6. Сучасні онтологічні концепції права

1. Концепція онтологічної структури права а.Кауфмана

Існує онтологічна відмінність між сутністю і існуванням права.

Приро­дні явища – їх сутність та існування одночасно присутні. Людина – існу­вання і сутність, людина покликана в майбутньому реалізувати свою сутність.

Сутність права – це неявна присутність в позитивній нормі природно-правової справедливості, похідної від буття.

В природі існує онтологічний принцип справедливості. В суспільстві і в людських відносинах він тією чи іншою мірою лише проявляється. Позитивне законодавство повинно виявити онтологічну справедливість і реалізувати її в праві.

2. “Концепція права-буття” Рудольфа Марчича

Існує універсальний космічний порядок - “право-буття”, а тому проблема сутності права – це ви­ключно онтологічна проблема.

У світі існує ієрархія, ціла система законів, правила гри буття. Право йде з космосу, з природи.

Будь-який історично встановлений правопорядок базується на невстано­вленому порядку буття. Право ідентичне з порядком буття і в основі складає з ним єдність.

Оскільки принципом устрою порядку буття є норма, кожна норма позити­вного права повинна відповідати буттю. Норми позитивного права не мо­жуть бути вигаданими. Людина постійно виявляє право, яке міститься у бутті.

Право – не чиста вигадка людей, воно вкорінене в бутті і тому має метафі­зичну природу.

3. Правова концепція “автономного прояву життя” г.Хенкеля