4. Тези лекції на тему:

«НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНУ У ФОРМІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА ЩОДО ПІДСТАВ ТА ПОРЯДКУ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ У ВЧИНЕННІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ»

ПЛАН

1. Поняття, зміст та значення повідомлення про підозру. Повноваження прокурора щодо повідомлення про підозру. 19

Повідомлення особи про підозру – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного. 19

2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру. 21

4. Зміна повідомлення про підозру. 23

1. Поняття, зміст та значення повідомлення про підозру. Повноваження прокурора щодо повідомлення про підозру.

Повідомлення особи про підозру – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

У межах реалізації принципу змагальності саме прокурор як сторона обвинувачення здійснює повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звертається з обвинувальним актом до суду та підтримує державне обвинувачення у суді. У випадках, передбачених зазначеним Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником (ч. 4 ст. 22 КПК України).

Згідно з КПК України саме прокурор як сторона обвинувачення, або як виняток – слідчий за погодженням з прокурором, складає та в день складання вручає особі письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Перед цим прокурор самостійно оцінює наявність відповідних підстав для письмового повідомлення про підозру, тобто: законність затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; законність обрання до особи одного з передбачених вказаним Кодексом запобіжних заходів; наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 11 ст. 36, ст. 276 КПК України).

При цьому прокурор або слідчий зобов‘язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені КПК України.

Притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального провадження починається саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п. 14 ст. 3 КПК України).

Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор після повідомлення особі про підозру зобов’язаний у найкоротший строк здійснити одну з таких дій, яка вказана у зазначеній статті цього Кодексу.

Акт письмового повідомлення особі про підозру має важливе юридичне значення, акт повідомлення особі про підозру є початковим моментом реалізації прокурором функції обвинувачення.

Після повідомлення особі про підозру її процесуальне становище погіршується (її можна оголосити в розшук, відсторонити від займаної посади, застосувати інші заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи).

Юридичне значення акта повідомлення особі про підозру складається також із того, що в досудовому розслідуванні настає новий етап, пов’язаний з тим, що в процесі досудового розслідування накопичено достатньо доказів для підозри у скоєнні злочину конкретною особою. Ця підозра вперше чітко сформульована в офіційному документі − повідомленні особі про підозру.

В ній слідчий, прокурор дає першопочатковий висновок про наявність і суть кримінально-караного діяння, вчиненого конкретною особою.

Вимога всебічності, повноти і неупередженості розслідування (ч. 2 ст. 9 КПК України) не усувається після повідомлення особі про підозру. Подальше розслідування може призвести до встановлення обставин, які виключають кримінальну відповідальність особи, або інших підстав до закінчення досудового розслідування щодо цієї особи, до виявлення нових осіб, які вчинили або є причетними до вчинення кримінального правопорушення.

Після повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор мають право застосувати до підозрюваного заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України.

Прийняте рішення щодо повідомлення особі про підозру не означає, що мета розслідування досягнута і його можна закінчити. Потрібно ще допитати підозрюваного щодо винесеного йому повідомлення про підозру, перевірити його показання, а за необхідності − виконати інші процесуальні дії.

З моменту винесення повідомлення особі про підозру між слідчим, прокурором і підозрюваним виникають певні кримінально-процесуальні правовідносини.

Слідчий, прокурор-процесуальний керівник, складаючи повідомлення особі про підозру, викладає в ньому власну думку про винуватість особи, яка склалася у нього на підставі оцінки тих доказів, що є в справі на момент прийняття такого рішення. Наявність цього акта ще не означає офіційного визнання особи винуватою від імені держави. Висновок про винуватість, хоч і є офіційним, але все-таки це особиста (суб’єктивна) думка слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про наявність підстав притягнення певної особи до кримінальної відповідальності згідно з диспозицією конкретної кримінально-правової норми.

Під час досудового розслідування особа, якій повідомлено про підозру, зазнає низку обмежень у сфері особистих і майнових прав в результаті застосування до неї заходів забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження є наслідком початкового етапу притягнення особи до кримінальної відповідальності та покликані забезпечити нормальний хід здійснення та виконання завдань кримінального провадження.

Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється у таких випадках: