Тема 4. Загальна характеристика законів логіки

1. Закони логіки – історія виникнення.

2. Закон тотожності.

3. Закон суперечності.

4. Закон виключеного третього.

5. Закон достатньої підстави.

Методичні рекомендації

Перше питання доцільно розпочати з усвідомлення того, що зако­ни, яким підлягає мислення, як і закони природи, є також своєрідним відображенням об'єктивної дійсності у свідомості людини і називаються формально-логічними законами мислення, які вивчаються наукою логікою. Потрібно показати, в чому полягає специфічність законів мислення, їх обов'язковий, загальнолюдський характер, чому всі люди, не­залежно від раси чи національності, мислять за одними і тими ж зако­нами.

Висвітлюючи друге питання, слід пам'ятати, що предмети і явища дійсності, увесь час змінюючись, зберігають відносну визначеність, рівновагу. Ознаки, які характерні для даного предмета, роблять його визначеним і лежать в основі розрізнення від інших предметів. Інакше кажучи, незважаючи на зміни, які відбуваються в предметі, він збе­рігає свої основні риси, які є тотожними, тобто рівні самі собі. Така об'єктивна властивість предметів і явищ - зберігати певний період ча­су тотожні, одні й ті ж ознаки - знайшла своє відображення в мисленні: відображення ознак, притаманних предметам, повинно бути чітким і визначеним. Чіткість і визначеність думки в процесі мислення знайшла своє відображення в законі тотожності. Потрібно дати визначення закону тотожності, використовуючи таблиці істинності, показати, що це дійсно закон логіки. Для ілюстрації сказаного обов'язково потрібно навести приклади порушення даного закону, причому як усвідомле­но, так і навпаки. Корисним буде розкрити зміст понять "софізм " і "паралогізм ".

Під час підготовки до третього питання потрібно визначити зміст закону суперечності, звернути увагу на те, що даний закон не визначає, яке з протилежних суджень є хибним. Закон суперечності говорить лише про те, що із двох суджень, із яких одне заперечує те, що ствер­джується в іншому, одне неодмінно хибне. Яким буде друге судження - істинним чи хибним, закон суперечності не розв'язує. Слід показати, на які судження поширюється закон суперечності, за яких умов діє даний закон, чи може діяти даний закон, коли йдеться не про один і той же предмет і не в один і той же час, коли предмет розглядається у різних відношеннях. Покажіть, як виражається даний закон з до­помогою символів, порівняйте поняття "діалектична суперечність " і "формально-логічна суперечність ".

У четвертому питанні також слід дати спочатку визначення закону виключеного третього, навести приклади, звернути увагу на те, що закон забороняє визнавати одночасно хибним або одночасно істинним два суперечливі судження. Закон виключеного третього не вирішує питання про те, яке із двох суперечливих суджень є істинним. Це питання вирішується в процесі пізнання. Потрібно показати, що вимога закону виключеного третього вказує на неможливість відповідати на одне й теж питання в один і той же час і в одному і тому ж сенсі і "так" і "ні". Закон виключеного третього має велике значення в юридичній практиці, коли, наприклад, при розгляді судової справи потрібно вирішити питання категорично за формулою - "або - або". Необхідно навести приклади використання закону виключеного третього в науці, в дове­денні від протилежного, показати, стосовно яких суджень діє даний закон і як він виражається за допомогою символів.

Висвітлюючи п'яте питання, доцільно показати, що закон достатньої підстави виражає обґрунтованість, доказовість нашого мислення. Слід визначити поняття "логічна підстава" і "логічний наслідок". Закон достатньої підстави є вираженням причинних зв'язків, які існують між предметами і явищами в самій дійсності. Усякий наслідок має свою причину. Отже, правильне мислення відображає об'єктивно існуючі зв'язки причини і наслідку. Але логічний зв'язок основи і наслідку не є простим відображенням причини і наслідку. Якщо ми маємо на увазі логічну основу і наслідок, то в цьому випадку мова йде про відношення між нашими думками.

Контрольні питання до теми заняття.

1. Властивості правильного мислення.

2. Закон логіки.

3. Суть закону тотожності та його роль у пізнанні.

4. Софізм.

5. Паралогізм.

6. Закон суперечності.

7. Закон виключеного третього.

8. Закон достатньої підстави.

9. Роль законів логіки в пізнавальній і практичній діяльності