2. Структура та обсяг курсової роботи

1. Робота складається з розділів, підрозділів та пунктів. Кожний розділ повинен починатись з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених результатів.

2. Обсяг роботи орієнтовно повинен становити 25-30 сторінок рукописного тексту. Водночас бажання автора до збільшення обсягу роботи з метою детального викладу окремих питань не обмежується.

3. Орієнтовна структура курсової роботи:

- титульний аркуш (зразок оформлення див. у додатку 31) – 1 с.;

- зміст – 1 с.;

- індивідуальне завдання – 1 с.;

- перелік умовних позначень (за необхідністю) – 1 с.;

- вступ – 1 с.;

- розділ 1. Огляд літератури – 15-20 с.;

- розділ 2. Індивідуальне завдання (розрахункова частина роботи) – 5-10 с.;

- висновки – 1 с.;

- список літератури – необмежено.

Титульний аркуш курсової роботи (додаток 31) повинен містити наступну інформацію:

- найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконано роботу;

- назву роботи;

- прізвище, ім'я, побатькові автора;

- прізвище, ім'я, побатькові керівника;

- номер групи та курсу;

- місто і рік.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю). Якщо в курсовій роботі вжито специфічну темінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба писати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування.

Вступ – являє собою короткий виклад стану питання, якому присвячена робота, його сутність і значення. У вступі слід показати, в чому полягає актуальність теми і її значення для тваринництва, а також сформулювати мету роботи.

Розділ 1. Огляд літератури. Повинен складатись із кількох підрозділів. Наприклад, якщо тема роботи формулюється: „Годівля дійних корів”, огляд літератури може мати такі підрозділи: „Потреба дійних корів у енергії та поживних речовинах”, „Основні корми, що використовуються у годівлі дійних корів, їх коротка характеристика, способи заготівлі і підготовки до згодовування”, „Раціони, режим і техніка годівлі дійних корів”.

Виклад матеріалу цього розділу слід починати з історії питання, сучасного стану, перспектив та шляхів його вирішення. Тому роботі над розділом повинно передувати вивчення відповідних джнрел літератури. Їх кількість (10-20 чи більше) залежить від того, коли дану проблему почали вивчати як в Україні, так і за її межами.

Викладення матеріалів огляду літератури повинно закінчуватись коротким висновком (резюме).

Розділ 2. Індивідуальне завдання. Розрахунок потреби в кормах. Раціони на зимовий або літній період та їх аналіз.

Приклад: Визначити потребу в кормах і рентабельність виробництва молока в зимовий період (210 днів) на МТФ: 400 корів, жива маса – 500 кг, плановий надій молока на корову 5000 кг.

Структура річного раціону

Для корів, %: грубі корми – 25, соковиті корми – 30, концентровані корми – 25.

Скласти добовий раціон для дійних корів на зимовий період та провести його аналіз. Жива маса тварин – 500 кг, добовий надій – 20 кг, вміст жиру в молоці – 4,0%.

Розрахунок потреби в кормах.

Для визначення річної потреби в кормах спеціалісти користуються різними методами, залежно від того яка зоотехнічна інформація використовується як вихідна. Відносно простим і перевіреним з точки зору практичного застосування можна вважати спосіб розрахунку за кількістю продукції тваринництва, яку планується виробити протягом року.

Наприклад, практика організації годівлі дійних корів свідчить, що при визначенні норми годівлі дійних корів можна орієнтуватися на той факт, що з розрахунку на 100 кг живої маси в середньому витрачається 1 корм. од. (близько 10 МДж обмінної енергії (ОЕ) підтримуючого корму та додатково 0,5-0,6 корм.од. на 1 кг молока. Таким чином, норму енергії для дійних корів можна визначити за формулою:

у = а + 0,5 х,

де у- добова норма енергії, корм.од., або МДж ОЕ;

а — жива маса тварин, ц;

х — добовий надій, кг.

Отже, якщо жива маса корови, наприклад, 500 кг, а добовий надій 20 кг, то орієнтовна енергетична цінність її раціону повинна становити 15 корм.од.

Після цього керуючись структурою раціонів розраховують потребу окремих кормів у кормових одиницях та у фізичній масі.

Обов'язково враховують страховий фонд. Тобто розрахункову потребу збільшують: для концентрованих кормів на 8-10%, для інших кормів на 15%. (Страховий фонд передбачає втрати зниження якості кормів у процесі зберігання, не повне поїдання корму тваринами, не планове збільшення поголів'я тощо).

Для інших тварин розрахунок проводиться аналогічно врахховуючи наступні дані наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Витрати кормів на одиницю продукції

Види тварин і продуктивність	Корм. од. на виробництво 1ц продукції, ц	Перетравного протеїну, г на 1 корм. од.
Молоко Яловичина Свинина Баранина Вовна (немита)	1,3 10,0 7,5 9,5 80,0	105 100 110 100 95

Теми робіт видає викладач предмету, але студент може також запропонувати свою тему. Теми обговорюються і приймаються до виконання з врахуванням спеціалізації та творчих інтересів студентів. Викладач стає науковим керівником, а студент виконавцем теми. По темі складається план роботи.

Курсова робота складається з двох індивідуальних тем – теоретичної і розрахункової.

Теми по теоретичних основах годівлі сільськогосподарських тварин можуть бути двох типів:

1. Науково-дослідна тематика. Вона виконується студентами в лабораторії кафедри, на фізіологічному дворі чи фермі.

2. Закріплення знань по теорії годівлі, узагальнення передового досвіду по технології виробництва і зберігання кормів, організації повноцінної годівлі тварин.

По темі складається план роботи. Він в себе включає:

Вступ

1. Обґрунтування завдання;

2. Огляд літератури;

3. Методика виконання (при науково-дослідній темі);

4. Приклади використання цього питання на практиці;

5. Науково-обґрунтована перспективи впровадження у виробництво (для науково-дослідної роботи).

6. Висновки і пропозиції.

Розрахункова частина передбачає складання технологічних карт заготівлі кормів на основі розрахунку потреби в кормах, посівних площах та кормосховищах. Теми видаються викладачем і розробляються студентом за таким планом:

1. Календарний план по темі. В ньому обґрунтовується рух поголів’я протягом року чи необхідного періоду часу, зміна живої маси тварин, їх фізіологічний стан, продуктивність, визначається кількість кормоднів – помісячно і за рік чи період, валове виробництво продукції (додатки 1-7).

2. Норми і раціони годівлі тварин (з використанням комп’ютерної техніки, мікрокалькуляторів). Додатки 8-13.

3. Загальна потреба в кормах і їх структура (додатки 15, 16).

4. Площа для вирощування кормів (додаток 17).

5. Вартість згодованих кормів (додаток 18).

6. Економічна ефективність виробництва продукції (додатки 19-25).

7. Урожайність кормових культур і вартість кормів (додаток 26).

8. Висновки і пропозиції.

Теоретична частина (огляд літератури) висвітлює питання годівлі с.-г. тварин згідно з вибраною темою.

Матеріал викладається в структурно-логічній послідовності, чітко, ясно, точно і повно, в тісному взаємозв'язку з вибраною темою.