6.3. Похідні ароматичних амінів.

Заміщені динітроаніліну. Активність гербіцидів цієї групи визначається будовою ароматичного ядра. Заміщені динітроаніліну спочатку зупиняють процеси росту, порушують синтез нуклеїнових кислот ДНК і РНК. Це призводить до зупинки вторинних процесів росту, реплікації ДНК, клітинного поділу, синтезу фітогормонів. Нітроаніліни порушують рівновагу фітогормонів у коренях рослин. У взаємодії з білками в проростаючи насінинах вони послаблюють активність амілази, індукованої фітази і гібереліну, зокрема пригнічують синтез ферментів.

Типовим симптомом дії нітроанілінів є перероджене (пухлинне) потовщеня кінчиків коренів проростаючих насінин плоскухи, видів мишію тощо. Клітини стають багатоядерними, невеликих розмірів, з тонкими оболонками. Порушується поділ клітин у метафазі, що нагадує дію калхіцину.

Крім впливу на поділ клітин динітроаніліни згубно діють на системи мікро трубочок, порушують синтез нуклеїнових кислот і білків, інгібують фотосинтез.

Симптоми дії гербіцидів помітні І після появи сходів: призупиняється розвиток вторинних коренів, ріст пагонів, сім'ядольні листки стають шкірястими гіпокотиль або стебло потовщуються і стають ламкими, часто набувають червоно-синього забарвлення. З коренів динітроанілінові гербіциди проникають в інші органи у мінімальних кількостях.

Відносяться трефлан, 48% к.е., стомп, 33% к.е.

4. Діарилові ефіри.

Активність діарилових ефірів як гербіцидів визначають різноманітні замінники в ароматичних радикалах. Їх дія на чутливі бур'яни зумовлена тим, що вони порушують транспорт електронів у хлоропластах і мітохондріях. Під дією цих гербіцидів відбувається неконтрольоване швидке поглинання кисню, посилюється дихання, що свідчить про роз'єднання процесів запасання енергії дихання.

Відносяться гоал 2Е, 24% к.е.

4. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот.

Похідні феноксіоцтової кислоти. Як гербіциди використовуються солі і ефіри 2,4-Д та солі 2М-4Х. Їх хімічні властивості зумовлені ароматичним радикалом (фенілом) і наявністю карбоксильної групи СООН.

Більша проникна здатність ефірів зумовлює їх вищу гербіцидну активність порівняно з солями. Вони добре проникають у листки і через продихи і в коріння через кореневі волоски, а також долаючи кутикулу. Однак феноксіоцтові кислоти частіше застосовують під час вегетації рослин у вигляді водних розчинів і емульсій. Клітинні оболонки не стають перешкодою для ліпофільних та гідрофільних речовин, оскільки мають мікропори. Гербіциди краще проникають в молоді рослини з тонкими покривами і відкритими продихами, чим можна пояснити більшу чутливість їх у ранніх фазах росту. Потрапляючи в мезофіл листків, гербіциди швидко гідролізуються до 2,4-дихлорфеноксоцтової кислоти і рухаються по судинній системі одночасно з продуктами асиміляції, досягаючи симпласта, який складається з цитоплазми клітин, з'єднаних плазмодесмами.

Рух 2,4-Д по рослині відбувається під дією осмотичних і транспіраційних процесів, а також з використанням енергії макроенергетичних сполук АТФ і АДФ, що свідчить про вступ гербіцидів у метаболічні комплекси з глюкозою, аспарагіновою кислотою, які при гідролізі здатні виділяти вільну 2,4-Д кислоту.

У чутливих рослин гербіциди з групи феноксіоцтових кислот уже через кілька годин затримують або зупиняють ріст. Під впливом явища епінастії, тобто прискореного росту тканин верхнього боку листків, стебел, черешків, відбувається викривлення їх донизу, потовщення провідних тканин. У нижній частині рослин утворюються потовщення, з яких з'являються додаткові корені. Потовщення і фасціація органів супроводжується посиленням тургору, внаслідок чого пагони і корені розтріскуються, а потім уражуються бактеріями і грибами. В уражених рослин спостерігається деформація генеративних органів ( спотворені квітки, суцвіття і плоди, не утворюється насіння, недорозвинені колосся тощо).

В оброблених рослин спочатку посилюється дихання, потім зупиняється біосинтез хлорофілу, що призводить до гальмування процесу фотосинтезу. Відбувається гідролітичний розпад крохмалю, інуліну, білків, призупиняються процеси синтезу. Відразу після обприскування гербіцидом в рослинах нагромаджується вміст рухомих форм вуглеводів ( моноцукрів і сахарози) за рахунок зменшення кількості запасних видів пластичних речовин. Швидко зменшується надходження в рослину азоту, фосфору, калію і зупиняється синтезуюча діяльність кореневої системи. Порушується водний обмін, втрачається тургор, рослини в'януть.

Під впливом гербіцидів у рослинах відбуваються реакції, в яких можна виділити три фази:

- стимуляція ( триває до двох днів), яка супроводжується посиленням фотосинтезу, поглинанням йонів, РНК, збільшення маси тощо; мобілізація резервів.

- перерозподіл асимиїянтів ( триває два - сім днів), що супроводжується подовженням стебел, розростанням тканин, в'янення листків, їх скручуванням.

- загибель рослин ( продовжується від семи до десяти днів), коли

відбувається руйнування тканин.

Вибірковість дії гербіцидів зумовлена відмінностями в швидкості метаболічної їх інактивації, різними темпами поглинання і транспортування, а також різних ходом фізіологічних і біохімічних процесів у чутливих і стійких рослин.

Відносяться 2,4-Д амінна сіль, 50% в.р., 2М-4Х, 75% в.к., естрон 60, 85% к.е.