2.6. Динаміка та відтворення родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві

Як уже зазначалося, родючість ґрунту – властивість динамічна, яка змінюється як у природному стані, так і при використанні його в сільськогосподарському виробництві.

При нинішніх системах землеробства в ґрунті нерідко переважають процеси, що призводить до зниження його потенціальної родючості. Так, за даними Г. Я. Чесняка та інших вчених, втрати гумусу з орного шару чорноземів типових у Тамбовській і Воронезькій областях досягли 90 т/га; Курській і Харківській – 67 – 79; чорноземів вилугуваних у Ставропольському краї – 67 – 81 т/га. Середньорічні втрати гумусу в чорноземах типових і вилугуваних становили 0,7 – 0,9, звичайних – 0,5 – 0,7 т/га. Втрати гумусу внаслідок мінералізації та ерозії супроводжуються значними щорічними втратами поживних речовин, погіршенням фізичних і фізико – хімічних властивостей ґрунту. Однак постійне збільшення норм мінеральних добрив сприяє нагромадженню поживних речовин у ґрунтах.

За даними В. Л. Булахова, при тривалому використанні землі, особливо за умови інтенсивного застосування пестицидів, у 2 - 6 разів зменшується кількістю різних організмів у ґрунті (гризунів, рептилій, черв’яків, личинок комах та ін.). Це призводить до втрати структурності і самоущільнення ґрунту. Застосування важких сільськогосподарських знарядь також прискорює цей процес.

Останнім часом людина часто втручається в природну сферу, збільшуючи обсяг меліоративних робіт, створюючи зрошувальні та осушувальні систем. При цьому допускається необґрунтована поспішність, що призводить до підвищення рівня ґрунтових вод, вторинного засолення і заболочення земель, чи , навпаки, переосушення великих територій, деградацій плавнів тощо.

При постійному застосуванні мінеральних добрив та пестицидів у ґрунт надходить багато речовин, які його забруднюють і поліпшують хімічні та фізичні властивості. Так ; при багаторічному застосуванні фізіологічно кислих добрив підвищується кислотність ґрунту; збільшується вміст у ньому рухомого алюмінію; що негативно позначається на врожайності та якості продукції; зменшується вміст кальцію. При внесені високих форм фосфорних добрив у ґрунті може нагромаджуватися значна кількість важких металів (марганець, нікель, мідь, кобальт, уран, радій, кадмій, свинець, стронцій ) , які сповільнюють нітрифікацію, пригнічують активність ферментів фостазми та уреазми, зменшують активність фотосинтезу в рослинах.

Тому в умовах інтенсифікації землеробства значну увагу необхідно приділяти увагу питанням підвищення родючості ґрунту. Відтворення втраченої родючості – об’єктивна необхідність, яка зумовлюється обмеженістю земельних площ і обґрунтовується законом повернення.

Розрізняються просте і розширене відтворення родючості ґрунтів. Просте відтворення – це усунення негативних явищ, які виникають у ґрунті внаслідок вирощування культурних рослин чи інших факторів, надання ґрунту родючості, яку він мав до використання. Розширене відтворення – це створення вищої родючості ґрунту порівняно з вихідною. Розширене відтворення має велике значення на ґрунтах з низькою природною родючістю. Наприклад, дерново – підзолистих. Які у природному стані не можуть забезпечити достатню ефективність заходів інтенсивного землеробства.

У сучасному інтенсивному землеробстві для відтворення родючості ґрунтів застосовують 2 способи: речовий і технологічний. Речовинний передбачає раціональне застосування добрив, меліорантів, пестицидів тощо. Технологічний спосіб відтворення родючості – це поліпшення агрономічних властивостей ґрунту за рахунок механічного обробітку його, зокрема меліоративних заходів.

Найбільш сильно і різноманітно на родючість ґрунту впливають речовинні компоненти (органічні та мінеральні добрива, вода та ін.). Різні заходи обробітку, забезпечуючи короткочасний ефект, сприяють здебільшого прискореному використанню (шляхом мобілдізації) речовинних ресурсів ґрунту, що призводить до наступного зниження його родючості. Тому останнім часом посилюється тенденція до мінімілізації обробітку ґрунту.

Конкретні заходи щодо розширеного відтворення родючості ґрунтів і використання її з метою одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур є основою розроблених у кожній області науково обґрунтованих систем землеробства.