Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИКУМ ІЗ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
17 Мб
Скачать
☆

Контрольні запитання

1. Пояснити які сплави називаються подвійними? Що називається сплавом, компонентом, системою, фазою, структурою? Чому в техніці в основному використовують сплави, а не чисті метали?

2. Схарактеризувати особливості кристалізації сплавів. У чому полягає різниця між кристалізацією сплавів і чистих металів? Чим відрізняються криві охолодження свинцю, сурми і вісмуту від кривих охолодження сплавів системи Рb–Sb.

3. Сформулюйте правило фаз і правила відрізків? З якою метою їх використовують?

4. Пояснити які типи сплавів можуть утворюватися залежно від фізико-хімічної взаємодії компонентів, що їх утворюють? Схарактеризувати процес кристалізації при утворенні кожного типу сплаву, одержувану структуру і властивості.

5. Пояснити що називається діаграмою стану? В яких координатах будується діаграма стану подвійних сплавів? Від чого залежить вид діаграми стану подвійних сплавів? Що означає будь-яка точка в площині діаграми стану подвійних сплавів? Яке практичне значення має знання критичних точок всіх сплавів цієї системи?

6. Як будуються діаграми стану сплавів системи Рb–Sb і Sb–Bi? Які ознаки визначають лінії ліквідус і солідус цих діаграм? У чому суть термічного методу побудови діаграм стану подвійних сплавів? Що означає кожна точка, розміщена на горизонтальній осі діаграми стану системи Рb–Sb?

7. У чому полягає принципова відмінність діаграми стану системи Рb–Sb від діаграми стану сплавів системи Sb–Bi?

Лабораторна робота № 9.

АНАЛІЗ ДІАГРАМ СТАНУ ПОДВІЙНИХ СПЛАВІВ

Мета: Навчитися аналізувати діаграми стану подвійних сплавів.

Обладнання, матеріали та інструменти

Діаграми стану різних подвійних сплавів.

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

За діаграмами стану можна визначити не тільки температури фазових перетворень у сплавах будь-якого складу, але і якість та кількість фаз у різних ділянках діаграми стану. Однак цим не вичерпується практичне значення діаграм стану сплавів. Зокрема, аналізуючи процеси, що відбуваються при охолодженні сплаву, за діаграмою стану можна виявити, в якій формі проявляються утворені при охолодженні сплаву фази.

Форма, за якою проявляються фази, називається структурою сплаву. Можливість за діаграмою стану прогнозувати структуру, що утворюється зі сплавів різного складу, має дуже велике практичне значення, оскільки у двофазових сплавах не фази, а саме структури сплавів визначають їхні механічні властивості. Так, наприклад, сталі і білі чавуни складаються з тих самих фаз, але властивості цих сплавів значно відрізняються саме тому, що структури цих сплавів різні.

Головна мета вивчення теоретичного матеріалу цієї лабораторної роботи – навчитися за діаграмою стану установлювати, які процеси відбуваються у сплавах при їхньому охолодженні, які при цьому утворюються фази і структури сплавів різного складу. Механічно вивчити це не можна, оскільки є тисячі розроблених діаграм стану. Саме тому фахівець повинен уміти мислено уявити ті процеси, що відбуваються у сплавах і формують їхню структуру та властивості. Уміючи уявляти це, фахівець зможе оптимально впливати на технологічний процес виготовлення й обробки деталей машин та конструкцій.

Для цього потрібно:

  1. чітко розуміти особливості утворення і будови основних фаз у сплавах, якими є тверді розчини, хімічні сполуки, чисті компоненти;

  2. знати, як ці фази позначаються;

  3. знати властивості й ознаки цих фаз;

  4. уміти за діаграмою стану визначити склад і кількість фаз;

5) уміти логічно мислити.

Як доводить практика навчання, найбільш ефективно за наявною діаграмою стану можна здійснити теоретичне дослідження сплавів, якщо дотримуватись оптимальної методики аналізу процесів, що відбуваються при охолодженні заданих сплавів.

Для вироблення навичок такого аналізу процесів, потрібно обов’язково виконувати такі дії:

– будувати криву охолодження сплаву, що розглядається;

– проти ділянок кривої охолодження схематично зображати стан фаз (структуру) сплаву;

– письмово пояснювати процеси, що відбуваються у сплаві в процесі охолодження.

У результаті відбувається перевід інформації, графічно закодованої в діаграмі стану, на звичайну мову, тобто розуміння процесів, що відбуваються у сплаві при його охолодженні.

У зв’язку з тим, що при аналізі процесів, які відбуваються в сплавах у процесі охолодження, потрібно зображати схеми кривих охолодження, зупинимося на тому, що визначає форму кривих охолодження, якщо її будують за допомогою діаграми стану.

Первинна кристалізація, тобто кристалізація із рідкого стану, для чистих металів відбувається при постійній температурі з певним тепловим ефектом, унаслідок чого на кривих охолодження при температурах кристалізації (і на кривих нагрівання при температурі плавлення) виявляється зупинка (горизонтальна ділянка).

У сплавах із двох компонентів первинна кристалізація відбувається зазначеним вище чином, тобто при постійній температурі, лише в сплавах евтектичного сплаву, в сплавах – хімічних сполуках і в тих твердих розчинах, склад яких на діаграмі стану відповідає положенню мінімуму або максимуму.

Кристалізація інших сплавів відбувається в інтервалі температур. Коли відбувається охолодження сплаву (навколишнє середовище має нижчу температуру) в однофазовому стані, температура сплаву знижується плавно. Якщо відбуваються фазові перетворення (утворення кристалів із рідини), то поряд з охолодженням сплаву відбувається виділення прихованої теплоти перетворення (що частково або повністю компенсує втрату теплоти) і швидкість охолодження знижується, що змінює нахил кривої охолодження. Тому початок процесу кристалізації цих сплавів характеризується згином на кривій охолодження. Закінчення процесу кристалізації може залежно від числа фаз характеризуватися на кривій охолодження згином або горизонтальною ділянкою.

Якщо сплав після закінчення кристалізації однофазний (твердий розчин), тоді протягом усього процесу кристалізації в рівновазі перебувають дві фази: рідина і кристали твердого розчину. Закінчення кристалізації характеризується згином (змінюється нахил кривої) на кривій охолодження. На діаграмі стану цьому випадку відповідає похилий хід лінії солідуса і зміна температури кристалізації при зміні концентрації сплаву.

У сплавах механічних сумішей, що утворюють евтектику, в момент завершення кристалізації на лінії солідуса перебувають у рівновазі три фази: кристали обох компонентів (або їх розчинів і сполук) і рідина. Згідно з правилом фаз (С = К – Ф + 1), ця рівновага нон варіантна: С = 2 – 3 + 1 = 0. Тому завершення первинної кристалізації відбувається при постійній температурі і характеризується зупинкою (горизонтальною ділянкою) на кривій охолодження. На діаграмі стану цьому випадку відповідає горизонтальний хід лінії солідуса (пряма лінія).

Криві охолодження, які будують, аналізуючи діаграму стану, повинні показувати не тільки характер перетворення, але, крім того, і відносну кількість сплаву, що зазнає перетворення при постійній температурі. Це випливає з того, що температурна зупинка залежить від теплового ефекту перетворення і при однаковій масі і швидкості охолодження сплаву пропорційна кількості утворюваної евтектики.

Для визначення протяжності горизонтальної ділянки на кривій охолодження, потрібно вибрати масштаб для зображення кристалізації сплаву, що містить 100% евтектики. При побудові необхідних кривих охолодження зручно, наприклад, прийняти горизонтальну ділянку кривої для евтектичного сплаву довжиною 10 мм, а далі за правилом відрізків визначити відносну кількість евтектики, що утворюється при кристалізації цього сплаву, і показати кристалізацію евтектики на кривій охолодження горизонтальною ділянкою довжиною відповідною її відносній кількості. Наприклад, при наявності в сплаві 50% евтектики кристалізацію потрібно показати (в прийнятому масштабі) горизонтальною ділянкою довжиною 5 мм.

Часто в сплавах однієї системи залежно від концентрації і числа фаз, що утворюються, відбуваються обидва перетворення. Наприклад, кристалізація α-фази (а також β-фази) проходить при змінній температурі, а кристалізація евтектики – при постійній.

У сплавах з перитектичним перетворенням на кривій охолодження виявляється: згин, що вказує початок кристалізації (в рівновазі перебувають дві фази: рідина і первинні кристали фази (що утворюється), збагаченої більш тугоплавким компонентом); горизонтальна ділянка (зупинка), що відповідає перитектичному перетворенню (реакції), при якому в рівновазі перебувають три фази: первинні кристали фази збагачені тугоплавким компонентом, рідина і кристали фази (що утворюється) збагаченої більш легкоплавким компонентом. Крива охолодження сплавів, що зберігають після цих перетворень рідку фазу, має, крім цього, згин при температурі завершення кристалізації. Зупинка на кривій охолодження відповідає горизонтальній лінії на діаграмі стану.

Дещо відмінним є процес кристалізації в сплавах, що утворюють хімічні сполуки, нестійкі при високих температурах (за відсутності розчинності між хімічною сполукою і компонентами). На кривій охолодження ряду сплавів спостерігається спочатку згин (початок кристалізації), далі горизонтальна ділянка, що відповідає реакції утворення хімічної сполуки, і нарешті, друга горизонтальна ділянка, що відповідає утворенню евтектики. Цим двом ділянкам на кривій охолодження відповідають дві горизонтальні лінії на діаграмі стану.

Вторинна кристалізація, тобто перетворення у твердому стані (поліморфне перетворення, повний або частковий розпад твердого розчину, утворення або розпад нестійких хімічних сполук проходить з певним тепловим ефектом. Однак він часто незначний, і тому для визначення температури таких перетворень поряд з побудовою кривих охолодження застосовують ті методи аналізу (дилатометричний метод, вимірювання питомого електроопору тощо), що для даних сплавів є більш структурно-чутливими. У чистих металів перетворення в твердому стані (поліморфне) відбувається за постійної температури, тому на кривій охолодження (нагрівання) при температурі перетворення спостерігається горизонтальна ділянка.

У подвійних сплавах перетворення в твердому стані відбувається при постійних температурах у таких випадках.

У сплавах – твердих розчинах: при евтектоїдному перетворенні в результаті повного розпаду (перетворення) твердого розчину; при перитектичному перетворенні; при утворенні інтерметалідних фаз. Розпад (перетворення) твердого розчину, що утворився при високій температурі, в процесі подальшого евтектоїдного або перитектичному перетворення відбувається при постійній температурі. Якщо склад сплаву відрізняється від евтектоїдного (або перитектичнного), тоді спочатку проходить частковий розпад з виділенням із вихідного твердого розчину нової фази, і лише після цього, при охолодженні до певної температури, перетворення відбувається при постійній температурі. Початок розпаду характеризується на кривій охолодження згином, а закінчення розпаду при евтектоїдному перетворенні (і перитектичному) – горизонтальною ділянкою. Криві охолодження деяких сплавів із перитектичним перетворенням мають, крім того, при більш низькій температурі ще один згин, що відповідає закінченню процесу перетворення (однак в умовах охолодження, що застосовуються в техніці, перитектичне перетворення до кінця не завершується).

У сплавах – механічних сумішах при поліморфному перетворенні одного з компонентів або утворенні ними хімічної сполуки. На діаграмі стану цим перетворенням відповідає горизонтальна лінія, а на кривій охолодження (нагрівання) – горизонтальна ділянка (зупинка).

В інших випадках перетворення у твердому стані відбувається в інтервалі температур і розпочинається в сплавах різної концентрації при різних температурах; відповідні криві на діаграмі стану мають нахил і показують перетворення або частковий розпад твердого розчину. В цьому разі, початок і кінець перетворення на кривій характеризується згином, після якого кут нахилу дещо змінюється.

Аналіз діаграми стану варто робити в такій послідовності.

1. Провести аналіз лінії ліквідус з точки зору наявності на ній максимуму. Якщо на лінії ліквідус є максимум, то це вказує на те, що компоненти утворюють хімічну сполуку, склад якої відповідає проекції максимуму на вісь абсцис.

2. При наявності максимуму спроектуйте його на вісь абсцис і відзначте одержану точку символом хімічної сполуки.

3. Хімічну сполуку потрібно розглядати як самостійний компонент. Тоді вихідна діаграма може розглядатися як така, що складається із двох діаграм, наприклад, компонент А плюс хімічна сполука і хімічна сполука плюс компонент В. Такий розподіл спрощує аналіз вихідної складової діаграми стану.

4. Дослідіть осі ординат, на яких виявляються критичні температури фазових перетворень компонентів системи. Якщо на осі є одна потрійна точка (точка перетину лінії ліквідус і солідус з ординатою) то цей компонент не має фазових перетворень у твердому стані. Якщо, крім цієї точки, є, при більш низьких температурах, точки перетину похилих ліній діаграми з ординатою, то ці точки характеризують температури поліморфних перетворень компонента у твердому стані.

Наявність поліморфних модифікацій у компонента роблять діаграму стану багатоповерховою: кожна поліморфна фаза може по-різному взаємодіяти з іншим компонентом сплаву. Це значно ускладнює вид діаграми, але методика аналізу діаграми від цього не змінюється.

5. Відзначте на діаграмі типові сплави проведенням відповідних вертикалей. Якщо на діаграмі відзначені фази в її областях, то досить провести вертикаль від вісі складу сплаву, що вивчається.

6. Аналіз перетворень при охолодженні раціонально розпочати з тих типових сплавів, які прилягають до чистих компонентів. Це виявляє однофазові області на діаграмі і спрощує аналіз проміжних типових сплавів.

7. Відзначте цифрами 1, 2,…, 5 критичні температури для сплаву, що вивчається. Такими є точки перетину ординати з лініями діаграми.

8. Проаналізуйте процеси, які відбуваються у сплаві при охолодженні із рідкого стану. Для цього розпочинайте будувати криву охолодження сплаву із області рідкого стану. В міру зниження температури проти кожної ділянки кривої охолодження зображайте схематично фази (структури), які існують у цьому інтервалі температур, відзначаючи також їх символами.

9. При встановлені природи фаз варто мати на увазі, що найважливішими фазами у сплавах можуть бути чисті компоненти, хімічні сполуки, тверді розчини. Чисті компоненти позначаються їх символами (А, В), хімічні сполуки – символами типу AnBm, тверді розчини – малими буквами грецького алфавіту (α, β, γ).

Щоб з'ясувати природу фаз у двохфазних областях, потрібно вміти визначати склад фаз. Якщо виявиться, що фаза, яка нас цікавить, має змінний склад, то за своєю природою це твердий розчин. Якщо склад постійний то фаза – або хімічна сполука, або чистий компонент. Яка фаза у конкретному випадку утворюється, покаже визначений вами склад. Якщо склад буде відповідати точкам А або В на концентраційній вісі, то за природою ця фаза – відповідний компонент сплаву. Якщо склад фази виявиться рівним складу хімічної сполуки, то фазою, що утворюється, є хімічна сполука.

10. Отже, при переході із одного фазового стану в інший буде виявлятися природа фаз у цих полях. Ні в якому разі не згадуйте подібних комбінацій у раніше вивчених вами сплавів. Найбільш імовірно, що буде помилка, яка автоматично спричинить нові помилки при аналізі наступних перетворень у сплаві, що вивчається.

11. Якщо ордината сплаву перетинає горизонтальні лінії діаграми, то це значить, що при відповідних температурах співіснують три фази і може відбуватися евтектичне, евтектоїдне або перитектичне перетворення, число ступенів вільності при яких рівне нулю.

Зовнішньою ознакою евтектичного й евтектоїдного перетворення є збіг похилих ліній на діаграмі стану в потрійну точку зверху. При перитектичному перетворенні ці лінії збігаються в точку знизу.

11.1. Ні в якому разі, не гадайте, яке це перетворення, а з’ясуйте його. Цьому і слугують схеми фазових станів, які зображені для фазової області, яка передує горизонтальній лінії діаграми.

11.2. Для з’ясування природи перетворення потрібно передусім, випереджаючи процес охолодження, переглянути, які фази тривкі нижче температури, на якій ви зупинилися. Це робиться подібно до п.10.1.

11.3. Установіть якість фаз, порівняйте, які фази сплав мав вище температури перетворення. Очевидно, перетворюватися буде та фаза, якої не виявилося нижче температури досліджуваного перетворення. Та фаза, яка була і при температурі наступного фазового стану, участі в перетворенні не бере (винятком може бути перитектичне перетворення).

11.4. Установивши характер фази (або фаз), що перетворюється, потрібно з’ясувати, який її (їхній) склад, і порівняти його зі складом інших фаз, які перебувають у рівновазі при даній температурі.

11.5. Якщо ж станеться так, що нижче температури перетворення не виявляється однієї фази, яка існувала вище температури перетворення, то має місце евтектичне або евтектоїдне перетворення.

11.6. Якщо в процесі перетворення обидві раніше існуючі фази перетворилися на нову, то має місце перитектичне перетворення. Ураховуючи, що при цьому перетворенні кількість однієї із перетворюваних фаз може бути в надлишку, то після перетворення поряд з новою фазою буде і залишок цієї перетворюваної фази. Це покаже характер фаз у новому фазовому стані.

11.7. Після того, як процес перетворення буде з’ясований, зобразіть проти нової ділянки кривої охолодження новий фазовий стан (структуру) сплаву і продовжуйте вивчення процесу далі. На рівні нормальної температури запишіть структуру досліджуваного сплаву і встановіть фази в низці областей діаграми стану. Паралельно з виконанням аналізу зробіть письмове пояснення процесів, що відбуваються.

11.8. Для з’ясування природи фаз у тих фазових областях, що залишилися, потрібно вивчати перетворення у типових сплавів, які перетинають ці фазові області. При сформованих навичках можна уявно простежити процеси перетворення при охолодженні цих сплавів і з’ясувати характер фаз у потрібних областях. Коли таких навичок ще немає, потрібно провести аналіз цих сплавів із зображенням кривих охолодження за методикою, що наведена вище.

11.9. Аналіз сплаву вимагає граничної уваги, чіткого уміння оперувати правилами відрізків, для визначення складу і кількості фаз, а також логічного мислення.