- •1. Загальні положення досудового розслідування.
- •2. Реалізація повноважень прокурора щодо початку досудового розслідування.
- •3. Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.
- •4. Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Дані (відомості), що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань на початку та під час досудового розслідування.
- •5. Підстави та порядок доступу до відомостей, внесених до Реєстру, їх захист. Нагляд прокурора за забезпеченням своєчасного, повного та достовірного внесення інформації до Реєстру.
- •3. Тези лекції на тему:
- •2. Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
- •3. Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.
- •4. Тези лекції на тему:
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
- •2) У разі обрання до особи одного з передбачених кпк України запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 кпк України.
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення..
- •2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру.
- •3. Порядок повідомлення про підозру. Допит підозрюваного.
- •4. Зміна повідомлення про підозру.
- •1) Непідтвердженні частини повідомлення про підозру;
- •2) Доповненні раніше врученого повідомлення про підозру;
- •3) Повній зміні раніше врученого повідомлення про підозру.
1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
Це положення КПК України означає, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: а) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; б) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або, підкорившись наказу, змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
2) У разі обрання до особи одного з передбачених кпк України запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 кпк України.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи. Запобіжні заходи
застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження − судом за клопотанням прокурора.
3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення..
Що необхідно розуміти під «достатніми доказами», які повинні відповідно до вимог закону вказувати на вчинення кримінального правопорушення конкретною особою.
Під достатніми доказами щодо акта повідомлення особі про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені й оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в сукупності дають змогу зробити висновок, що на момент розслідування конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
При цьому повідомлення особі про підозру повинно ґрунтуватися не на сукупності доказів, а на їх системі.
Яка кількість доказів і яких саме потрібно для повідомлення особі про підозру, попередньо визначити неможливо. Достатність доказів визначається як наявністю у кримінальному провадженні їх сукупності, яка викликає у суб’єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з’ясуванні наявності або відсутності обставин предмета доказування, необхідних для встановлення об’єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.
2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру.
Підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) можна визначити як обґрунтоване допущення про причетність певної особи до вчинення діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України. Слідчий, прокурор вважають, що підозрювана особа своїми діями пов’язана із вчиненим злочином, допускається можливість вчинення нею цього злочину.
Підозра є складовою частиною, одним з елементів обвинувачення. Не тільки затримання, а й застосування усіх видів запобіжних заходів є елементами функції обвинувачення, оскільки вони застосовуються у зв’язку з підозрою і конкретним фактом, який викриває особу у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення особі про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити відомості, зазначені у ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.