- •Пояснювальна записка
- •Пояснення до частини першої методичного посібника з курсу «Практикум з загальної психології»»
- •Методичні вказівки до проведення практичних занять
- •Тема 1: Психологія як наука. Предмет психології. Завдання практикуму. (4 год.)
- •Тема 2: Принципи психології. Основні галузі психології. (2 год.)
- •Тема 3: Проблеми методу у психології. (4 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Тема 4: Спостереження. Самоспостереження. Інтроспекція (10 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Рекомендовані теми спостереження та самоспостереження:
- •Тема 5: Експеримент (4 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Формуючі методи.
- •Тема 6: Опитування (14 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Тема 7: Тестування (6 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Тема 8: Соціометрія. Соціоніка (6 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Тема 9: Біографічний метод. Аналіз продуктів діяльності людини. Близнюковий метод (4 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Тема 10: Математичні методи. Моделювання (4 год.)
- •Тема 11: Функціонування та властивості центральної нервової системи (4 год.)
- •Тема 12: Принципи та загальні механізми зв’язку психіки та мозку (4 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Тема 13: Основні форми прояву психіки (4 год.)
- •Тема 14: Розвиток психіки та становлення свідомості (2 год.)
- •Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
- •Список літератури
- •Загальна психологія. За ред. С.Д.Максименко, в.О.Соловієнко.
- •Індивідуальні завдання з дисципліни «Практикум з загальної психології» для студентів спеціальності «Психологія» 1 курсу
- •Структура із (1 семестр)
- •Зразкова форма діагностичного звіту:
- •Самостійна робота студентів
- •Тестовий контроль Пояснювальна записка
- •Вхідний контроль:
- •1. Психологія?:
- •Змістовний модуль 1
- •1. До якої з вказаних груп методів належить лонгітюдний ? :
- •2. Психологія це ? :
- •Змістовний модуль 2
Тема 7: Тестування (6 год.)
Ключові поняття теми: тестування, тест, методика, інструкція, статистична обробка, надійність, валідність.
Основні питання теми:
Проблема тестування в сучасній психології.
Позитиви та недоліки тестування.
Особливості розробки тестів.
Методологічні вимоги до тесту як діагностичного інструменту.
Практична частина:
Групове обговорення основних питань теми.
Практична робота по мікрогрупах:
розробка порівняльної таблиці “методи опитування та тестування”;
демонстраційне проведення тестування.
Групове обговорення виконання практичних завдань.
Групова рефлексія за участю викладача: підсумки та результати обговорення теми заняття.
Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:
Тест (від англ. test - проба, іспит) - стандартизоване завдання, результат виконання якого дозволяє вимірити психологічні характеристики випробуваного. Таким чином, метою тестового дослідження є іспит, діагностика визначених психологічних особливостей людини, а його результатом - кількісний показник, що співвідноситься з раніше встановленими нормами і стандартами.
Використання визначених і конкретних тестів у психології найбільше чітко виявляє загальні теоретичні установки дослідника і всього дослідження. Так, у закордонній психології тестові дослідження розуміються звичайно як засіб виявлення і виміру уроджених інтелектуальних і характерологічних особливостей випробуваних. У вітчизняній психології різні діагностичні методи розглядаються як засоби визначення наявного рівня розвитку цих психологічних особливостей. Саме тому, що результати будь-яких тестувань характеризують наявний і порівняльний рівень психічного розвитку людини, обумовлена впливом безлічі факторів, звичайно неконтрольованих у тестовому іспиті, результати діагностичного іспиту не можуть і не повинні співвідноситься з можливостями людини, з особливостями її подальшого розвитку, тобто ці результати не мають прогностичного значення.
Необхідність абсолютно точного дотримання інструкції і використання однотипних матеріалів діагностичного обстеження накладає ще одне істотне обмеження на широке використання діагностичних методів у більшості прикладних областей психологічної науки. У силу цього обмеження досить кваліфіковане проведення діагностичного обстеження жадає від дослідника спеціальної (психологічної) підготовки, володіння не тільки матеріалом і інструкцією застосовуваної тестової методики, але і способами наукового аналізу отриманих даних.
Основним недоліком більшості діагностичних методик є усвідомлення випробуваним штучної ситуації обстеження, що часто приводить до актуалізації у випробуваних неконтрольованих методикою мотивів (іноді починає діяти бажання випробуваних угадати, що від них хоче експериментатор, іноді - прагнення підняти свій престиж в очах експериментатора чи інших випробуваних), що спотворює результати тестування. Даний недолік діагностичних методик вимагає ретельного підбора значимого для випробуваних експериментального матеріалу і сполучення його з бесідою, що включає прямі і непрямі питання до випробуваного, і з психологічним спостереженням за особливостями поведінки випробуваних у ході тестування.
Достоїнство діагностичних методів (поряд з точністю і портативністю) складається з дуже широкого спектру дослідницьких задач, що можуть зважуватися за допомогою даних методів, - від дослідження ступеня оволодіння різними перцептивними і розумовими діями; деякими передумовами формування операціонально-технічної сторони діяльності; виявлення особистісних особливостей випробуваних до вивчення специфіки внутрішньоколективних відносин.
Отже, відмінність діагностичних методів від методів неекспериментальних полягає в тому, що вони не просто описують досліджуване явище, але і дають цьому явищу кількісну чи якісну кваліфікацію, вимірюють його. Загальною особливістю цих двох класів дослідницьких методів є те, що вони не дають можливості досліднику проникнути за досліджуване явище, не розкривають закономірності його зміни і розвитку, не пояснюють його. Задача пояснення досліджуваних явищ може бути вирішена тільки завдяки застосуванню експериментальних дослідницьких методів.
Найбільш повний опис об'єктивних тестів можна знайти в "компендіумі об'єктивних тестів особистості і мотивації", складеному Р.Б. Кэттеллом і Ф.В. Варбуртоном. У цьому довіднику зібрано більш 400 різних тестів, що можуть бути класифіковані на наступні 12 груп тестів, що вивчають особистість:
Тести здібностей. Деякі тести, спочатку створені для дослідження інтелектуальних функцій, знань і високо корелюють з особистісними факторами, наприклад з показниками: швидкість мовлення, моторна ригідність тощо.
Тести умінь і навичок. До цієї групи відносяться тести на зорово-моторну координацію, координацію руху рук, точність проходження лабіринту тощо.
Тести на сприйняття. Ця група охоплює широкий діапазон тестів: від зорового сприйняття (завершення незакінчених зображень) до нюхового (перевага запахів).
Опитувальники. Це група тестів, побудована у виді анкетних відповідей про поводження, смаки, звички, наприклад анкети для опитування про стан здоров'я, виконанні гігієнічних вимог і ін.
Мисленеві. До цієї групи відносяться тести на виявлення відносин випробуваного до інших людей, нормам поведінки і моралі, політичним поглядам і ін.
Естетичні тести. Це група тестів на перевагу музичних добутків, картин, малюнків, поетів, художників тощо.
Проективні тести. Група методик, призначених для діагностики особистості, у яких обстежуваним пропонується реагувати на невизначену (багатозначну) ситуацію, наприклад, інтерпретувати зміст сюжетної картинки. Відповіді на завдання цих тестів (на відміну від інтелектуальних тестів) не можуть бути альтернативними (правильно - неправильно).
Ситуаційні тести. Вони припускають створення визначеної соціальної ситуації. Наприклад, те саме завдання виконується на самоті і перед усім класом, для особистого заліку і для командного, у ситуації змагання чи кооперації.
Ігри. Це ігрові ситуації, де добре виявляються індивідуальні особливості особистості випробуваного. Тому багато ігор включені до складу об'єктивних тестів.
Фізіологічні тести. До них відносяться тести, у яких реєструються показники: КГР, ЕКГ, ЕЕГ, АТ, тремор тощо.
Фізичні тести. Їх не завжди легко відрізнити від фізіологічних. Розмір грудної клітки, питома вага, тургор м'язів, величина жирової складки й інших показників варто відносити до фізичних тестів.
Випадкові спостереження. Це може бути, наприклад, число непевних відповідей, кількість позначок на тестовому бланку, акуратність листа, непосидючість при обстеженні й інші прояви.
Об'єктивні тести вивчення особистості являють собою істинно експериментальний підхід, цілком звільнений від суб'єктивних оцінок. На думку більшості фахівців ця область у вивченні особистості в психології найбільш перспективна.
