1. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій (стаття 22).

2. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

3. Документальне оформлення проведення інструктажів і перевірки знань з охорони праці.

4. Норма тривалості робочого часу. Скорочена тривалість робочого часу.

5. Поняття гігієни праці.

6. Заходи безпеки при вивільнені від дії ураженої електричним струмом людини.

Відключити джерело живлення, при неможливості оперативно відключити (розірвати ланцюг) визволяти потерпілого необхідно ізолюючою штангою на відповідну напру Прийняти міри, щоби самому не попасти під напругу (боти, рукавиці).

7. Де та у якому випадку повинні бути розроблені та вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі?

8. Надання першої допомоги при відмороженні чи переохолодженні.

Обмороження виникає тільки при тривалому впливі холоду, при стиканні тіла з холодним металом на морозі, з рідким і стисненим повітрям або сухою вуглекислотою, при підвищеній вологості і сильному вітрі при не дуже низькій температурі повітря. Частіше зазнають обмороження пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Розрізняють чотири ступені відмороження:

- перший ступінь – побіління шкіри, яка при зігріванні набуває синюшного або темно-червоного забарвлення, в зоні ураження спостерігається невелика припухлість;

- другий ступінь – крім явищ, які властиві відмороженню першого ступеня, на ураженій ділянці шкіри з’являються пухирі, наповнені прозорою і кров’янистою рідиною;

- третій ступінь – омертвіння відмороженої частини шкіри і підшкірної клітковини, яке настає через декілька днів після відмороження;

- четвертий ступінь – омертвіння всіх шарів м’яких тканин і кісток.

Першу медичну допомогу потрібно почати із загального і місцевого зігрівання. Потерпілому дають гарячий чай, каву. На частину тіла, що побіліла (руки, ніс, вуха, ноги), треба накласти теплоізолюючі пов’язки (ватно-марлеві, шерстяні тощо).

Після накладення пов’язок необхідно забезпечити нерухомість переохолоджених кінцівок.

У жодному разі не можна розтирати відморожену ділянку тіла снігом, бо при цьому посилюється охолодження і травмуються тканини; не варто змащувати її також йодом або будь-яким жиром.

Необхідно пам’ятати, що одяг і взуття з обморожених частин тіла знімати треба дуже обережно. Якщо це зробити неможливо, потрібно розпороти ножем ту частину одягу або взуття, які є перешкодою у доступі до уражених ділянок тіла.

У всіх випадах обмороження потерпілого необхідно направити в медичний заклад.

БІЛЕТ №14

1. Порядок забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям, ЗІЗ.

2. Терміни проведення інструктажів з охорони праці.

3. Відсторонення працівників від роботи.

4. Які державні органи проводять санітарний нагляд і протиепідемічні заходи.

5. Організаційні і технічні причини електротравматизму та шлях зниження його рівня.

Основними причинами електротравматизму є:

- недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки; - порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок; - неправильна організація праці; - неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них; - порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв'язку; - несправність ізоляції, через що металеві не струмопровідні частини обладнання виявляються під напругою; - обрив заземлювального провідника; - використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт; - виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою; - застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі; - низька якість з'єднань та ремонту; - недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга"); - ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;- живлення декількох споживачів від загального пускового пристою з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи; - недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;

- виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;

- невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

- користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);

- некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;

- відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;

- відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:

- дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

- дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

- помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

1. відсутність надійних захисних пристроїв.

1. Для яких приміщень повинні бути опрацьовані інструкції про заходи пожежної безпеки?

2. Які медичні засоби повинні входити до комплекту аптечки для надання першої допомоги потерпілим і їх призначення?

БІЛЕТ №15