Об’єктивні механізми відбору і трансформації:

1) чинники новинності – це ознаки осіб або подій, які визначають їх цінність та релевантність відповідно до вимог мас-медіа, обумовлюючи вірогідність їх відбору. Тому чинники новинності є журналістськими критеріями, за якими події, варті бути оприлюдненими, відрізняються від тих, які цього не варті.

Цінність події визначається за кількістю та проявами чинників новинності у ній. Цінність події тим вища:

• чим більше чинників новинності зустрічається;

• чим чіткіше вони виражені.

До найважливіших чинників новинності належать:

• статус (елітна нація (установа, особа), тобто чим більш могутньою є задіяна нація, установа чи особа);

• валентність (агресія, тобто чим більше відбувається відкритих конфліктів або проявів сили; суперечки – чим більш суперечливою є подія або тема; цінності – чим більшою є загроза для загальноприйнятих цінностей або прав; успіх/невдача – чим більш виразною є невдача чи успіх);

• релевантність (масштабність – чим більшою є масштабність події; зацікавленість – чим більше подія стосується особистих життєвих обставин або потреб);

• ідентифікація (близькість – чим ближчою є подія у географічному, політичному і культурному відношенні; етноцентризм – чим більша участь або зацікавленість громадян власної країни; надання емоційного характеру – чим більше емоційних аспектів має подія);

• консонанс (тематизація – чим більшою є схожість події із найважливішими проблемами часу; стереотипізація – чим більш визначеним та доступним для спостереження є розвиток події; передбачення – чим більше подія відповідає попереднім очікуванням);

• динаміка (частота – чим більше розвиток події відповідає періодичності виходу мас-медіа; загадковість – чим більш загадковим і водночас відкритим є розвиток події; несподіваність – чим більш несподівано відбувається подія).

2) Формати подачі інформації описують специфічні форми оприлюднення інформації у відповідних змі.

Розрізняють дві основні групи форматів подачі інформації:

• журналістські формати (жанри) подачі інформації;

• технічні формати подачі інформації.

Журналістські формати (жанри) подачі інформації у ЗМІ склалися головним чином відповідно до редакційної політики, а також згідно з журналістськими формами та стилістичними особливостями висвітлення події у тому чи іншому мас-медіа.

До редакційної політики належать стиль письма в газеті, частка мовлення і музики на радіо або поєднання інформації та розваг у телепередачі.

Розрізняють жанри подачі інформації, в яких домінують факти (повідомлення, репортаж, інтерв’ю) та жанри, в яких акцентується на поглядах (коментар, стаття). Кожний журналістський жанр потребує спеціального відбору й обробки інформації.

Технічні формати подачі інформації здебільшого складалися відповідно до специфічних можливостей передачі повідомлення різними мас-медіа. Тому вони залежать від відповідного виду ЗМІ або його технічних та організаційних вимог. Так, відбір і обробка інформації у газеті залежить від таких умов, як місце на шпальті, час підписання до друку, обсяг повідомлення, дата передачі. Вимоги щодо подачі інформації виникають зазвичай із можливостей оприлюднення інформації окремими видами ЗМІ: від газети очікують текстів та зображень, від радіо – оригінальних звуків, а від телебачення – додатково динамічних зображень. До домінуючих вимог належить також ємність (у друкованих ЗМІ – місце на сторінках. У теле- і радіомовленні – час передачі).