5. Банківська система Німеччини

Центральним банком ФРН є Бундесбанк, який утворено об'єднанням Банку німецьких земель та центральних банків земель у 1957 р.

Бундесбанк складається з центрального управління у Франкфурт-на-Майні, дев'яти офісів (колишні земельні центральні банки), які представлені 47 філіями. З 2001 р. функцію емісії євро передано Європейському центральному банку, який створено 1 червня 1998 р. як правонаступника Європейського грошово-кредитного інституту, що проводив підготовку до введення в обіг європейської валюти. Бундесбанк разом з іншими центральними банками країн Європейського Союзу утворюють систему Європейського центрального банку. Головними функціями центрального банку Німеччини є проведення монетарної політики, підтримання стабільності європейської валюти.

Відповідно до внесених 2003 р. змін у Закон «Про банківську діяль­ність» Бундесбанк несе відповідальність за підтримання платоспромож­ності понад 2 300 кредитних установ Німеччини разом з центральним органом контролю за функціонуванням фінансових ринків - Феде­ральним управлінням фінансового нагляду Німеччини з офісами у Франкфурт-на-Майні та Бонні.

Основним завданням BaFin є нагляд за банками, страховими ком­паніями та посередниками на ринку цінних паперів для забезпечення цілісності і стабільності німецької фінансової системи. Управлін­ня створено 1 травня 2002 р. шляхом об'єднання трьох наглядових органів: Управління федерального банківського нагляду, Управління федерального нагляду за ринками цінних паперів, Управління федерального страхового нагляду. Метою цього об'єднання було створен­ня єдиного інтегрованого фінансового регулятора, який охоплює всі фінансові ринки.

Фінансові установи повинні подавати фінансові звіти та ау­диторські висновки, щомісячні звіти щодо обсягів корпоративного і роздрібного кредитування, а також зобов'язані звітувати про виконання показників ліквідності та платоспроможності. Бундесбанк бере участь в опрацюванні звітних даних банків.

Особливістю німецької банківської системи є наявність великої кіль­кості кооперативних банків - понад 1156 структур, що становить 70 % від їхньої загальної кількості. Для відкриття кооперативного банку розмір статутного капіталу повинен становити не менше 5 млн євро, необхід­ною умовою є наявність розробленого бізнес-плану діяльності. У період світової фінансової кризи найменшу кількість проблемних активів та порушень було виявлено саме у кооперативних банків, оскільки роз­міри їхніх активів є незначними і коливаються в межах 16-43 млн євро. Крім цих банків, у структуру банківського сектора Німеччини входять приватні, публічні і федеральні банківські установи. Найбільшим бан­ківським концерном Німеччини є Дойче Банк - понад 2 000 відділень якого знаходяться у 72 країнах. Його структуру утворю­ють комерційні, іпотечні, інвестиційні банки, лізингові компанії.

Для подолання наслідків світової економічної кризи у Німеччині створено спеціальний фонд у розмірі 480 млн євро для стабілізації фі­нансових ринків з метою трансформації великих банків у державну чи напівдержавну форму власності. На рекапіталізцію банківських установ спрямовано понад 80 млн євро, решта суми витрачено на забезпечення гарантій¹.