- •Мета: 1. Ознайомитися: з методами дослідження будови металів і сплавів за допомогою макро- та мікроскопічного аналізів.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2. Визначення характеристик міцності і пластичності металів
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3. Визначення твердості металів і сплавів
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Залежність діаметра кульки й навантаження від матеріалу й товщини досліджуваного зразка
- •За Роквеллом
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4. Визначення ударної в’язкості металів
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5. Вивчення процесу кристалізації
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Вивчення механізмів холодної пластичної деформації
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7. Рекристалізація металів
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8.
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9.
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Список літературних джерел
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10. Вивчення діаграми стану залізо-цементит
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11. Вивчення мікроструктур вуглецевих сплавів у рівноважному cтані
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13. Визначення критичних точок сталі методом пробних гартувань
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 16. Визначення прогартовуваності сталі методом торцевого гартування
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 18. Вивчення мікроструктури, твердості і глибини цементованого шару
- •Обладнання, матеріали та інструменти
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Короткі теоретичні відомості
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Програма підготовки до виконання роботи
- •Література
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 20. Вибір матеріалу для виготовлення металорізальних інструментів та їхня термічна обробка
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання й методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в твердість вуглецевих марок сталей після загартування і відпускання
- •Додаток г
- •Додаток є
- •Додаток ж вуглецеві інструментальні сталі
- •Додаток з номограма для визначення прогартовуваності (за м.Є. Блантером)
- •Перелік основної та додаткової навчальної літератури
- •Атаманюк Василь Васильович Лабораторний практикум з матеріалознавства
Контрольні запитання
1. Що називається механічним напруженням? Які напруження виникають у металі при його навантаженні? За яких умов ці напруження досягають максимального значення?
2. Схарактеризувати: фізичну природу пружної деформації металів і крихкого руйнування під дією нормальних напружень; фізичну природу пластичної деформації металів і пластичного (в’язкого) руйнування під дією дотичних напружень; дислокаційний механізм пластичної деформації.
3. Пояснити причину різниці між теоретичною і реальною міцністю кристалів; як змінюється структура металу в результаті холодної пластичної деформації; що таке наклеп? Як змінюються властивості металу при наклепі?
4. З'ясувати сутність процесу двійникування.
Лабораторна робота № 7. Рекристалізація металів
Мета: Ознайомитися з рекристалізацією металів і навчитися визначати розмір зерна після рекристалізації залежно від ступеня попередньої холодної деформації.
Обладнання, матеріали та інструменти
Комплект зразків технічного заліза, що деформовані на 0, 5, 10, 30 і 70% відповідно. Пластинки відпаленого алюмінію розміром: довжина 150 мм, ширина 10 мм і товщина 0,3 мм.
Короткі теоретичні відомості
Пластична деформація переводить метал в нестійкий (метастабільний) стан. Для повернення металу в стійкий (стабільний) стан потрібно створити умови для активного переміщення атомів у вихідні рівноважні положення. Цьому сприяє підвищення температури.
При нагріванні деформований метал переходить у рівноважний стан, що супроводжується поверненням змінених деформацією властивостей до вихідних значень.
Процеси, що відбуваються при нагріванні зміцненої деформацією речовини, поділяють на дві стадії: повернення і рекристалізацію. Стадія повернення включає відпочинок і полігонізацію, а стадія рекристалізації – первинну рекристалізацію (рекристалізацію обробки), збірну і вторинну рекристалізацію.
Повернення – початкова стадія зменшення міцності, пов'язана зі змінами в тонкій кристалічній структурі.
Повернення І-го роду (або відпочинок) відбувається внаслідок нагрівання до відносно невисоких температур і призводить до часткового зменшення пружних спотворень у решітці. У процесі відпочинку в металі відбувається ряд елементарних процесів, основними з яких є дифузія точкових дефектів і їхнє зміщення до дислокацій або анігіляція (взаємне знищення). За рахунок цього частково знімаються пружні спотворення кристалічної решітки і, як наслідок, відновлюються деякою мірою фізичні властивості. Однак мікроструктура металу і кристалографічна орієнтація його зерен практично не змінюються.
Повернення ІІ-ого роду або полігонізація помітно змінює структуру деформованого металу при нагріванні. Під полігонізацією розуміють перерозподіл дислокацій, що призводить до утворення областей кристала, вільних від дислокацій і відокремлених одна від одної поверхнями поділу. Внаслідок цього відбувається подальше зменшення пружних спотворень решітки і більш повне відновлення фізичних властивостей.
Рекристалізація, тобто утворення нових зерен, протікає при більш високих температурах, ніж повернення й полігонізація, може початися з помітною швидкістю після нагрівання вище певної температури. Зіставлення температур рекристалізацій різних металів показує, що між мінімальною температурою рекристалізації й температурою плавлення існує проста залежність: Тр = α Тпл, де Тр - абсолютна температура рекристалізації; Тпл – абсолютна температура плавлення; α – коефіцієнт, що залежить від чистоти металу.
Чим вища чистота металу, тим нижча температура рекристалізації. У металів звичайної технічної чистоти α = 0,3…0,4 температура рекристалізації сплавів здебільшого вища від температури рекристалізації чистих металів і в деяких випадках досягає 0,8 Тпл. Навпаки, дуже чисті метали мають низьку температуру рекристалізації: 0,2 Тпл і навіть 0,1 Тпл.
У деформованому металі формуються й ростуть центри рекристалізації - ділянки з неспотвореними решітками, відділені від матриці межами з більшими кутами розорієнтування. При критичній деформації є неоднорідність наклепу різних зерен; і вона настільки велика, що через різницю в накопиченій об'ємній енергії сусідніх зерен при нагріванні йде швидка міграція окремих границь на відстані, порівняно з розмірами зерен, тобто вихідні зерна ростуть за рахунок сусідніх. Крім того, густина дислокацій і надлишок дислокацій одного знака недостатні, щоб спричинити утворення нових висококутових меж і центрів первинної рекристалізації.
Збірна рекристалізація виникає після первинної, точніше після того, як вирослі центри рекристалізації приходять у взаємне зіткнення. Вона полягає в рівномірному укрупненні структури шляхом росту одних зерен за рахунок інших, нових і відбувається внаслідок переміщення границь.
Вторинна рекристалізація протікає в матеріалі при високій температурі й дуже великому збільшенні тривалості відпалювання. Вона полягає в різкому вибірковому рості окремих рекристалізованих зерен і супроводжується появою різнозернистості. Цій стадії сприяють такі фактори:
різна величина об'ємної енергії зерен, менш деформовані зерна ростуть за рахунок більше деформованих;
висока рухливість границь одних зерен порівняно з іншими, що може бути зумовлено різними причинами. Одна з них - нерівномірний розподіл дисперсних включень по межах зерен. Границі, що вивільняються, у першу чергу, інтенсивно мігрують у напрямі зменшення поверхневої енергії, що створює сприятливі умови для прискореного росту окремих зерен.
Якщо температура деформації нижча від температури рекристалізації, то деформація вважається холодною. Процес холодної деформації супроводжується наклепом металу, тому що малі температури не забезпечують зменшення міцності металу, механічні властивості металів при холодній деформації значно змінюються: зростає міцність і зменшується пластичність.
Якщо температура деформації вище температури рекристалізації, то деформацію називають гарячою. Одержуване в процесі гарячої деформації зміцнення відразу повністю або частково знижується за рахунок рекристалізації, що знижує опір деформації й підвищує пластичність металів.
Розмір зерна рекристалізованого металу залежить від таких факторів: розміру вихідного зерна; ступеня деформації; температури й швидкості нагрівання; тривалості витримки; наявності розчинних і нерозчинних домішок.
Процес рекристалізації підтверджується рентгенографічним аналізом. Лінії на рентгенограмах, знятих з нерухомого деформованого зразка, виходять суцільними й розмитими. У міру зняття напружень при підвищених температурах на стадії повернення лінії стають чіткіші й тонші. Як тільки починається процес рекристалізації, і в структурі з'являються рекристалізовані зерна, на суцільній лінії рентгенограми виникають окремі рефлекси. У міру зменшення поля нерекристалізованих ділянок металу число рефлексів на рентгенограмі збільшується, а суцільне тло лінії поступово зникає.
Надпластичністю називають здатність металів і сплавів до значної рівномірної деформації, при якій відносне видовження досягає сотень і тисяч відсотків. Це явище вперше було виявлене О.О. Бочваром і З.А. Свилерским на сплавах, що містять 22% цинку. Для того, щоб сплави мали здатність до надпластичності, потрібно одержати ультрадрібнозернисту структуру. Такий структурний стан досягається шляхом відповідної термічної обробки. Останнім часом явище надпластичності використається у виробництві різних деталей і заготівок досить складної форми за допомогою пневматичного формування листів або об'ємного пресування.
Розрізняють кілька видів надпластичності:
1) дрібнозерниста надпластичність проявляється при підвищених температурах не нижче, ніж 0,4 Тпл (при дуже дрібнім зерні розміром у діаметрі від 3 до 5 мкм і при малій швидкості деформування до 10-4 м-1);
субкритична надпластичність. Має місце при температурах поблизу (нижче) температури фазових перетворень і при певній вихідній структурі;
мартенситна надпластичність при так званому мартенситному (зсувному, бездифузійному) перетворенні спостерігається підвищена пластичність;
рекристалізаційна надпластичність.
Звичайний опір деформації поєднують у загальне поняття міцність, а опір руйнуванню – надійність. Якщо руйнування відбувається не за один, а за багато циклів навантаження, причому за кожний цикл відбувається мікроруйнування (сюди належать такі процеси поступового руйнування, як зношування, втомність, корозія, повзучість), то це характеризує довговічність матеріалу.
