Загальний висновок
Первинний облік злочинів в Україні має єдиний характер і полягає в реєстрації та введенні у статистичну звітність виявлених злочинів та осіб, що їх вчинили.
Система та методика єдиного обліку і статистичної звітності регулюється відповідною спільною Інструкцією.
Єдиний облік злочинів та осіб, які їх вчинили, ґрунтується на відповідні реєстрації.
Правила єдиного обліку злочинів поширюються на органи внутрішніх справ, органи прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України тощо.
Обліковими документами єдиної системи обліку злочинів та осіб, які їх вчинили, є статистичні картки.
Крім статистичних карток, до облікових документів єдиної системи обліку віднесені також: довідка про наслідки розгляду кримінальної справи, форма 6; єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини. Документи первинного обліку злочинів та осіб, які їх вчинили, зберігаються.
Злочини, щодо яких справи порушуються за скаргою потерпілого, обліковуються судами.
Облік злочинів має певні особливості (група осіб, вчинення надалі більш тяжкого злочину).
На виявлені злочини складається дві і більше статистичних карток форми 1 (сукупності злочинів, неодноразового вчинення тотожних або однорідних дій, одночасного вчинення декількома особами без попереднього зговору злочинів, вчинення особою (групою осіб) двох і більше злочинів).
Зареєстровані злочини підлягають зняттю з обліку тільки на підставі закону.
Підставою для відображення в обліку і статистичній звітності відомостей про розкриття злочинів є статистична картка первинного обліку форми 11 - про наслідки розслідування злочину.
Показник розкриття злочинів визначається як співвідношення кількості розкритих злочинів до числа розкритих і нерозкритих злочинів і виражається у відсотках.
Основними документами первинного обліку є протокол про адміністративні правопорушення та протокол про адміністративне затримання.
Предметом первинного обліку в судах є злочин, кримінальна справа, підсудний, міра кримінального покарання, адміністративне правопорушення, правопорушник, міра адміністративного покарання, а також цивільна справа, сторони у цивільному процесі, результати вирішення спору.
Облік у судах будується на журнально-картковій основі, тобто для цього застосовуються статистичні картки та відповідні журнали.
Форма статистичної картки на підсудного (обвинуваченого) затверджена наказом Державної судової адміністрації Міністерства юстиції України від 19 травня 2003 року №179.
Основним джерелом для картки є вирок суду та обвинувальний висновок по справі.
За структурою статистична картка на підсудного (обвинуваченого) складається з п’ти розділів та 34 пунктів.
Разом із статистичними звітами каналами зв’язку надсилається база даних статкарток за звітний період.
Статичне спостереження виконавчих документів здійснюється у картково-списочній формі.
Основними документами первинного обліку є: книга обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцеві, форма №2; алфавітний покажчик до виконавчих документів, форма №3; облікова картка на заведене виконавче провадження, форма №5.
Книги реєстрації актів громадянського стану складаються у двох примірниках. Крім того, ведуться також журнали обліку заяв для здійснення відповідних актів громадянського стану.
У центральних конторах (у тому числі і приватними нотаріусами) відомості про всі нотаріальні дії реєструються в реєстрах (списках), а також у відповідних журналах (форми первинних облікових документів з реєстрації нотаріальних дій встановлюються МЮ України).
В установах виконання покарань документами первинного обліку є: особова справа засудженого, облікова картка на засудженого, який відбував покарання раніше в місцях позбавлення волі, а також на засудженого, який прибув до установи.