- •Лекції для вивчення дисципліни
- •Тема 1. Концептуальні засади ризикології в економіці та підприємництві………………….……5
- •Тема 2. Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем. Якісний аналіз ризику………………………………………………………………………………………………..…8
- •Тема 3. Основні підходи до кількісного аналізу ризику…………………………………………...15
- •Тема 4. Методологічні засади й інструментарій кількісного оцінювання ступеня ризику……………………………………………………………………………………………….…18
- •Тема 5. Ризик та елементи теорії корисності…………………………………………………..……22
- •Тема 6. Основні засади управління економічним ризиком……………………………………..….26
- •Тема 7. Елементи теорії портфеля…………………………………………………………………...30
- •Тема 9. Ієрархічні моделі оцінювання економічного ризику й обґрунтування прийняття багатоцільових рішень………………………………………………………………………………..42
- •Тема 10. Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику………………………………...47
- •Тема 11. Вартість, час та ризик………………………………………………………………………50
- •Передмова
- •Тема 8. Моделювання економічного ризику на базі концепції теорії гри………………………………………………………………………………………………….......35
- •Тема 1: Концептуальні засади ризикології в економіці та підприємництві
- •1.1 Ризик як економічна категорія. Об’єкт, суб’єкт, джерело ризику
- •1.2 Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії
- •1.3 Концептуальні засади й аксіоматика ризикології
- •1.4 Невизначеність та ризик. Причини виникнення невизначеності та ієрархія її видів
- •Тема 2: Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем. Якісний аналіз ризику
- •2.2 Процес прийняття економічних рішень з урахуванням ризику
- •2.3 Аналіз ризикованості підприємства на підставі показників фінансового стану
- •2.4 Ризикотвірні чинники
- •Внутрішні чинники ризику. В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, виокремлюють такі чотири групи внутрішніх чинників ризику:
- •2.5 Загальні засади класифікації ризику. Політичний ризик. Підприємницький ризик
- •Політичний ризик
- •Підприємницький ризик
- •Виробничий ризик
- •Комерційний ризик
- •Фінансовий ризик
- •Основні види інвестиційного ризику
- •Інноваційний ризик
- •Тема 3: Основні підходи до кількісного аналізу ризику
- •3.2 Аналіз чутливості
- •3.3 Аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •3.4 Аналіз ризику можливих збитків
- •Тема 4: Методологічні засади й інструментарій кількісного оцінювання ступеня ризику
- •4.2 Імовірність як один із підходів до оцінювання ступеня ризику
- •4.3 Інгредієнт економічного показника
- •4.4 Кількісні показники ступеня ризику в абсолютному вираженні
- •4.5 Кількісні показники ступеня ризику у відносному вираженні
- •Тема 5: Ризик та елементи теорії корисності
- •5.2 Поняття лотереї. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність
- •5.3 Детермінований еквівалент лотереї. Страхова сума. Премія за ризик
- •5.4 Різне ставлення до ризику та функція корисності
- •5.5 Криві байдужості
- •5.6 Функція корисності з інтервальною нейтральністю до ризику
- •Тема 6: Основні засади управління економічним ризиком
- •Основні способи управління економічним ризиком
- •Узагальнена процедура управління економічним ризиком
- •6.3 Прийняття рішень з урахуванням ризику
- •6.4 Використання експерименту як чинника зниження ризику
- •6.5 Таблиця рішень
- •Тема 7: Елементи теорії портфеля
- •7.2 Визначення характеристик портфеля цінних паперів
- •7.3 Портфель з двох видів цінних паперів
- •7.4 Портфель з багатьох видів цінних паперів
- •7.5 Включення в портфель безризикових цінних паперів
- •7.6 Ринкова модель (однофакторна модель Шарпа формування норми прибутку)
- •7.7 Оцінювання ступеня систематичного та несистематичного ризиків
- •Тема 8: Моделювання економічного ризику на базі концепції теорії гри
- •8.2 Функціонал оцінювання
- •8.3 Матриця ризику
- •8.4 Класифікація інформаційних ситуацій
- •8.5 Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
- •8.6 Прийняття рішень, оптимальних за Парето
- •Тема 9: Ієрархічні моделі оцінювання економічного ризику та обґрунтування прийняття багатоцільових рішень
- •Теоретико-ігровий підхід до побудови багатоцільової моделі
- •Формування набору критеріїв
- •Концептуальні проблеми розв’язання багатоцільових і багатокритеріальних задач
- •Одноцільова багатокритеріальна модель обґрунтування прийняття рішень у полі однієї інформаційної ситуації
- •Одноцільова багатокритеріальна модель обґрунтування прийняття рішень у полі кількох інформаційних ситуацій
- •9.7 Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування прийняття рішень у полі кількох інформаційних ситуацій.
- •Тема 10: Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику
- •10.2 Резервування грошових засобів на покриття випадкових витрат
- •10.3 Моделі оптимізації ступеня ризику та деякі стратегії формування запасів і резервів
- •Тема 11: Вартість, час та ризик
- •11.2 Модель рівноваги ринку капіталів (сарм)
- •11.3 Вплив ризику та інфляції на величину сподіваної норми відсотка (дисконту)
- •11.4 Методи оцінювання інвестиційних проектів з урахуванням ризику
Основні способи управління економічним ризиком
Розглянемо способи управління ризиком, які є найуніверсальнішими й найпоширенішими у практичній діяльності:
уникнення;
попередження;
прийняття (збереження чи навіть збільшення) ступеня ризику;
зниження ступеня ризику (оптимізація).
Уникнення ризику означає просте ухилення від певного заходу, обтяженого надмірним (катастрофічним) ризиком. Однак уникнення ризику для менеджера (інвестора) нерідко означає відмову від прибутку, а це пов’язано з ризиком невикористаних можливостей.
Попередження ризику — доволі ефективний спосіб, який, утім, лише в окремих випадках дає змогу зменшити (уникнути) ризику в менеджменті.
Прийняття (збереження чи збільшення) ступеня ризику — ситуація, коли ризик залишають на розсуд менеджера (інвестора), тобто на його відповідальність. Вкладаючи засоби в конкретну справу, менеджер має бути впевненим, що є можливості покриття можливих збитків або ж вони йому не загрожують.
Зниження ступеня ризику можна здійснювати або шляхом його передачі, тобто зовнішніми способами, або за допомогою внутрішніх ресурсів (самострахування), розподілу фінансових, матеріальних коштів за принципами лімітування, диверсифікації, тобто внутрішніми способами. До внутрішніх способів зниження ризику відносять також здобуття додаткової інформації.
Передачу ризику здійснюють або шляхом його розподілу, або через механізм зовнішнього страхування.
Розподіл ризику полягає в тому, щоб, наприклад, покласти певну частку відповідальності за ризик на того співучасника реального інвестиційного проекту, який здатен його контролювати краще за інших. Передача ризику можлива також шляхом укладання ф’ючерсного контракту.
Ф’ючерси дають змогу передавати ризик несприятливої зміни цін у майбутньому протилежній стороні торговельної угоди.
Найпоширенішою формою передачі ризику є страхування. Сутність зовнішнього страхування ризику полягає в тому, що інвестор ладен відмовитися від частини доходів, аби уникнути ризику, тобто погоджується заплатити за зниження рівня ризику до нуля.
Узагальнена процедура управління економічним ризиком
В економічній літературі описано різні підходи до процедури управління ризиком. Можна визначати послідовність кроків (узагальнених етапів) процесу управління ризиками з огляду на його практичну значущість [22].
Крок 1. Інформаційно-аналітичний — дає можливість оцінити виникнення всієї сукупності ризиків незалежно від того, чи зможе апарат управління впливати на них у разі їхньої реалізації.
Крок 2. Ідентифікація — встановлення можливих параметрів усіх можливих ризиків з урахуванням управлінської компетентності та напрямів діяльності фірми.
Крок 3. Комплексний аналіз ризику (якісний та кількісний) із розрахунком ступеня можливого впливу ризику на функціонування об’єкта управління. Вирішується питання стосовно доцільності займатись певним напрямом діяльності за наявності інформації про вже ідентифіковані ризики. На цьому кроці ще можна уникнути ризику, якщо він не задовольняє умовам стратегії фірми, але водночас з’являється ризик невикористаних можливостей.
Крок 4. Зниження ступеня ризику — планування дій. Ведеться пошук шляхів своєчасного та якісного захисту від недопустимого ризику, розроблення конкретного механізму їх реалізації, а також планування дій як для профілактики, так і на випадок реалізації ризику.
Крок 5. Контроль можливої чи наявної ситуації. Якщо виконано все викладене вище, необхідно контролювати обставини, щоб адекватно відреагувати на певній стадії.
Крок 6. Реалізація програми дій у разі виникнення ризику. Відбувається реалізація плану дій.
Крок 7. Аналіз, висновки та пропозиції на перспективу. Негативні й позитивні наслідки управлінських рішень формують досвід, на який слід зважати в подальшій діяльності.
Таким чином, успішна реалізація процесу управління ризиками вимагає висококваліфікованої підготовки управлінського персоналу, знання ним закономірностей управлінської діяльності, нових напрямів удосконалення системи управління компанією, фірмою, їх особливостей.
