- •Тема 1. Поняття товарознавства, його предмет і методи.
- •1. Товарознавство як наукова дисципліна
- •Історія розвитку товарознавства
- •3. Зв'язок товарознавства з іншими науковими дисциплінами
- •4. Завдання товарознавства
- •Поняття «споживчі властивості» та їх класифікація.
- •1. Поняття про споживчі властивості та їх класифікація
- •2. Номенклатура споживчих властивостей і показників якості товарів
- •Питання для самоконтролю:
- •Поняття якості товару. Показники якості.
- •Види безпечності товарів і природа впливу на них
- •Класифікація показників якості
- •3. Фактори формування та збереження якості товарів
- •Фізичні властивості товарів
- •Технологічний цикл товарів. Стадії технологічного циклу
- •Дефекти продукції. Оцінка якості товарів.
- •Класифікація дефектів
- •Взаємозв'язок оцінки з градаціями якості і класами товарів за призначенням
- •Поняття контролю якості. Форми та види контролю якості.
- •Класифікація товарів народного споживання. Кодування товарів.
- •1. Товарознавча класифікація товарів.
- •Класифікація асортименту товарів
- •Властивості і показники асортименту
- •Управління асортиментом.
- •4. Штрихове кодування
- •Чинники збереження якості товарів.
- •1. Ідентифікація і простежування товарів
- •Формуючі фактори
- •Зберігаючі фактори
- •2. Зберігання товарів
- •Класифікація товарів за термінами придатності
- •Класифікація товарних втрат
- •Питання для самоконтролю:
- •Види, форми і засоби товарної інформації.
- •1. Значення і види товарної інформації.
- •Вимоги до товарної інформації
- •Загальні та специфічні вимоги до маркування.
- •Елементи маркування і співвідношення товарної інформації
- •Маніпуляційні знаки.
- •Попереджувальні знаки
- •Екологічні знаки, які символізують чистоту товару.
- •"Зелена точка" - 3-3 - транснаціональний знак другої групи.
- •Питання для самоконтролю:
Фізичні властивості товарів
Усі товари - одиничні екземпляри та товарні партії - мають спільні і специфічні кількісні (або розмірні) характеристики. До спільних кількісних характеристик товарів відносять такі основні фізичні величини: маса, довжина, термодинамічна температура, а також похідні від них величини: обсяг, теплопровідність, теплоємкість.
Специфічні кількісні характеристики притаманні або товарним партіям, або одиничним екземплярам товарів. Серед найбільш розповсюджених кількісних характеристик товарних партій можна назвати: об'ємну (насипну) масу, скважистість, сипучість, кут нахилу насипу товарів, вертикальний або горизонтальний тиск шару товарів на будівельні конструкції або нижні шари товару. Одиничним екземплярам притаманні такі специфічні характеристики, як пористість, пластичність, еластичність, в'язкість, механічна стійкість, твердість тощо.
Фізичні властивості споживчих товарів, залежно від природи поділяють на такі групи: розмірно-масові характеристики (властивості); структурно-механічні властивості; електричні властивості; оптичні властивості.
Розмірно-масові характеристики представлені масою, довжиною, площею, обсягом. У процесі товароруху, при проведені контролю і реалізації товарів кількісному виміру підлягають як одиничні екземпляри, так і товарна партія цілком.
Для пакувальних одиниць і товарних партій застосовують абсолютну масу, яка не тільки характеризує кількість змінюваного об'єкта, є ідентифікуючою ознакою (наприклад, олійна фарба в банках масою 3,2 і 1 кг). Маса використовується також для характеристики таких непродовольчих товарів, як тканини, папір, шпалери, будівельні матеріали тощо.
Довжина - основна фізична величина, виражена в метрах. Застосовується як показник якості окремих товарів (довжина штучних виробів), а також як основна одиниця вимірів тканин, будівельних матеріалів з деревини, при приймально-здавальному контролі якості товарів тощо. У торговій практиці часто використовується така одиниця виміру величини як погонний метр - умовна одиниця довжини, що не залежить від ширини виробу. Похідними величинами довжини є площа і об'єм.
Площа - застосовується для характеристики устаткування, тари, складських приміщень. Для товарних партій користуються похідними показниками - коефіцієнтом завантаження, який розраховують як масу товару, розміщену на 1 м2 .
Об'єм - похідна фізична величина, застосовувана для характеристики рідких товарів (пакувальних одиниць чи товарних партій). Вона є мірою при відпусканні товару споживачеві, ідентифікуючою прикметою, наприклад, косметичної продукції в тетрапаках: 1, 0,5, 0,25 л; парфуми у флаконах місткістю 16, 50, 100 мл. Для ряду непродовольчих товарів об'єм є головним показником. Наприклад, об'єм холодильної камери холодильників, об'єм циліндрів двигунів автомашин.
Теплофізичні властивості - до загальних властивостей окремих видів товарів відносяться: температура, теплоємність, теплопровідність.
Температура впливає на збереження товарів, тому для кожної групи установлено свій норматив.
Теплоємність - кількість тепла, необхідна для підвищення температури обсягу певної маси в певному інтервалі температур. Показником теплоємності слугує питома теплоємність, яка визначається кількістю тепла, необхідного для підвищення температури 1 кг продукту на 1°С. Виражається показник у Дж/°С або Дж/(кгК), де К- градус Кельвіна. Питома теплоємність води дорівнює 1.
Теплоємкість товарів залежить від хімічного складу і температури, а товарних партій - ще й від аеропростору всередині товарної партії. Показник питомої теплоємкості застосовується для розрахунку потреби в холодильниках або кондиціонерах.
Теплопровідність - кількість тепла, що проходить через масу об'єкта певної товщини і площі у фіксований час при різниці температур на протилежних поверхнях в один градус. Коефіцієнт теплопровідності характеризується кількістю тепла, яка проходить через масу продукту товщиною 1 м на площі 1 м за 1 год при різниці температур на протилежних поверхнях у Г.
Коефіцієнт теплопровідності використовується при оцінювані якості матеріалів для виготовлення одягу і взуття, характеристиці теплоізоляційних матеріалів. Матеріали з низьким коефіцієнтом теплопровідності (вата, хутро, пінополіуретан, синтепон, перо, пух та ін.) використовують як утеплювачі для зимового одягу, взуття.