2.1.3. Вимірювання діаметра деталі:

- охопити щільно пальцями обидвох рук вимірювану деталь і покласти її на столик стійки перед віссю вимірювального стержня;

- плавним поступальним рухом рук зрушити деталь перпендикулярно до її осі, ковзаючи нею по столику, і підвести діаметральний переріз під вимірювальний наконечник. Цей переріз легко замітити за зміною напряму повороту стрілки індикатора –– спочатку в міру зростання розміру стрілка буде обертатися за годинниковою стрілкою, в місці проходження максимального розміру вона на мить зупиняється, а потім почне обертатися проти годинникової стрілки, оскільки розмір буде зменшуватися;

- установити вимірювальну деталь у положення максимуму, і притискаючи її до поверхні столика, ковзати по ній то від себе, то на себе. Під час ковзання потрібно слідкувати за рухами стрілки індикатора і визначити останню поділку шкали, до якої вона буде доходити при обертанні за годинниковою стрілкою. Такі рухи слід виконати декілька разів, доки при кожному русі на максимум стрілка не стане доходити до однієї і тієї ж поділки кругової шкали індикатора. Відрахувати число поділок від цієї крайньої поділки до нульової з урахуванням знаку відхилення, помножити на ціну поділки індикатора (у даному випадку на 0,01 мм.) і записати це відхилення на окремій картці;

- зняти вимірювальну деталь зі стійки;

- підрахувати дійсний розмір деталі у цьому перерізі.

2. 2. Вимірювання розмірів і відхилень форми поверхні циліндричних деталей та радіального биття вала

2.2.1. Засоби вимірювальної техніки

1. Вимірювальна головка. Для вимірювання радіального биття поверхонь деталей машин використовують індикатор годинникового типу (див. 2.1.1).

2. Приладом для контролю деталей на биття є контрольні центри на окремій станині ПБ–200–п або ПБ–500–п.

Основою приладу ПБ–200–п (рис.3) є станина 1 з направляючими, якою пересуваються центрові бабки; одна бабка (2) оснащена жорстким центром, а друга (9) – рухомим. По середині станини встановлюється стійка 6 з кронштейном, що має приєднувальну втулку для кріплення індикатора 4. Для плавного підводу вимірювального наконечника індикатора до поверхні вимірювальної деталі кронштейн оснащений гвинтом мікроподачі 7.

Максимальна похибка вимірювання радіального биття індикатором годинникового типу дорівнює 5 – 20 мкм залежно від величини радіуса вимірюваної деталі й величини ходу вимірювального стержня індикатора.

2. 2. 2. Підготовка до вимірювання

1. Протерти чистою тканиною вимірювану поверхню деталі і її центрові отвори.

2. Уважно оглянути конічні частини центрових отворів і переконатися у відсутності забоїн і завусениць, оскільки їх наявність збільшує вимірювану величину биття поверхні.

3. Підготувати центри:

3.1. Установити бабку з жорстким центром на лівий край станини, для чого звільнити затискач бабки і посунути її вліво від середини станини на відстань не менше половини довжини вимірюваної деталі й закріпити.

3.2. Установити бабку з рухомим центром правіше середини станини на відстань між центрами бабок, рівній довжині вимірюваної деталі. Для цього звільнити затискач бабки і посунути її вправо до краю станини. Взяти деталь в ліву руку і приставити її центруючим отвором до жорсткого центру лівої бабки; правою рукою присунути праву бабку до упору рухомого центра в центруючий отвір вільного кінця деталі; деталь відкласти на стіл, а праву бабку посунути в бік лівої бабки на 2 – 3 мм для створення запасу для щільного затискання деталі в центрах. Закріпити щільно затискач правої бабки.