Які методи використовуються при проектуванні систем штучного освітлення. Розкрийте сутність цих методів.
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнта використання), точковий та питомої потужності.
Метод світлового потоку
Призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Фл визначають за формулою
де Е - нормована освітленість, лк; 5 - площа освітлюваного приміщення, ма; ки - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (/га = 1,3-1,8); 2 - коефіцієнт нерівномірності освітлення (2 = 1,1-1,15); N - кількість світильників; п - кількість ламп у світильнику; п - коефіцієнт використання світлового потоку.
Коефіцієнт г) визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і знаходять за формулою
де а і Ь - довжина і ширина приміщення, м; Лр - висота світильника над робочою поверхнею, м.
Порахувавши світловий потік лампи Фл, за таблицею обирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність усієї освітлювальної установки.
Точковий метод
Призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу точкового методу покладено рівняння
де /а- сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні, кд; а - кут падіння світлових променів, тобто кут між променем та перпендикуляром до освітлюваної поверхні; г - відстань від світильника до заданої точки.
Для практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт запасу пя та значення г = йр/соза (рис. 2.23). Тоді
Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожного світильника (лампи) Р (Вт) для створення в приміщенні нормованої освітленості
де р - питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для приміщень даної галузі); s - площа приміщення, м2; N - кількість світильників у приміщенні.
Як класифікується вібрація?
1. За способом передачі на людину вібрація поділяється на:
Загальну - що передається через опорні поверхні на тіло людини, яка сидить або стоїть.
Локальну - що передається через руки людини.
2. За напрямом дії вібрації поділяються:
а) такі, що діють вздовж осей системи координат Х, У, Z для загальної вібрації, де Z вертикальна вісь;
б) такі, що діють вздовж осей системи координат Хр, Ур, Zр - для локальної вібрації, де вісь Хр - збігається з віссю місць обхвату робочого інструменту, вісь Zр - лежить в площині, створеною віссю Хр і напрямом подачі або прикладання сили.
3. Загальна вібрація за джерелом її виникнення поділяється на:
транспортну вібрацію (під час руху машин по місцевості);
транспортно-технологічну (при роботі машин, що виконують технологічну операцію в стаціонарному режимі);
технологічну - при роботі стаціонарних машин, або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.