Органи управління Франції

Законодавча влада

Законодавча влада у Франції здійснюється парламентом, який складається з двох палат: Національної асамблеї (нижня палата) і Сенату (верхня палата).

Національна Асамблея

Депутати Національної Асамблеї обираються за мажоритарною системою у 2 тури строком на 5 років. Національна Асамблея складається з 577 членів: 555 членів обираються шляхом прямого, загального і таємного голосування за мажоритарною системою в 555 одномандатних виборчих округах у метрополії і 22 члени — в заморських департаментах і територіях.

Сенат

Сенат обирається колегією виборщиків, яка складається з депутатів обласних, генеральних, муніципальних рад, строком на 6 років з поновленням кожні 3 роки наполовину. Сенат складається з 346 чоловік. Вибори проходять за пропорційною системою в департаментах, де обираються по 4 сенатори і більше за мажоритарною системою в департаментах, де обираються по 3 сенатори і менше.

Конституційна рада

У відповідності Конституції 1958 року було створено Конституційну раду — вищий орган, який здійснює контроль над дотриманням Конституції. До ради входять 9 членів, які призначаються на 9 років (їхній мандат не відновлюється), і всі колишні президенти республіки довічно. Троє членів ради призначаються президентом, троє — головою Національних зборів. Голова Конституційної ради призначається президентом з числа членів ради і формально є восьмою особою в державній ієрархії.

Конституційна рада здійснює контроль за виборами президента, депутатів і сенаторів, стежить за правильністю проведення референдумів і оголошує їх результати.

Запити до Консттуційної ради можуть надсилати президент, прем'єр-міністр, голови обох палат парламенту, а також група депутатів або сенаторів, що налічує не менше 60 осіб. Рішення Конституційної ради оскарженню не підлягають. Вони обов'язкові для всіх органів державної влади, адміністративних і судових органів.

Виконавча влада

Виконавча влада здійснюється Президентом і Радою Міністрів (урядом). Президент призначає прем'єр-міністра і за його поданням — міністрів. Член парламенту не може бути одночасно членом уряду.

Президент

 Президент Франції обирається загальним прямим голосуванням строком на 5 років (до 2002 року — 7 років). Президент обирається абсолютною більшістю голосів.

До функцій Президента належать: 1) призначає прем'єр-міністра і за поданням останнього — міністрів без затвердження їх парламентом; 2) має право розпускати Національні збори; 3) має право після попередніх консультацій з головою Національних зборів призначати нові вибори; 4) головує у Раді міністрів; 5) головує у Вищій раді оборони; 6) є верховним головнокомандувачем збройними силами; 7) виносить на референдум проекти законів; 8) оприлюднює закони; 9) може вживати будь-яких надзвичайних заходів, які «диктуються обставинами»; 10) очолює Вищу раду магістратури.

Судова система

Судова система Франції складається з трьох рівнів судів: суд першої інстанції (районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд), апеляційний суд і касаційний суд.

Цивільні суди першої інстанції розділені на кілька видів за типом спорів:

1) комерційні спори; 2) спори з соціальних питань; 3) земельні спори.

Кримінальні справи розглядаються судами в наступному порядку. Є дві категорії кримінального судочинства.

Суд з розслідування — це суд, який має повноваження з розслідування злочинів або проведення різних слідчих дій: допит свідків, сторін у справі, проведення обшуків, арешт підозрюваного тощо.

Суд першої інстанції має ті ж повноваження, але основна його функція полягає у вирішенні питань винуватості чи невинуватості особи, а також у винесенні вироку.

Перший рівень судової системи Франції

На першому рівні судової системи Франції знаходяться наступні суди:

1) Суд останньої інстанції (Tribunal de grande instance); 2) Суд першої інстанції (Tribunal d'instance / Tribunal de première instance).

Зазначені суди мають у своєму складі цивільні і кримінальні підрозділи (останні іменуються поліцейським трибуналом).

У кримінальному судочинстві: 1) Поліцейський Суд / трибунал (tribunal de police); 2) Кримінальний Суд (tribunal correctionnel); 3) Суд присяжних (Cour d'assises) .

До спеціальної юрисдикції відносяться суди: з трудових спорів, різні суди в кримінальній галузі (наприклад, у справах неповнолітніх), морські, військові, адміністративні). До цієї ж групи відносять і суди, повязаних з торговельними спорами, так звані торгові суди.

Другий рівень судової системи Франції

Другим рівнем судової системи Франції є апеляційний суд.

В даний час у Франції існує 35 апеляційних судів, у тому числі 5 апеляційних судів поза територією самої Франції (наприклад, на Таїті, в місті Папеете, у Французькій Полінезії), і 2 вищих апеляційних суда. Кожен суд має юрисдикцію щодо кількох департаментів (від 2 до 4).

Вищий рівень судової системи Франції

Вища судова інстанція Франції — Касаційний суд (La Cour de cassation). Він розглядає скарги та постанови апеляційних судів, які переглядають вироки і рішення судів попередньої інстанції.

Сучасна структура Касаційного суду виглядає так: три палати у цивільних справах, одна — з торговельних і адміністративних, одна — з соціальних спорів, і одна — з кримінальних справ.