- •Лабораторна робота № 1 Фосфорорганічні і піретроїдні інсектициди
- •Загальна характеристика синтетичних перитроїдів.
- •Інсектициди з групи синтетичних перитроїдів.
- •Загальна характеристика (фос)
- •Фосфороорганічні препарати. Актелик
- •Дурсбан
- •Синтетичні перитроїди
- •Карате зеон
- •4.Інсектициди з групи синтетичних перитроїдів фастак
- •Форс 1,5 g
- •Децис профі
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Регулятори росту, розвитку і розмноження комах (ррр)
- •Інсектициди, яки належать до групи ррр.
- •Загальна характеристика ррр
- •Основні групи ррр.
- •Інсектициди, яки належать до групи ррр. Аплауд
- •Люфокс 105 ес к.Е.
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3 Інсектициди і акарициди різних хімічних груп
- •1.Неонікотиноїди актара 25 wg
- •Моспілан, р. П.
- •2.Похідні бензоїлсечовини матч 050 еc к.Е.
- •3. Антраніламіди кораген 20 к.С.
- •4.Комбіновані інсектициди нурел д
- •Протеус 110 оd.
- •Воліам флексі
- •5.Специфічні акарициди масай
- •Санмайт.
- •Таурус.
- •2. Антикоагулянти крові
- •Бродісан а, р., зернова принада.
- •Роденфос
- •3.Похідні інших хімічних груп.
- •Санітарні правила та вимоги при виготовленні і застосуванні отруєних принад
- •1.1.Препарати на основі фосфіду алюмінію
- •1.2.Препарати для боротьби зі шкідниками запасів: Алфос.
- •Фостоксин
- •Фосміній
- •1.3.Препарати на основі фосфіду магнію Дегеш Плейтс/Стрипс
- •Магтоксин
- •Санітарні правила та вимоги при застосуванні фумігантів
- •Нематоциди
- •Лімациди
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Фунгіциди
- •Біологічна ефективність фунгіцидів і фактори, які її зумовлюють.
- •2. Використання хімічних препаратів для захисту від фітопатогенних бактерій
- •3. Фунгіциди для використання у період вегетації рослин Неорганічні фунгіциди.
- •3.1.Фунгіциди на основі міді
- •Мідний купорос.
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •Косайд 200
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •Медян Екстра 350, к.С.
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •Бордоська рідина.
- •Правила приготування бордоської рідини.
- •3.2.Фунгіциди на основі сірки
- •Кумулюс дф
- •Тіовіт Джет
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 7 Фунгіциди (2)
- •Похідні карбомінової та дитіокарбомінової кислот.
- •Дитан м-45
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігіенічна характеристика.
- •Дерозал
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігіенічна характеристика.
- •2. Похідні бензімідазолу Фундазол
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •3. Похідні фосфористої кислоти Альетт
- •4. Похідні триазолів
- •Альто Супер
- •6. Комбіновані фунгіциди
- •Ридоміл Голд мц
- •Питання для самоконтролю
- •2. Похідні бензімідазолів Фундазол
- •3. Похідні карбамінової та дитіокарбамінової кислот Дерозал
- •4. Похідні триазолів Раксил-Ультра
- •6. Комбіновані протруйники Вітавакс 200 фф
- •Максим хl
- •Селест Топ
- •Сертікор 050 fs
- •7. Інсектицидні протруйники
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 9 Гербіциди
- •1. Загальна характеристика
- •2. Класифікація гербіцидів
- •3. Строки та спсоби застосування гербіцидів
- •4.Розрахунок норми витрати гербіцидів
- •% Діючої речовини
- •Д * % діючої речовини
- •5. Розрахунок норми витрати робочої рідини
- •Визначення концентрації робочого розчину.
- •6. Загальна характеристика хімічних груп гербіцидів
- •6.1.Похідні аліфатичних карбонових кислот.
- •6.2. Похідні ароматичних карбонових кислот.
- •Похідні арилоксіалканкарбонових кислот.
- •6.3. Похідні ароматичних амінів.
- •Діарилові ефіри.
- •6.6. Комбіновані препарати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Питання для самоконтролю
Які хімічні препарати називають протруйниками.
Який спектр дії мають протруйники.
Фактори які впливають на ефективність протруювання.
Фізико-хімічні властивості, призначення та механізм дії, а також спектр дії похідних бензімідазолів.
Фізико-хімічні властивості, призначення та механізм дії, а також спектр дії похідних карбамінової та дитіокарбамінової кислот.
Фізико-хімічні властивості, призначення та механізм дії, а також спектр дії похідних триазолів.
Фізико-хімічні властивості, призначення та механізм дії, а також спектр дії похідних феніл амідів.
Фізико-хімічні властивості, призначення та механізм дії, а також спектр дії комбінованих протруйників.
Лабораторна робота № 9 Гербіциди
Мета: Ознайомитись з загальною характеристикою гербіцидів, похідними різних хімічних груп.
Завдання: Вивчити класифікацію гербіцидів. Ознайомитись з основними препаратами дозволеними в Україні для захисту с.г. культур.
Знати: строки та способи застосування гербіцидів, розрахунок норми витрати гербвцидів, розрахунк норми витрати робочої рідини, механізм дії гербіцидів на шкідливі об’єкти.
Питання для розгляду:
1. Загальна характеристика.
2. Класифікація гербіцидів.
3. Строки та спсоби застосування гербіцидів.
4.Розрахунок норми витрати гербіцидів
5. Розрахунок норми витрати робочої рідини
6. Загальна характеристика хімічних груп гербіцидів
6.1.Похідні аліфатичних карбонових кислот.
6.2. Похідні ароматичних карбонових кислот.
6.3. Похідні ароматичних амінів.
Діарилові ефіри.
Похідні арилоксіалканкарбонових кислот.
6.6. Комбіновані препарати.
1. Загальна характеристика
Гербіциди — хімічні препарати з групи пестицидів, які використовують для знищення небажаних трав'янистих рослин.
До цієї групи належать арборициди (для знищення чагарників) і альгіциди (для знищення водоростей), дефоліанти (прискорюють опадання листя), десиканти (підсушуючі), стимулятори і інгібітори росту рослин
Їх асортимент постійно поповнюється і оновлюється: на зміну високотоксичним, стійким, малоефективним, летким, а також тим, що застосовуються у великих нормах, синтезуються, випробуються і надходять у виробництво екологічно безпечні, дешевші і високоефективні при низьких нормах витрат гербіциди.
2. Класифікація гербіцидів
1)За хімічним складом їх поділяють на
-неорганічні;
- органічні.
До неорганічних належать кілька гербіцидів, використання яких постійно зменшується (хлорат магнію, хлоратрат-хлорид кальцію та ін.).
Переважна більшість гербіцидів належить до органічних, похідних різних класів сполук.
2) Всі гербіциди за спектром дії на рслини поділяються на препарати:
-суцільнї дії;
-вибірковї (селективнї)дії.
Препарати суцільної дії використовують для знищення всіх видів трав'янистої рослинності на полі ( раундап, 38% в.р., баста, 20%). їх широко використовують для знищення багаторічних видів бур'янів після збирання зернових або перед сівбою пізніх ярих культур ( кукурудзи, сої та ін.).
Селективні гербіциди використовують безпосередньо в посівах с.г. культур, які захищають від бур'янів.
Гербіциди вибіркової дії здатні знищувати або пригнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рослин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються.
Вибірковість гербіцидів залежить від анатомо-морфологічних особливостей рослий і зумовлена хімічною будовою сполуки, нормою витрати, формою препарату, строком і способом застосування, фазою розвитку культурних рослин і бур'янів, впливу умов зовнішнього середовища (грунт, вологість, температура) та інших факторів. Селективні препарати здатні знищувати значну кількість видів бур'янін. Зокрема такі гербіциди, як діален, базагран, гранстар спричинюють загибель двосім'ядольних бур'янів у посівах зернових колосових культур, що характеризує їх як препарати широкої вибіркової дії.
Однак частина гербіцидів відзначається вузькою вибірковістю. Наприклад, тарга, фюзилад, поаст, фуроре супер знищують односім'ядольні бур'яни родини тонконогих у посівах двосім'ядольних сільськогосподарських культур, а препарат сума супер здатний знищити вівсюг і мітлицю звичайну в посівах озимої пшениці, хоча вони й належать до однієї родини.
Вибірковість гербіцидів часто зумовлена відмінностями в анатомічній і морфологічній будові рослин. Така вибірковість називається топографічною. Так, рослини з щільною кутикулою і восковим нальотом, а також з густим опушенням більш стійкі до гербіцидів, оскільки ці анатомічні особливості запобігають надходженню препарату в рослину. У рослин з вузьким вертикальним листям (цибуля, часник та ін.) відбувається стікання робочої рідини з поверхні листової пластинки, при цьому гербіцид майже не проникає в тканини.
У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі ґрунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, гірчак повзучий, хвощ польовий, берізка польова та інші багаторічні бур'яни.
Стійкі до гербіцидів культурні рослини виявляють біохімічну вибірковість внаслідок швидкого руйнування молекули гербіциду до неактивних компонентів. В окремих випадках рослини здатні швидко виділяти гербіциди через кореневу систему в незміненому стані без шкоди для них. Стійкість злакових рослин до дії 2,4-Д пояснюється детоксикацією гербіциду шляхом зв'язування його білковими комплексами клітинних структур, білками мембран цитоплазми, а також утворенням комплексів зі сполуками небілкового походження. Чутливість бур'янів до дії гербіцидів пояснюється значними незворотними порушеннями процесів обміну речовин, що призводить до загибелі цих рослин.
За способом застосування гербіциди можна поділити на препарати, що діють:
через кореневу систему рослин (дуал, зенкор,прометрин та ін.);
проникають в рослину через листя ( бетанал, раундап, поаст, гродил та ін.).
Перші вносять у грунт чи на його поверхню до проведення сівби або до появи сходів рослин культури. Другі вносять на вегетуючі рослини після появи сходів рослин культури і бур'янів.
Використання ґрунтових препаратів зручне тим, що їх можна вносити в період, коли немає великого навантаження на обприскувачі. На жаль, такий спосіб має ряд недоліків. Грунтові гербіциди проявляють активність лише при наявності достатньої кількості вологи в грунті. На їх дію впливає реакція ґрунтового розчину ( рН грунту), механічний склад, вміст гумусу. Активність ґрунтових гербіцидів поступово знижується під дією мікроорганізмів грунту. Внесення ґрунтових гербіцидів не дає змоги враховувати особливості потенційного засмічення полів бур'янами. До гербіцидів, що діють через корені належать гексилур, ептам, голтікс та ін.
Гербіциди вибіркової дії в залежності від їх дії на рослину поділяють на дві групи:
контактні;
системні.
Препарати контактної дії уражують рослини тільки в місцях контакту з ними. При значному пошкодженні наземні органи рослин або молоді паростки ( при контакті з гербіцидами в грунті) гинуть. Ці гербіциди практично не переміщуються в рослині, тому не діють на кореневу систему бур'янів і вони відростають знову.
Гербіциди системної дії здатні переміщуватись по судинній системі рослин і діють на весь рослинний організм.
У процесі переміщення по рослині в результаті взаємодії з вмістом клітин проходить часткова інактивація гербіцидів: поглинання клітинами, руйнування ферментами, утворення комплексних з'єднань. По флоемі гербіциди переміщуються в кореневу систему, в генеративні органи, накопичуються в зонах активного росту, в меристематичних тканинах, де й визивають глибокі порушення фізіологічних процесів, які приводять до загибелі рослин.
Перевагою гербіцидів, що діють через листя є те, що на період їх внесення можна візуально оцінити ситуацію на полі і при необхідності внести корективи з урахуванням видового складу забур'янення полів. Недоліком є те, що можна знищити лише ті рослини бур'янів, які дали сходи.
Через розтягнутий період проростання насіння багатьох видів бур'янів доводиться інколи проводити 2-3 послідовних обприскувань посівів. Використання ґрунтових і післясходових гербіцидів гармонійно доповнює одне одного. До післясходових гербіцидів можна віднести 2,4-Д, 2М-4Х, бетанал, карібу та ін.
Добір гербіцидів для захисту тієї чи іншої культури проводять за «Переліком пестицидів і агрохімікатів. дозволених для застосування в Україні», орієнтуючись на стійкість культури до гербіциду з урахуванням спектра його дії на видовий склад бур'янів.
