Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodi4ka.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
369 Кб
Скачать
☆
  1. Міжкультурна комунікація (2 год.):

  1. Міжкультурна комунікація як особливий різновид міжособистісного спілкування.

  2. Аспекти мовного коду в міжкультурній комунікації.

  3. Національно-культурна специфіка мовленнєвого етикету.

  4. Невербальні особливості міжкультурної комунікації.

Спілкування людей завжди відбувається в межах певної культури із використанням конкретної етніч­ної мови, і підлягає правилам спілкування, випрацюваним у межах цього культурно-мовного середовища. У сучасному динамічному світі звичним явищем стали контакти но­сіїв різних культур і мов – міжкультурна комунікація, що визначається як спілкування носіїв різних культур, які, у більшості випадків, послуговуються різними мовами.

Особливістю міжкультурного спілкування є те, що будучи представниками різних лінгвокультур комуніканти діють у ситуації спілкування, кодуючи та декодуючи повідомлення у відповідності до узаконених в їхній спільноті правил, які можуть істотно впливати на всі аспекти комунікативного акту. При цьому мовний аспект визнається визначальним, оскільки найзначніша різниця у вираженні смислів пов’язана з нееквівалентністю словників різних мов. Специфікою мови кожної культурної спільноти визначається і система символів, образів, етикетних форм спілкування тощо.

Мовна символіка – вираження за допомогою засобів етнічної мови ідей, понять, почуттів, які мають особливе (символічне) значення для культури певного етносу.  Упродовж віків кожна мова виробила свій символічний код, у силовому полі якого перебувають різні шари її лексичного складу – кольороназви, назви реалій рослинного та тваринного світу тощо. Так, у японському вживанні бі­лий колір пов’язаний зі смертю, трауром; у монголів білий символізує благополуч­чя й чистоту, в українців – чистоту та свіжість (біла душа – чесна людина), в англійців – щастя, позитивні емоції (white day – щасливий день), в росіян – удача, радість (белая полоса – щасливий, радісний та гарний період у житті).

Національно-культурна символіка тісно пов'язана з національно-культурними стереотипами, які вплива­ють на менталітет та комунікативну поведінку носіїв різних мов і культур.

Стереотип – схематизований і певною мірою однобічний образ явища, людини, речі тощо, який ґрунтується на невеликій кількості рис оцінного характеру (часто на одній), які вважаються типовими (взірцевими) для всього класу речей. Важливим з точки зору міжкультурної комунікації є те, що стереотипізація поширюється на сприйняття етносів і, відповідно, впли­ває на формування ставлення до них у процесі спілкування.

Етнічний стереотип – спрощений, схематизований, емоційно забарвлений і стійкий образ певної етнічної спільноти, який характе­ризує всіх представників цієї спільноти. Етнічні стереотипи можуть бути позитивними й негативними, останні ж часто стають основою етнічних упереджень – необґрунтованого негативного ставлення до інших етносів, яке виявляється в комунікації і не змінюється навіть за наявності переконливих свідчень того, що це ставлення є несправедливим, помилковим.

Поряд зі знанням мовної символіки та стереотипів, умовою успішної міжкультурної комунікації є дотримання норм мовленнєвого етикету, який є специфічним у різних лінгвокультурах.

Мовленнєвий етикет – система стандартних, стереотипних сло­весних формул, вживаних у ситуаціях, що повторюються повсяк­денно: вітання, прощання, вибачення, запрошення, побажання тощо. Ці формули у процесі мовлення не створюються, а відтворюються в типових комунікативних ситуаціях, що полегшує спілкування.

Етикет спілкування – явище загальнолюдське. Водночас його реалізація має етнічні особливості, націо­нальну своєрідність. Це стосується, не тільки семантики етикетних формул, але й стратегій ведення етикетної комунікації, в якій визначено і те, що доцільно робити, і те, що робити недоречно або зовсім неможна. Мовні, тематичні та контактні заборони у спілкуванні дістали назви комунікативних табу.

Мовні табу – це заборона вживання у мовному спілкуванні носіїв певної культури окремих слів і сло­восполучень. Тематичні табу – повна заборона для окремих осіб у конкретних ситуаціях спілкування роз­мов на певну тематику. Контактні табу – це заборона на будь-які форми міжособистісного спілкування.

Етнічно і культурно обумовленими є й елементи комунікативного кодексу, передусім дискурсивні максими, а також стратегії й тактики ведення міжособистісного спілкування. У межах культури певної спільноти не менш важливе значення мають невербальні елементи комунікації: відстань між комунікантами, погляд, сила голосу й темп мовлення, симптоматика переживань, паралінгвальні засоби, жестикуляція, міміка тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]