтами, i через дефіс, якщо числа є порядковими номерами.

Приклад 1: ,.. довжини ліній мають бути від 200 мм до 500 мм.

Приклад 2: у розділах 2-3.

У тексті ПЗ не дозволяється:

- вживати звороти розмовної мови, техніцизми та практицизми;

- вживати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії i чинними стандартами;

- вживати індекси стандартів(ДСТУ, ГОСТ) без позначень;

- вживати математичний знак мінус (-) перед від'ємними значеннями величин (необхідно писати слово 'Мінус"), за винятком таблиць i рисунків;

- вживати без числових значень математичні знаки наприклад, > (більше), < (менше), = (дорівнює), а також № (номер), % (відсоток).

Текст ПЗ потрібно поділяти на розділи. Розділи, в свою чергу, можна поділяти на підрозділи i пункти. Пункти - на підпункти.

Розділи, підрозділи, пункти i підпункти необхідно нумерувати арабськими цифрами i писати з абзацного відступу. Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою. Приклад, 1.1 , 2.2.4 , i. т. п. Після номеру розділу, підрозділу, пункту i підпункту у тексті крапку не ставлять.

Приклад 4.3.2

Назва розділу повинна бути короткою i відповідати змісту. Її записують як заголовок i розташовують симетрично до тексту. Переноси слів у назві не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Не допускається підкреслювати заголовок i розміщувати його останнім рядком на аркуші ПЗ.

Заголовки підрозділів i пунктів пишуть з абзацного відступу з великої літери без крапки у кінці, не підкреслюючи.

Відстань між заголовком i подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два рядки.

Перед переліком положень, вимог, вказівок у тексті ПЗ ставлять двокрапку, перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру, після якого ставлять дужку, позиції переліку слід відокремлювати крапкою з комою(;) і писати з абзацу.

Приклад 1: Приклад 2:

- _________________; а) ;

- _________________. б) .

Нумерація аркушів ПЗ i додатків, які входять до її складу, повинна бути наскрізною(без пропусків, повторень i додавання літер). Першим аркушем ПЗ є титульний лист, другим - завдання на курсову роботу. Вони не нумеруються, але включаються до загальної нумерації сторінок.

Таблиці ПЗ можуть мати назву, яку пишуть з великої, букви над таблицею після номера таблиці через дефіс, не повторюючи назви у разі перенесення частини таблиці на інші сторінки. Слово "Таблиця - " зазначають один раз зліва. Над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово "Продовження таблиці -" з зазначенням номера таблиці.

Таблиці та ілюстрації, за винятком таблиць та ілюстрацій додатків потрібно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Приклад, Таблиця 4.2 - Технічні характеристики планово-висотної основи.

Таблиці та ілюстрації ПЗ розміщують під текстом, у якому вперше наведено на неї посилання, або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатку ПЗ.

Ілюстрація ПЗ позначається словом "Рисунок", яке разом з назвою ілюстрації розміщують біля пояснювальних даних, наприклад, ''Рисунок З. 1 - Схема планової мережі".

Рисунки ПЗ (схеми, графіки i т.п.) потрібно виконувати чорним кольором. Якщо ілюстрація має демонстраційне призначення, то допускається застосовувати різні кольори. Слід дотримуватися правила: вихідні (існуючі) пункти державної геодезичної мережі на кресленнях показують чорним кольором, а запроектовані елементи креслення —іншими, зручними для читання, кольорами.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки i нумеруються в межах розділу або роботи арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Приклад, "....у формулах(З.1), (3.2) ...."

Пояснення символів i числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути приведена безпосередньо під формулою, якщо вони не пояснені раніше у тексті ПЗ. Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності , в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом "де".

У тих випадках, коли розрахунок виконується за формулою, яка не вимагає перетворень, потрібно попередньо обчислити або вибрати з літературних джерел чи нормативних документ значення усіх величин, які входять у праву частину формули.

Потім записують формулу у загальному вигляді, підставляють значення відомих величин, не порушуючи структури, i записують кінцевий результат. У формулу слід підставляти значення величин без одиниць вимірювання. Проміжні обчислення не приводять.

Приклад:

Середню квадратичну помилку (М) кінцевої точки полігонометричного ходу можна обчислити за формулою

, (3.2)

де [S] - довжина ходу, м ;

- відносна помилка ходу.

При значеннях [S]=6925 м; Т=25000, згідно з формулою (3.2), одержимо

.

Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, "... у роботах [1,2,5]...". У випадку цитування з джерел потрібно вказати номер сторінки наприклад, "[3,с.185]". При посиланні на текст ПЗ слід писати: "...у відповідності з розділом 2", "... за формулою(1.6)", "... у відповідності з таблицею 4.5(додаток A) i т. п.

У тексті допускаються такі скорочення:

• с. - сторінка; р. - рік; p.p. - роки; мін. - мінімальний; макс. – максимальний; абс. - абсолютний; відн. - відносний, які вживаються з числовими значеннями.

• загальноприйняті скорочення: i т.д. - i так далі; i т. ін. - i таке інше; див. - дивись; номін. - номінальний; гран. відх. - граничне відхилення; змін. – змінені та iн.

ПЗ повинна бути написана на білому папері формату А4 (210 мм х 297 мм) чітко та розбірливо чорним, фіолетовим чи синім кольором або надрукована.

Висота літер повинна бути не менше 2,5 мм, відстань між рядками - від 8 до 10 мм. Текст на сторінці аркуша необхідно розміщувати таким чином, щоб ширина верхнього, лівого i нижнього полів була не менше 20мм; правого поля — не менше 10мм.

Абзаци в тексті потрібно починати з відступом рівним від 15 до 17 мм. ПЗ курсової роботи повинна мати тверду або м'яку палітурку (з паперу більш щільного, ніж аркуші ПЗ). Приклад оформлення обкладинки ПЗ курсової роботи показано у додатку Е.