Тема 3. Європейська кредитно-трансферна та система накопичен­ня – ects.

Характерні особливості ECTS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ECTS (визначення нав­чального навантаження студентів). Основні документи ECTS: інформаційний пакет , навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін.

Загальні умови користування ECTS. Зобов’язання з боку навчального закладу.

Кредити ECTS: структура, призначення, зв’язок з академічним наванта­женням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кре­дитів ECTS.

Координатори ECTS: університетський координатор, факультетський координатор.

Зміст та структура інформаційного пакету навчального закладу, фа­культету, навчальної дисципліни, змістового кредиту.

Структура курсу з присвоєнням ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисциплін курсу.

Шкала оцінювання ECTS. Європейська система “полегшеної шкали оцінювання” навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ECTS.

Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України.

Узгодження і приєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської ви­щої освіти.

Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав.

Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акамулюючої системи (ECTS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредит-но-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних за­кладах III-IV рівнів акредитації.

Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III-IV рівнів акредитації є: розроблення структурно-логічних схем підготовки за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження модульної системи орга­нізації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчан­ня за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансу­вання; створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроб­лення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливос­тей кредитно-модульної системи організації навчального процесу; зарахування на навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріа­льно-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формування програм на­вчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та ква­ліфікаційної складових підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.