4) Журналістське сприйняття

Журналісти, як усі люди, сприймають реальність завжди суб'єктивно, а тому по-різному. Всупереч поширеній думці про особливості сприйняття людиною дійсності система обробки інформації не відображає об'єктивно навколишній світ, а створює із чуттєвих подразників на вибір суб'єктивне уявлення про дійсність за допомогою досвіду, збереженого у пам'яті. З огляду на це можна зробити висновок про те, що немає об'єктивного сприйняття – є лише суб'єктивне. У рамках журналістської роботи воно впливає на відбір і (особливо) обробку інформації.

Існують три основні чинники, які впливають на соціальне сприйняття:

– когнітивні чинники (структури знання і переконання);

– мотиваційні чинники (цілі, погляди та мотиви);

• ситуативні чинники (послідовність подачі, вид і контекст інформації.

Ці чинники можуть помітно викривляти сприйняття індивідом подій. До найважливіших викривлень сприйняття належать:

– ефект першого враження, при якому повідомлена інформація має непропорційно велике значення для формування загального враження;

– ефект переоцінки головної ознаки, при якому частина інформації має непропорційно велике значення для формування загального враження, оскільки вона закріплена як головна ознака у суб'єктивному досвіді особистості;

– гала-ефект, при якому із позитивно або негативно оціненої ознаки робиться загальний висновок про існування інших «оціночно-конгруентних» (отже, також позитивних або негативних) ознак;

– ефект стереотипізації, при якому із характеристик особи робиться висновок про належність цієї особи до групи. Водночас цій групі приписується ряд властивостей, і ці властивості врешті-решт переносяться на відповідну особу;

– ефект негативного викривлення, при якому негативній інформації надається більше значення, ніж позитивній;

– ефект конгруентного настрою, при якому дійсний настрій особи чинить вплив на формування загального враження.

І все ж таки викривлення виникають не лише у процесі сприйняття, а й під час обробки інформації. Передусім це зумовлено тим, що індивіди прагнуть усвідомити, передбачити і контролювати своє соціальне середовище. Цей процес розглядається у соціальній психології як процес атрибуції. Атрибуція – це процес інтерпретації, в якому індивід приписує причини соціальним подіям і вчинкам, які він спостерігає або про які дізнається, для того, щоб вони могли бути впорядковані у зрозумілій та прийнятній йому структурі причинно-наслідкових зв'язків.

Варто наголосити на тому, що компетенція (знання, вміння тощо) журналістів значно впливає на відбір і передусім обробку інформації. Так, наприклад, брак кмітливості або недостатнє розуміння журналістом проблеми можуть дуже викривити інформацію під час передачі. Щодо цього слід зазначити, що більшість журналістів не є (і, як правило, не можуть бути) експертами в тій галузі, про яку вони повідомляють.