- •7. Теми для самостійної роботи.
- •Тема 1. Первіснообщинний лад. Зародження станово-класового суспільства на сучасній території України.
- •Тема 2. Русь в період феодальної роздробленості та монголо –
- •Тема 3. Україна в хіv – першій половині хvіі ст.
- •Тема 4. Політичні та соціально – економічні зміни на українських землях в ході Визвольної війни середини хvіі ст.
- •Методичні рекомендації до теми
- •Тема 5. Українські землі в добу Руїни.
- •Тема 6. Українські землі у хvііі ст.
- •Тема 7. Українські землі в і половині хіх ст.
- •Тема 8. Україна на початку хх століття. План
- •Методичні рекомендації до теми
- •Література
- •Тема 9.Українська національно-визвольна революція 1917 – 1920 рр. План
- •Методичні рекомендації до теми
- •Тема 10. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст.
- •Методичні рекомендації до теми
- •Література
- •Тема 11. Україна в роки Другої світової війни.
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •1. Анфилов в. Дорога к трагедии сорок первого года. — м., 1997.
- •Тема 12. Україна в часи “перебудови” (квітень 1985 р. – серпень 1991 р.). План
- •Література
- •Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. -к., 1991.
Тема 8. Україна на початку хх століття. План
Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.
Українські землі в період Першої світової війни.
Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Методичні рекомендації до теми
При здійсненні аналізу економічного становища Наддніпрянщини початку ХХ ст. потрібно зазначити, що внаслідок буржуазних реформ середини ХІХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на розвинений аграрно – промисловий район Російської імперії. Важливе значення для розвитку економіки українських земель мала аграрна реформа, проведена з ініціативи П.Столипіна протягом 1906 – 1911 рр. Вона передбачала знищення общинного землеволодіння та ліквідацію аграрного перенаселення шляхом переселення селян у східні райони Росії. Саме в Україні вона мала найбільший успіх.
Потрібно також вказати на специфіку капіталістичних відносин в промисловості України передвоєнного десятиліття та охарактеризувати їх головні риси: монополізацію виробництва, банківського капіталу, хижацьку експлуатацію природних ресурсів та колоніальний характер економіки. Аналогічні процеси відбувалися і в економіці західноукраїнських земель, становище яких визначалося колоніальною політикою Австро – Угорської імперії.
Початок ХХ ст. характеризується загальним революційним піднесенням, яке було викликане соціальним та національним гнобленням, а також політичним безправ’ям українського населення. До цього додалася світова економічна криза та поразка Росії у війні з Японією 1904 – 1905 рр. Виходячи з цього необхідно охарактеризувати посилення робітничого, селянського, студентського рухів, опозиційної діяльності ліберальної буржуазії, поміщиків та інтелігенції. В умовах загального революційного піднесення посилився і національно – визвольний рух. На західноукраїнських землях національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж в Наддніпрянській Україні.
Піднесення національно – визвольного руху у Наддніпрянській Україні завершилося створенням першої політичної партії – РУП – в 1900 р. Формування українських політичних партій започатковує процес творення української політичної нації.
Висвітлюючи події революції 1905 – 1907 рр., слід дати оцінку співвідношенню сил та політичних впливів загальноросійських і українських партій на робітничий клас, селянство. Від студентів вимагається якісний аналіз фактичного матеріалу, який висвітлює специфіку революційних подій в Україні та дозволяє зробити ґрунтовні висновки про їх місце у загальноросійському визвольному русі.
Розкриваючи роль України в подіях Першої світової війни, необхідно визначити її місце в планах воюючих сторін, ставлення українських політичних сил до війни, розвиток воєнних подій на українських землях, що призвели до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу.
Розглядаючи питання культури, слід відзначити, що на поч. ХХ ст. українська культура утвердилася як культура світового рівня. Головні питання національного та культурного життя українців позначені боротьбою за відновлення національно – культурної автономії, формуванням “української ідеї” у науковій та громадській діяльності М.Грушевського, В.Винниченка, творчості Л.Українки, І.Франка, Б.Грінченка та багатьох інших сподвижників.
