Література

1. 1. Анфилов в. Дорога к трагедии сорок первого года. — м., 1997.

2. 2. Боротьба і діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали //

3. УІЖ.-2002.- № 2.

4. 3. Воєнні конфлікти другої половини XX століття. - К., 2004.

5. 4. Буллок А. Гитлер и Сталин: Жизнь и власть: Сравнительное

6. жизнеописание. В 2-х т. – Смоленск, 1994.

7. 5. Гунчак Т. У мундирах ворога. - К., 1993.

8. 6. Жуков Г.К. Спогади і роздуми. - К., 1990.

9. 7. Історія Української РСР. – Т. VIII. - К., 1984.

10. 8. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах

11. (1939-1945 рр.) // Україна крізь віки. - Т.12.- К., 1999.

12. 9.Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки

13. історії. - К., 1995.

14. 10.Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж: Нью-

15. Йорк: Львів, 1993.

16. 11.Мірчук 11. Українська Повстанська Армія. 1942-1945. Документи і

17. матеріали. – Львів, 1991.

18. 12.Муковський І.П., Лисенко О.Б. Звитяга і жертовність: українці на

19. фронтах Другої світової війни. - К., 1997.

20. 13.Народна війна в тилу окупантів (1941-1944 рр.). - К., 1989.

21. 14.Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Документи і

22. матеріали // УЇЖ.- 1991.- №5-6.

23. 15.Петриляк І.К. Військова діяльність ОУН(б) у 1940-1942 рр. - К., 2004.

24. 16.Поліщук В. Гірка правда (Злочинність ОУН -УПА). Сповідь українця.

25. — Донецьк,1996.

26. 17.Руденко Н.М. Партизанський командир (До 100-річчя від дня

27. народження О.Ф.Федорова) // УЇЖ. - 2001. - №3.

Тема 12. Україна в часи “перебудови” (квітень 1985 р. – серпень 1991 р.). План

1. Головні чинники, що зумовили процеси перебудови.

2. Етапи перебудови та їх наслідки для України.

3. Політичні зміни в Україні. Спроби політичних реформ.

Методичні рекомендації до теми

На початку 80-х років дедалі очевиднішою стала необхідність позитивних зрушень в країні.цей процес був зумовлений багатьма чинниками. Студентам потрібно показати, що у міжнародній сфері була реальне загострення міжблокового протистояння, ескалація гонки озброєння. Участь СРСР у війні в Афганістані вела до міжнародної ізоляції.

У політичній сфері: концентрація влади, обмеження демократичних засад, одержавлення громадських організацій, відчуження народу від владних структур, ігнорування принципу розподілу влади. У соціально-економічній сфері: падіння основних економічних показників, розростання бюрократичниго апарату, загострення протиріччя між регіонами, зрівнялівка в оплаті праці, фізичне і моральне старіння основних виробничих фоондів, низький рівень продуктивності праці, загострення екологічних проблем, ускладнення демографічної ситуації. У духовній сфері: посилення проценсу русифікації, пригнічення національної культури та національної свідомості, блокування розвитку релігії.

Розкриваючи друге питання потрібно відзначити, що процеси які відбулися під час перебудови можна умовно поділити на шість етапів. (квітень 1985- січень 1987р.) це революція “згори”- оголошення двох принципових лозунгів “гласність” та “широка демократизація”, визрівання політичного курсу перебулови. ІІ етап – (січень 1987 – літо 1988 р.) – усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення її соціальної бази. ІІІ етап (літо 1988 – травень 1989 р.) – зміщення центру рушійних сил перебудови зверху вниз. ІV етап ( травень 1989 – лютий 1990 р.) – розмежування, консолідація та протистояння політичних сил. V етап (лютий – грудень 1990 р.)- радикалізація народних мас. VІ етап (грудень 1990 – серпень 1991 р.) – кінець перебудови. Коротко охарактеризувати особливості кожного етапу. Необхідно акцентувати увагу на результатах перебудови: ліквідація тоталітарного режиму, знищення гегемонії КПРС у політичному житті, розпад СРСР, виникнення незалежних держав, розвал планової економіки, створення реальних умов для формування ринкових відносин, створення багатопартійної системи, припинення “хололдної війни , зміна співвідношень сил у світі, ліквідація “світової соціалістичної системи”. Слід детально зупинитися на причинах та наслідках Чорнобильської аварії, подвигу пожежників та трагеедію людей, що були відселені із зони відчуження.

Розглядаючи наступне питання необхідно відзначити, що в цей час різко зросла громадська активність суспільства. Масово почали виникати неформальні організації. Почав діяти Український народний рух за перебудову. Одним з перших неформальних обєднань виникло в Києві у серпні 1987 року – Укранський культурологічний клуб (УКК). У Львові заявило про своє існування товариство Лева. Перша неформальна організація республіканського маштабу постала у березні 1988 р. – Українська гельсенська спілка (УГС), Українська студентська спілка (УСС), Спілка незалежної української молоді та інші. Розпочалося релігійне відродження, активізувався національний рух, була сформована багатопартійна система.