Очисна клізма

Показання:

Затримка калових мас, підготовка до оперативних втручань, ретгенологічих, ендоскопічному і інших досліджень органів черевної порожнини, перед введенням газовідвідної трубки і лікувальної клізми.

Протипоказання:

Шлунково‑кишкові кровотечі, пухлини заднього проходу і прямої кишки в стадії розпаду, тріщини і випадіння прямої кишки.

Загальні відомості.

У дітей грудного віку для очисної клізми застосовують ізотонічний розчин натрію хлориду чи кипячена вода з температурою 26‑30 градусів, в більш старшому віці застосовують воду з температурою 24 градуси. Рідину вводять за допомогою грушевидного балону з м’яким наконечником. У дітей старшого віку застосовується кружка Есмарха. Дитині до 3 міс вводять 25‑30 мл,до 2 років ‑ 10 мл на 1 міс життя. Після 2 років кількість рідини розраховують по формулі: 240мл+20=30мл на 1 рік життя. При атонічних запорах застосовують гіпертонічний розчин (5‑7% розчин натрію хлориду, 10‑20% магнію сульфату). Об’єм гіпертонічної клізми в 2 рази менше ніж очисної. При спастичних запорах можуть застосовуватися підсоняшникове, оливкове, вазелінове масло, температура яких 37‑38 градусів. Об’єм масла 80‑120мл в залежності від віку.

Етапи виконання:

1. Покласти дитину на спину, припідняти йому ноги (діти старше 6 міс укладають на лівий бік з приведеними до живота ногами).

2. Покрити накінечник балону вазеліновим маслом.

3. Взяти в праву руку балон з рідиною випустити з нього повітря.

4. Лівою рукою розвести сідниці і без зусилля, ввести накінечник в пряму кишку на глибину 3‑4см, при введенні накінечника направити спочатку до пупка, потім, подолавши опір внутрішнього сфінктеру анального отвору, паралельно копчику.

5. Випустити з балону рідину і не розтискаючи балону витягнути накінечник. Лівою рукою стиснути сідниці дитини і утримувати їх в такому положенні 3‑5хв.

6. Виконати масаж по годинниковій стрілці, для повного опорожнення кишківника.

Ін’єкції

Прентеральне введення лікарських засобів здійснюється шляхом ін’єкцій, для цього застосовують шприци і полі голки.

Місце для ін’єкціі вибирається там, де не можна поранити судини, нерви, окістя. Перед ін’єкцією проводять дезінфекцію шкіри спиртом. Перед збиранням стерильних інтрументів медична сестра обробляє свої руки: добре миє з милом, при наявності царапин, ран дезинфікує спиртом.

Насадивши на шприц голку,набирають в нього лікарську рідину. Голки застосовуються для набирання в шприц вмісту із ампул, для проколу резинової пробки флакона, не можна застосовувати для ін’єкцій (для цього застосовується інша голка). При наборі лікарськьго засобу в шприц кожен раз пред цим уважно вивчають етикетку, щоб не допустити ніяких помилок.

Перед ін’єкцією необхідно видалити із шприца повітря.

Внутрішньошкірно.

При внутрішньошкірній ін’єкції лікарського засобу вводять в товщу самої шкіри, на згинальній поверхні передпліччя чи на зовнішній поверхні плеча. Для цього застосовують самі тонкі голки. При проведенні ін’єкцій голку по відношенню до шкіри установлюють зрізом вверх і вводять її під гострим кутом в шкіру, так щоб отвір голки зник в роговому шарі. При правильному проведенні ін’єкцій введена речовина утворює в шкірі білувате підвищення, так звану лимонну кірку. По закінченню введення розчину голку видаляють, місце проколу протирають спиртом.

Підшкірні ін’єкції.

Для підшкірних ін’єкцій застосовують голки різного калібру. Найбільш зручним місцем для проведення маніпуляціі являються зовнішньо задня поверхня плеча, підлопаткова область, підшкірна клітковина живота чи стегна.

Внутрішьомязова ін’єкція.

Застосовують довгі голки. Для ін’єкцій вибирають область верхнього зовнішнього квадрата сідниці і передньозовнішню область стегна. Голку вводять швидко, перпендикулярно до поверхні шкіри на глибину 2‑3см. Здійснивши ін’єкцію, необхідно перевітити, не потрапила чи голка в кровеносну судину, для цього трохи відтягують поршень назад, якщо кров не з’явилась вводять.

Для внутрішньовенних лікарських розчинів застосовують великого вмісту шприци і голки з короткими зрізами. Вливання проводять в периферичну вену. Дітям першого року життя внутрішньовенні ін’єкції роблять в підшкірні вени голови. Дітям страршого віку‑частіше в ліктьові вени, рідше‑ в вени кисті чи стопи. Вени шиї і підключичної вени внутрішньовенні вливання роблять в крайніх випадках з дотримуванням великої безпеки.

Прокол вени роблять голкою без шприца (крім шийних вен) чи голкою, одягнутою на шприц. Направлення голки по току крові під гострим кутом до поверхні шкіри. Прокол шкіри проводять швидкими рухами на невелику глибину. Потім короткими поштовхами голки проколюють вену, намагаючись не проколоти її протилежну стінку. Відсутність крові частіше зв’язано з тим, що голка пройшла поза веною. У недоношених і тяжко хворих дітей грудного віку за рахунок зміни в’язкості крові вона не завжди витікає з голки,навіть коли голка знаходиться в вені. Для уточнення місця знаходження голки в канюлю вводять звернуту в кульку стерильну вату. Забарвлення кульки кров’ю засвідчує про попадання голки в вену.